Ціна боргу: як дорого коштує Україні повернення боргів
8 Січня 16:12
РОЗБІР ВІД 
У новий 2026-й рік Україна входить з державним боргом, який балансує на досить загрозливій позначці у 100 відсотків від ВВП. Наскільки критичним для країни є такий борговий тягар – з’ясовував «Комерсант Український».
Граничний обсяг державного боргу на 2026 рік держбюджетом України визначено в сумі 10.477.835.377,4 тисяч гривень, що становитиме приблизно 101,5% від валового внутрішнього продукту. Міжнародний валютний фонд у своєму минулорічному жовтневому прогнозі був менш оптимістичним, визначивши на нинішній рік для України орієнтир у 110,4% від ВВП.
Хоча у цьому прогнозі є також кілька тез, які звучать більш заспокійливо для України. У МВФ, приміром, нагадали, що у великої кількості найбільших економік світу держборг теж наближається або перевищує 100% від ВВП і що понад 55 країн переживають боргову кризу або перебувають під високим ризиком, хоча їхній борг нижчий за 60% ВВП.
Як пояснювала не так давно в інтерв’ю нашому виданню Вікторія Клімчук з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, державний борг України є перш за все наслідком, а не проблемою самою по собі. Збільшення державного боргу України, за її словами, зараз є результатом зростаючої потреби у фінансах для боротьби України та відбудови, яка компенсується активним залученням міжнародної фінансової допомоги та внутрішніми запозиченнями. Та й сам по собі обсяг держборгу не є виключною ознакою масштабу проблеми. Продовжує аналітикиня Вікторія Клімчук.
«Критичність боргового навантаження визначається не тільки і не стільки його обсягами, скільки загальною борговою та бюджетною політикою: визначенням реалістичних графіків погашення та їх дотримання, тісною комунікацією з кредиторами, передбаченням доходів бюджету, що будуть направлені на обслуговування державного боргу тощо”, – пояснює Вікторія Клімчук.
І, до речі, як очікують у МВФ, після пікового показника у 2026 році, держборг України почне поступово зменшуватись.
Структура боргу
У Міністерстві фінансів України визнають, що обсяг державного боргу відчутно зріс, і пояснюють це суттєвим збільшенням видатків державного бюджету на оборону, спричиненим повномасштабною війною. Основною ж ціллю управління державним боргом у Мінфіні називають мінімізацію довгострокових ризиків від такого зростання. Приміром, ризик рефінансування передбачається знижувати завдяки подовженню строків обігу ОВДП, залученню пільгових ресурсів та проведенню операцій з управління боргом. Валютний ризик, який залишається значним через високу частку боргу в іноземній валюті, долатимуть через поступове збільшення частки гривневих запозичень. Ці та інші заходи зафіксовані у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки, затвердженій урядовим рішенням наприкінці грудня 2025 року.
Як зазначається в документі, поточна структура боргу України відображає воєнні умови та значну міжнародну підтримку у вигляді пільгових запозичень.
«Станом на червень 2025 року зовнішній борг становив 75%, тоді як внутрішній – 25%. Більшість зобов’язань – це пільгові кредити від ЄС, міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів, тоді як ринкові інструменти наразі становлять менше третини боргу. Частка номінованого в євро боргу значно зросла з 2021 року, що зумовлено фінансуванням ЄС. Процентний ризик залишається низьким завдяки високій частці боргу з фіксованою ставкою, що забезпечує стабільність та передбачуваність обслуговування боргу під час війни. Середній строк погашення боргу збільшився приблизно до 12 років, порівняно з приблизно 6 роками до початку повномасштабної війни, що забезпечено довгостроковими пільговими позиками та реструктуризацією єврооблігацій у 2024 році», – йдеться в Стратегії.
На важливість того, що погашення великої кількості боргів відтерміновано в часі, звертає увагу і директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії «Concorde Capital» Олександр Паращій.
«Якщо ми подивимося на графік платежів по поверненню боргів, то зараз він у нас навіть менш напружений на наступні кілька років, аніж був до війни. Принаймні, по міжнародних боргах, ми платимо навіть менше, ніж до війни. Наші головні кредитори, фактично, вже пішли на поступки і дозволили реструктуризувати борги, зменшити платежі, подовжити їх, тобто відтермінувати. Ті нові кредити, які ми в останні 3-4 роки беремо, вони мають дуже-дуже довгий графік погашення і фактично, ми по них зараз майже нічого і не платимо», – пояснює фахівець.
Як констатують у Мінфіні, значні виплати за державним боргом України припадали саме на 2025 рік, а упродовж 2026–2028 років очікується їх поступове зниження.
Ціна боргу
Є ще один критерій, важливий для оцінки боргового тягаря країни. Як пояснював у коментарі виданню економіст Олег Устенко, «проблема не в тому, який в тебе борг, а в тому, скільки ти будеш виплачувати свого ВВП лише для того, щоб обслуговувати цей борг». За його словами, економічне зростання не повинно просто з’їдатися виплатами за боргами.
Так ось, згідно зі Стратегією управління державним боргом на 2026–2028 роки, загальна сума видатків держави на погашення боргу та сплати процентів за ним у 2026-му році становитиме 1,17 трлн грн, у 2027-му – 1,26 трлн грн, а у 2028-му – 1,29 трлн грн. В середньому, за розрахунками Мінфіну, на обслуговування та погашення боргу держава витрачатиме по 1,193 трлн грн на рік або близько 10,4% від очікуваного ВВП країни.
І основна частина цієї суми спрямовуватиметься на обслуговування та погашення внутрішнього державного боргу, тобто виплати за облігаціями внутрішньої державної позики. Пояснює директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії «Concorde Capital» Олександр Паращій.
«По ОВДП ситуація у нас наступна: там ми постійно виплачуємо борги, і тут же Мінфін бере нові борги, тобто, там йде так званий «роловер» – погашаємо одні, беремо інші. І процентне навантаження, на жаль, воно є. Ми бачимо, що в бюджеті закладаються кожен рік більші цифри на обслуговування боргу. І здебільшого це обслуговування саме цих ОВДП, внутрішнього боргу, а не міжнародного», – констатує фахівець.
Але не лише власники облігацій внутрішньої державної позики – в пріоритеті. Розрахунки з Міжнародним валютним фондом – теж суворо за графіком. Продовжує Олександр Паращій.
«По-правді, найбільші платежі по боргах у нас йдуть тільки по Міжнародному валютному фонду. Хоча МВФ, звичайно, далеко не найбільший наш кредитор, але це єдиний кредитор, якому ми платимо все вчасно і без якихось там зривів графіку», – зазначає аналітик.
Більше того, останнім часом Україна повертає МВФ коштів навіть більше, аніж отримує від нього. Але не лише вартістю кредитів вимірюється користь від співпраці з Міжнародним валютним фондом. Взамін країна фактично отримує підтвердження від МВФ, що з нею можна працювати. Це важливо для ЄС та інших великих українських кредиторів.
Автор: Сергій Василевич
