Ціна рішень: чому малому бізнесу не дуже допоможуть одноразові урядові виплати на генератори
29 Січня 18:58
РОЗБІР ВІД 
Український уряд в умовах надзвичайної енергетичної ситуації вирішив допомогти малому бізнесу невеличкою одноразовою фінансовою допомогою, не забуваючи при цьому про плани обкласти цей же бізнес додатковим 20-відсотковим ПДВ. Як це сприймається самими підприємцями — з’ясовував «Комерсант Український».
Цими днями у соцмережі з»явилось фото чека з ресторану, в якому клієнту окремо пропонувалось оплатити роботу генератора. Така новація швидко спровокувала мережеві дискусії з приводу того, наскільки це є прийнятним і законним. Її продовження не є темою цього матеріалу. Тому можемо дозволити собі сприйняти цю «послугу за роботу генератора», як даність і нинішню українську реальність. До того ж для підприємців дуже недешеву.
Серед колег є ті, хто вже підрахував, що бензинові генератори на 7-10 кВт, які часто використовуються невеликими магазинами та кав’ярнями, при роботі упродовж 8 годин без світла гарантують додаткові щоденні витрати у майже 700 грн — і це лише на бензин. За місяць набігає точно понад 20 тисяч. Не знаємо, чи займались в уряді подібними розрахунками, але цифри компенсацій у них вийшли значно меншими.
Кошти для бізнесу
Малий та середній бізнес, який продовжує працювати попри аварійні відключення через російські обстріли і несе через це додаткові витрати, урядовців вирішили підтримати цілим пакетом… із двох заходів.
По-перше, у якості допомоги обіцяно одноразову фінансову виплату. На неї можуть розраховувати ФОПи 2–3 груп, які працюють у соціально важливих сферах — це заклади харчування, аптеки, кав’ярні, продуктові магазини, пекарні та інші заклади, які надають послуги першої необхідності. Вони зможуть отримати разову виплату від 7 500 до 15 000 грн залежно від кількості найманих працівників і за умови наявності щонайменше одного працівника. Подати заявку можна через портал Дія. А витратити кошти можна на придбання та ремонт енергообладнання, пальне для генераторів та оплату послуг електроенергії.
«Ця допомога не розглядається як повна компенсація витрат на енергетичне обладнання. Це швидкий антикризовий інструмент, який дозволяє мікробізнесу частково покрити витрати, пов’язані з енергостійкістю, і продовжити роботу під час відключень. Для системних рішень держава паралельно пропонує інші інвестиційні інструменти», — таким коментарем доповнив на всяк випадок ініціативу уряду заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Циборт.
Мабуть, під додатковими інструментами малась на увазі ще одна урядова пропозиція в рамках «енергопакету». Підприємствам, які відповідають критеріям програми 5-7-9%, пропонується отримати цільовий кредит на придбання генераторів та акумуляторних батарей з нульовою ставкою. Максимальна сума кредиту — до 10 млн гривень.
У міністерстві економіки також пояснили, що разова допомога та програма «5-7-9%» не конкурують між собою, а доповнюють одна одну, дозволяючи бізнесу формувати комплексні рішення для енергомодернізації.
В Альянсі регіональних об’єднань малого бізнесу позитивно оцінюють сам факт того, що уряд визнає проблеми малого бізнесу в умовах надзвичайної енергетичної ситуації і намагається реагувати. Однак констатують, що ефективність запропонованих рішень, на жаль, є вкрай обмеженою. Аргументує підприємниця з Хмельницького, представниця Альянсу «РОМБ» Тетяна Слащук.
«Одноразова фінансова допомога у розмірі 7 500 — 15 000 грн для ФОПів 2–3 груп, навіть у соціально важливих сферах, не відповідає реальним витратам бізнесу на забезпечення енергонезалежності. За нинішніх цін ці кошти не покривають ані вартості генератора, ані витрат на його обслуговування, пальне чи стабільну роботу обладнання. Фактично йдеться не про підтримку, а про символічний жест. Скоріше піар. Щодо безвідсоткових кредитів на генератори та акумуляторні батареї в межах програми 5-7-9, то слід зазначити, що ринок уже давно запропонував бізнесу подібні інструменти — розстрочки, лізинг, комерційні кредити. Для значної частини малого бізнесу ключовою проблемою залишається не відсоткова ставка, а загальна нестабільність, падіння доходів і неможливість прогнозувати роботу навіть на кілька місяців уперед», — наголошує підприємниця.
Керівник сумської Бізнес Асоціації «4Бізнес», член Координаційної ради Національної платформи малого та середнього бізнесу Богдан Мосунов зазначає, що будь-яка допомога — це добре. При цьому він вважає, що одноразова допомога у 7,5 тисяч грн чи 15 тисяч сильно не врятує, і наводить приклад місцевої програми.
«На Сумщині подібні програми реалізуються на місцевому рівні. Приміром, в межах відповідної обласної програми передбачено компенсацію за електроенергію до 200 тисяч гривень. Люди подають пакет документів і їм компенсують 50% від вартості або сонячних панелей, або генераторів, або накопичувачів. Це більша допомога, мені здається, ніж одноразово отримати 7,5 тисяч або 15 тисяч», — зазначає Богдан Мосунов.
Він також розповів про ті програми, які допомагають місцевим підприємцям працювати в нинішніх умовах.
«У нас прифронтова громада. Діє чотири програми підтримки. Це внутрішні релокації. Наприклад, якщо в одному місці було попадання у виробниче чи офісне приміщення і треба переїхати бізнесу буквально через дорогу, то надається компенсація на перевезення бізнесу. Є вже згадана компенсація за придбання генераторів, сонячних панелей тощо. Надається також компенсація по кредитах — це має попит. І ще є програма, яка була з самого першого дня повномасштабного вторгнення — це компенсація за пошкоджене майно. Сума там невелика, до 100 тисяч грн, але все одно важлива допомога», — наголошує голова сумської Бізнес Асоціації «4Бізнес».
Голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев цими днями також нагадав посадовцям про те, що платники податків звільняються від відповідальності у разі відсутності можливості виконання ними податкових обов’язків з подання податкової звітності, реєстрації податкових, акцизних накладних тощо, зокрема й у зв’язку з відключенням постачання електроенергії.
«Прошу Мінфін та ДПС терміново відкоригувати, переконаний, не умисні, перекоси у правозастосуванні, коли ви вимагаєте від платників для підтвердження форс-мажору зібрати всі папірці світу. Переконаний, достатнім і необхідним доказом є офіційне повідомлення про відключення на офіційних каналах енергогенеруючих компаній», — наголосив депутат.
В Альянсі регіональних об’єднань малого бізнесу погоджуються з важливістю скасування штрафів за несвоєчасну подачу звітів, оскільки ця проблема якраз пов’язана з відсутністю електроенергії та інтернету. Якщо ж держава справді хоче підтримати малий бізнес в умовах енергетичної кризи, то, як наголошує підприємниця Тетяна Слащук, першочерговими мали б стати системні рішення:
- реальне спрощення адміністрування, а не його ускладнення; прогнозована податкова політика без постійних «сюрпризів»;
- зняття адміністративного тиску, який у кризових умовах лише добиває підприємців.
Кошти від бізнесу
Говорячи про постійні «сюрпризи» від посадовців, підприємниця з Хмельницького Тетяна Слащук, мабуть, мала на увазі та «сюрприз» у вигляді обкладання багатьох ФОПів податком на додану вартість. Від цих планів уряд поки що не відмовляється, оскільки ПДВ для ФОПів є однією з обов’язкових умов для схвалення нової програми співпраці України з МВФ. Дискусія ж точиться здебільшого навколо того, який рівень доходів вважати підставою для реєстрації підприємця платником ПДВ. Є точка зору, що поріг річного доходу для стягування податку в 1 мільйон гривень є занадто низьким і його можна збільшити до 2-3 мільйонів гривень.
Підприємці ж свого ставлення до ініціативи щодо розширення кола платників ПДВ за рахунок ФОПів не змінили. Приміром, в Альянсі регіональних об»єднань малого бізнесу вважають цю ідею вкрай небезпечною для малого бізнесу, особливо в нинішніх умовах війни та енергетичної нестабільності. Продовжує підприємниця з Миргорода, яка представляє Альянс «РОМБ», Леся Золотарьова.
«Наше об»єднання, на жаль, повноцінно не залучене до обговорення цих планів. Підняття ж порогу обороту до 2–3 млн грн — тобто дискусія саме щодо цифри — не вирішує проблему по суті, адже сам механізм ПДВ є надмірно складним і витратним для мікро- та малого підприємництва. Малий бізнес сьогодні потребує не подачок і не нових зобов’язань, а простого і зрозумілого підходу: надання можливості працювати, виживати і зберігати робочі місця. Усе інше — другорядне», — наголошує підприємниця.
Богдан Мосунов, який очолює сумську Бізнес Асоціацію «4Бізнес» і входить до Координаційної ради Національної платформи малого та середнього бізнесу, розповідає, що він та його колеги беруть участь в обговоренні можливих податкових новацій, спілкуються з депутатами, представниками податкової, відбуваються форуми та круглі столи. І у підприємця складається враження, що тут має місце якась політична боротьба, спрямована проти спрощеної системи оподаткування, яку постійно хочуть знищити.
«Краще взагалі не впроваджувати такі речі, як пропонується зробити з цим ПДВ для ФОПів, і тоді підприємцям не потрібна буде і якась компенсація. В Україні є спрощена система оподаткування, і не потрібно її змінювати. Тут ПДВ взагалі не повинен бути. Ні для першої, ні для другої, ні для третьої групи ФОПів. Якщо у разі реєстрації платником ПДВ підприємець увійде в адміністрування податку, воно буде дуже дорогим. Це для мікробізнесу дорівнює закриттю. Він стає неконкурентоздатним, його продукція дорожчає і її просто ніхто не буде купувати. А ще для малих підприємств, які намагатимуться працювати — це гарантоване скорочення персоналу. Плюс йде недоотримання коштів місцевими бюджетами, оскільки якщо підприємець сплачує зараз єдиний податок, а потім переходить на загальну систему, то весь ПДВ йде в державний бюджет, а місцевий нічого не отримує», — зазначає очільник Бізнес Асоціації «4Бізнес».
Представники підприємців не втомлюються наголошувати: потрібно не руйнувати спрощену систему, а робити простішим адміністрування загальної системи оподаткування, зокрема і ПДВ.
Автор: Сергій Василевич
