Ціна дискусії: чи допоможе український уряд порозумітись металургам та енергетикам
29 Вересня 2025 15:58
РОЗБІР ВІД 
Українські металургійні підприємства стають все менш конкурентоздатними й все більше програють китайським та турецьким виробникам. Чому українським металургам так важко конкурувати з ними вже навіть на внутрішньому ринку — з’ясовував «Комерсант Український».
Висока вартість електроенергії для промисловості — це те, що критично впливає на вартість продукції та значною мірою знижує її здатність конкурувати.
“Якщо ціна електрики для українського підприємства буде вищою, ніж аналогічна ціна для підприємств за кордоном, ми втрачатимемо конкурентоздатність” — в українському уряді наявність такої взаємозалежності визнають.
Як і те, що питання вартості електроенергії для промисловості потребує дискусії як всередині уряду, так і в експертному і бізнес-середовищі. Принаймні, таку заяву минулого тижня на зустрічі з представниками бізнесу виголосила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Власне, представники металургійної галузі цю дискусію вже розпочали.
Металурги рахують збитки
“Реалістична ціна на електроенергію — ключова передумова для сталого розвитку галузі”, — таке переконання минулого тижня на конференції United by mining висловив генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо.
При цьому він констатував, що останніми роками в Україні спостерігалося суттєве зростання вартості електроенергії, а в першій половині 2025 року вона була найдорожчою в Європі. Внаслідок цього частка електроенергії у собівартості продукції “АрселорМіттал Кривий Ріг” зросла в три рази. Висловив Мауро Лонгобардо і своє бачення того, чому так відбувається.
“Наразі регуляторне середовище в Україні не сприяє розвитку металургійної та гірничодобувної промисловості. Ми оточені природними монополіями, які перекладають свої збитки на бізнес, підвищуючи тарифи. Ми не можемо перекласти їх далі на наших клієнтів, оскільки продаємо товари, ціни на які регулюються світовим ринком. В результаті наше виробництво є збитковим уже четвертий рік поспіль”, — наголосив Лонгобардо.
Він повідомив, що “загальний чистий збиток у 2022-2024 роках склав майже 2,1 млрд дол.” і пояснив, що завод продовжує працювати завдяки фінансовій підтримці материнської компанії, яка вже інвестувала понад 1 мільярд доларів.
“Головною ж причиною збитків в останні роки є різке підвищення тарифів на електроенергію, встановлених державною генеруючою компанію, що займає монопольне становище на українському ринку”, — наголосив Генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо.
Високі ціни на електроенергію б’ють по багатьох підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Ще один приклад: понад рік тому зупинився і все ще залишається у простої Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, що входить до гірничо-металургійної групи “Метінвест”. Причина — зростання цін на електроенергію і відповідно неможливість забезпечити конкурентоспроможну собівартість продукції підприємства на закордонних ринках.
Електроенергія в Україні дорожчає
У серпні ціна електроенергії для промисловості в Україні сягала 111 євро за МВт/год, що перевищувало показники країн Центральної та Східної Європи. Там ціна електроенергії коливались на рівні близько 90 євро за МВт/год. Такими даними недавно поділився президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
Подібний ціновий дисбаланс позначався на діяльності українських металургів не завжди. Були часи, коли вартість електроенергії взагалі була однією з конкурентних переваг України. Але, як констатує директор GMK Center Станіслав Зінченко, з квітня позаминулого року електроенергія почала дорожчати.
“В Європі є можливість купувати 80% електроенергії у виробників по довгострокових контрактах. І по низькій ціні. В Україні немає такої можливості, тому що енергоринок і до війни був до цього не готовий, а зараз це фізично не зовсім можливо. Ми рахували спеціально, що 95% сталі в Європі виробляється в країнах з дешевшою електроенергією, ніж в Україні. Тобто, ми втратили цю конкретну перевагу, і виходить так, що 65% нашої продукції експортується на ринок ЄС”, — зазначає фахівець.
Показово, що з такими цінами на електроенергію, як нині, українські підприємства поступаються позиціями навіть на внутрішньому ринку. Продовжує Станіслав Зінченко.
“На ринку України в 24-му році був рекордний імпорт довгого та плоского прокату з Туреччини та Китаю. В цьому році він продовжує збільшуватися. Чому? Тому що турецький та китайський прокат, сталева продукція, вона дешевша, ніж українська. Бо у них дешевша електроенергія, дешевша логістика, персонал, є допомога. Тобто навіть внутрішній український ринок ми вже програємо туркам, китайцям та іншим імпортерам. І це дуже велика проблема. За нашими оцінками, в цьому році може бути, що половина споживання сталі в Україні прийдеться на імпорт. Це парадокс, для України такого нікого не було”, — наголошує експерт.
На жаль, не лише керівництво “АрселорМіттал Кривий Ріг” змушене визнавати збитковість виробництва і те, що завод продовжує працювати завдяки фінансовій підтримці материнської компанії. За оцінками директора GMK Center Станіслава Зінченка, приблизно з жовтня-листопада минулого року практично всі сталеві комбінати України працюють чи в нуль, чи в мінус.
“Причина не тільки електроенергія, причина все. Логістика виросла в два рази з початку війни. Вона стала дорожче. Електроенергія виросла в ціні. Персоналу немає. Мобілізація, еміграція, тому що це регіони, де бойові дії. Тарифи держмонополій виросли. Навіть на якісь водовідведення, передачу газу — на все, що можна. Вони вже виросли й продовжують рости. ПДВ не повертають. І тут ще є електроенергія, що системно дорога, а не на короткий проміжок часу”, — констатує фахівець.
Тобто зараз, наголошує Станіслав Зінченко, на першому плані саме дуже висока вартість електроенергії.
Предмет для обговорення є
Ті, хто представляє та захищає інтереси підприємств гірничо-металургійного комплексу, мають пропозиції, як зменшити витрати промисловців на електроенергію.
Приміром, вже згадуваний генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо закликає український уряд застосувати систему прайс кепів для енергомістких підприємств, створити конкурентне середовище на українському ринку для державних генеруючих компаній та забезпечити умови для укладання довгострокових контрактів.
Президент об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков під час недавньої конференції “Енергетика України: стратегії відновлення та розвитку” заявляв про важливість забезпечення доступу до імпорту електроенергії, створення умов для укладання довгострокових контрактів з “Енергоатомом”, запровадження робочих механізмів компенсації для енергомістких виробництв за прикладом європейських країн. У цьому зв’язку згадувалась, приміром, Франція, де 25% електроенергії, виробленої атомною генерацією, продається за фіксованим зниженим тарифом, що сприяє зменшенню загального рівня цін на ринку.
Вартою уваги та обговорення вважає тему укладання довгострокових контрактів з “Енергоатомом” і директор GMK Center Станіслав Зінченко.
“Ми організували великий круглий стіл на початку серпня за участю енергоекспертів, металургів, представників бізнес-асоціацій і там дуже цікава тема порушувалась – це довгострокові контракти з “Енергоатомом” і можливість нормальної, спеціальної ціни для енергомістких галузей. Тобто довгострокові контракти з фіксованими ставками для великих споживачів. Модель, як у Франції, де напряму в атомної генерації промисловість купує. В деяких країнах, як Німеччина, Італія, є якісь податкові пільги, енерготарифи. Є багато шляхів, але головне, що потрібне дуже швидке ухвалення рішення, оскільки зараз плануються бюджети на наступний рік і виробничі плани. Щоб всі підприємства розуміли, що зможемо працювати з такою вартістю електроенергії й що держава дає нам інструмент для підтримки”, — наголошує фахівець.
Дискусія не буде простою
З боку тих, хто дотичний до енергоринку, є готовність долучитись до дискусії. Хоча і зустрічні питання до металургів вони також мають. Говорить перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
“Тут питання таке, що на високі ціни скаржаться всі. Запитайте будь-якого будівельника, він вам розкаже, як арматура підскочила в ціні. Тому потрібно чітко сформулювати, що не подобається. Якщо йдеться про неринкові ціни чи якісь порушення на ринку, то це треба досліджувати за спеціальними процедурами, будь ласка. Якщо просто високі ціни, а вони не готові до них, бо не модернізували свої печі, інше обладнання, то вже, мабуть, питання до них, бо вони ж продають свою продукцію за ринковими цінами так само. Знаю, що вони хочуть укладати договори з “Енергоатомом”, але сьогодні ніхто не заважає укладати такі договори. “Енергоатом” виходить і на довгострокові контракти, і на біржу він виходить, і так само вони мають ці можливості. Ще раз хочу наголосити, я розумію їхнє незадоволення, я беру участь в їхніх дискусіях, але тут треба, щоб були сформульовані чіткі пропозиції”,— зазначає парламентарій.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко теж не проти дискутувати.
“Готовий з металургами поговорити в будь-який момент, показавши, де саме вони, скажемо ввічливо, маніпулюють цифрами. Дивіться, коли люди порівнюють повну ціну електроенергії з ринковою, то вони не показують вартість транспортування в Європі, але показують в Україні. Вартість транспортування електрики в Європі висока. Тому в цьому діалозі є свої нюанси “,— зазначає експерт.
Достатньо критично оцінює Олександр Харченко й ідею довгострокових контрактів з тим же “Енергоатомом”.
“Якщо “Енергоатом” чомусь примусять до таких контрактів, в нас буде ще одне викривлення на ринку. Це ж об’єктивно, або у нас ринок, або довгостроковий контракт такий, що він вигідний для обох учасників. Не може ж бути так, що металургійному комбінату вигідно, а “Енергоатому” — ні. “Енергоатом” це просто не підпише. Або ж його мають примусити це підписати якимось чином. А в нього ж і так вже вистачає зобов’язань і йому потрібні гроші на величезну кількість речей”, — нагадує фахівець.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко має і власну пропозицію, як зменшити вартість електроенергії для виробників.
“Закликаю всіх споживачів готуватися до того, що в наступні 10 років дешевої електрики в Україні не варто очікувати. А для того, щоб зменшити витрати на електрику, потрібно будувати власну генерацію — газопоршневу, газотурбінну, сонячну, встановлювати батареї, тобто власну мережу підприємства. І це, відповідно, знизить витрати на електрику. Тому я б закликав наших металургів нормально підійти до бізнес-процесу і зниження власних цін на електрику через інсталяцію потужностей, які окуповуються за 3-4 роки. А далі це чистий прибуток”, — підсумовує експерт.
Предмет для обговорення того, як допомогти промисловцям встояти під тиском високих цін на електроенергію, існує. Як і відчуття того, що простою ця дискусія не буде — і всередині уряду, і серед експертів та представників бізнесу. Але ціна питання також висока — конкурентоздатність української продукції та стабільність роботи багатьох підприємств гірничо-металургійного комплексу України.
Автор: Сергій Василевич
