Цензура чи захист: обов’язкова модерація коментарів у ЗМІ
16 Січня 19:59
РОЗБІР ВІД 
Нещодавно Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №11321 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення окремих гарантій діяльності медіа, журналістів і громадян на доступ до інформації». Деякі правки до закону «Про медіа» викликали резонанс, зокрема, обов’язкове видалення коментарів читачів, якщо вони мають образливий характер щодо влади та не лише. Які ж революційні нововведення чекають на українські онлайн-ЗМІ?
Видалив коментарі – уникнув суду
Обурення серед преси викликало положення про те, що, у разі підписання закону президентом, у Законі України «Про медіа» буде закріплена норма, яка передбачає триденний термін на видалення коментарів. Протягом цього часу медіа звільняється від відповідальності після отримання скарги або припису від Нацради, або ж з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження.
Голова комітету зі свободи слова та автор законопроєкту Ярослав Юрчишин заявив, що поширювана в ЗМІ інформація про те, що нібито цей законопроєкт обмежує свободу слова і вводить покарання для медіа, які не видалять негативний коментар читача щодо посадовців, є неправдою. Навпаки, за його словами, законопроєкт посилює захист ЗМІ. Він стверджує, що «ніхто не зобов’язуватиме медіа видаляти критичні коментарі, як і будь-які інші, без юридичних підстав для цього».
Відповідно до закону «Про медіа», на медіа можна подати скаргу до Нацради або звернутися до суду через поширення недостовірної інформації, якщо якийсь обліковий запис залишив під їхнім матеріалом відповідний коментар. Суд – це багато часу, витрат і ризик для репутації ЗМІ. А після ухвалення законопроєкту в разі відкриття судового провадження медіа отримують вибір:
«Медіа самостійно може вирішити, що робити з коментарем, якого стосується це рішення. ЗМІ може або видалити такий коментар протягом трьох днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді», – зазначив Юрчишин.
Цензура для читачів
На підтримку Юрчишина, який зазнав удару з боку критиків, виступив і Інститут масової інформації (ІМІ). Там наголосили, що законопроєкт №11321 не створює нових обов’язків для медіа щодо видалення коментарів читачів. Він лише уточнює вже існуючу норму статті із Закону «Про медіа».
Як зазначили в ІМІ, правило про відповідальність медіа за коментарі сторонніх осіб на їхніх ресурсах існує давно (в Україні – щонайменше з 2009 року) і було сформоване судовою практикою, зокрема Європейським судом з прав людини.
Якщо коротко, то медіа та власники публічних сторінок зобов’язані оперативно видаляти коментарі читачів, які можуть ображати людей, мати характер наклепу чи порушувати закон, щоб не отримати судовий позов або виклик на допит до слідчого.
Щодо недостовірної інформації, то в цьому випадку дійсно важливо, щоб ця інформація не ображала честі та гідності конкретної особи – будь-якого громадянина України, а не лише посадовця. Таким чином, норма статті 117 медійного закону та зміни до неї, внесені законопроєктом №11321, створюють додаткову гарантію захисту медіа від судової тяганини за дії третіх осіб. Ця стаття та законопроєкт не вводять цензури чи заборон, вони деталізують виключення з уже існуючого обов’язку фільтрувати та моделювати контент медіа, до якого, по суті, належать і коментарі читачів, щоб уникнути порушень закону або образ честі та гідності осіб, запевняють в ІМІ.
Додатковий тиск на ЗМІ
Як з’ясувалося, появі цього законопроєкту посприяв колишній голова Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов. А все тому, що він, як стверджує Юрчишин, «стабільно подає позови на захист своєї «честі та гідності»». Саме його нардеп звинувачує в маніпуляціях.
«З судами йому працювати набагато легше, ніж із Нацрадою. Тому не здивуюся, якщо прізвище Портнова якось причетне до каналів поширення цієї маніпуляції», – заявив Юрчишин.
Мало хто пам’ятає або ж відстежував цей судовий процес, тому нагадаємо, що у вересні 2020 року Портнов подав позов про захист честі та ділової репутації проти журналістки «Схем» і низки ЗМІ: NV, «Громадського», «Прямого каналу», «5 каналу» та інших – за поширення «недостовірної» інформації про нього. У жовтні 2019 року Портнов опублікував у своєму Telegram-каналі персональні дані водія програми «Схеми» Бориса Мазура. А коли автомобіль Мазура хтось підпалив, журналісти звинуватили у причетності до цього злочину Портнова. Суд зобов’язав названі ЗМІ спростувати недостовірну інформацію після набрання рішенням законної сили.
Як зазначають юристи, якщо раніше для розв’язання питання захисту честі, гідності та ділової репутації потрібно було рішення суду, то відповідно до цього законопроєкту достатньо подати позов до суду. І не чекаючи висновків суду, який вивчає докази, і у випадку порушення з боку ЗМІ ухвалює вердикт, протягом трьох днів видалити небажаний коментар.
«Фактично, це додатковий тиск на ЗМІ. Адже можна просто пригрозити судом. Без доказів провини ЗМІ вже вважатимуться винними у тому, що хтось написав коментар, який ображає, скажімо, посадовця за його суб’єктивною думкою», – вважає юрист Василь Середа.
Тепер залишається дочекатися, чи підпише президент цей законопроєкт.
Автор — Алла Дуніна
