Ціна рішень: скільки коштуватиме Україні неприйняття податкових новацій, узгоджених з МВФ
18 Березня 17:05
РОЗБІР ВІД 
Для українських парламентаріїв, які не сприймають податкові новації уряду, наближається момент істини. Міжнародний валютний фонд очікує вже в березні ухвалення податкових змін, узгоджених в межах співпраці з українською владою. І для цього представники МВФ навіть готові особисто спілкуватись з депутатами. Що потрібно, аби досягти результату – з’ясовував «Комерсант Український».
Минулого тижня народні депутати не підтримали урядовий законопроєкт, який мав би регламентувати оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. І це можна кваліфікувати як чергове підтвердження несприйняття в парламенті податкових ініціатив уряду, узгоджених з МВФ. Нагадаємо, в цьому пакеті, окрім оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, значиться також скасування податкової пільги на імпорт маловартісних посилок, збереження на постійній основі п’ятивідсоткового військового збору,а також запровадження з 1 січня 2027 року ПДВ для певної кількості ФОП. Ці новації є такими собі «маяками» у співпраці з МВФ, їх ухвалення в березні прив’язане до продовження програми кредитування України, перший транш якої у розмірі приблизно $1,5 млрд вже поповнив український держбюджет. Натомість відповідні податкові зміни все ще не стали предметом розгляду депутатів.
«Можу сказати, що я стурбована», – заявила постійний представник МВФ в Україні ПрісциллаТоффанона початку цього тижня в коментарі Bloomberg.
Як вважають у виданні, те, що законодавці досі не змогли обговорити кілька змін, запропонованих МВФ, є висловленням непокори президенту Володимиру Зеленському і це може потенційно паралізувати парламент.
З огляду на таку критичність ситуації співробітники місії МВФ навіть вирішили взяти на себе чи-то агітаторську, чи-то посередницьку місію і внесли в свої плани, починаючи з 18 березня, зустрічі з українськими законодавцями. Але чи гарантує це результат?
Парламентська реальність
Та депутатська коаліція, яка існує у Верховній Раді, переживає нині, м’яко кажучи, не найкращі свої часи. Хтось з її членів розчарувався в депутатстві, хтось стомився від законодавчої роботи, а хтось просто образився – чи-то на колег, чи-то на уряд з президентом. Відповідно, потенціалу та згуртованості для ухвалення коаліцією важливих рішень часто не вистачає. А тому є привід говорити про необхідність політичних рішень. Так вважає Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.
«В ідеалі, що потрібно зробити, це перестворитив парламенті коаліцію. Вона стає все більш недієздатною і тому створення нової парламентської коаліції і відповідне оновлення уряду – це найкраще рішення, що може бути зараз. Це політичне рішення, але воно зараз єдине працююче. Наприклад, депутати «Слуги народу» плюс «Голос» плюс позафракційні – це була б нормальна жива коаліція, яка б ще пару років попрацювала. Ну, не даремно ж роблять якийсь термін дії парламенту, приміром, п’ять років, і потім перевибори, саме тому, що він втомлюється, і вже відбуваються ось такі погані процеси. Тому це було б ідеально», – каже експерт.
Але поруч з ідеальним планом А має бути і більш прагматичний план Б. Простимулювати втілення якого можуть і ті ж представники МВФ, і урядовці під час зустрічей з депутатами. Олег Гетман таким бачить цей варіант плану:
«Мінфін має зараз напрацювати оновлений законопроєкт.Вони думають зробити цей OneGreatBuild, тобто документ, де буде все разом і оподаткування доходів від цифрових платформ, і оподаткування міжнародних посилок, і ПДВ для ФОПів, і все інше. Дуже важливо, щоб вони це робили грамотно і збалансовано. Наприклад, ПДВ для ФОПівз доходом 85 тисяч євро, і тільки, щоб ця норма набувала чинності в рік вступу України в ЄС. Що стосується цифрових платформ, то без всіляких товарів взагалі, щоб навіть думки ні в кого не було про той OLX. Щодо оподаткування недорогих міжнародний посилок, то передбачити вступ в дію, наприклад, в 28-му році», – зазначає фахівець.
За його словами, якщо Мінфін напрацює нормальний законопроєкт, потім прокомунікує його з парламентаріями, зустрінеться окремо з фракціями, зустрінеться окремо з комітетами, то шанси на прийняття всіх разом податкових маяків МВФ є дуже високими.
Економічно-фінансова реальність
За вищезгаданими податковими новаціями вже давно закріпилась репутація «вкрай непопулярних серед населення». Самі депутати також доклались до створення такого непопулярного іміджу. Чого вартує лише поширена у публічній площині назва «Податок на OLX», яка взагалі не відповідає суті законопроєкту щодо оподаткування доходів від цифрових платформ. Не так давно в коментарі нашому виданню координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман так це пояснював:
«Оподаткування не поширюється на дошки оголошень, не поширюється на OLX, не поширється на всі б/у товари. Це така собі лякалка, яку запустили якісь популістично налаштовані депутати з парламенту і яка не відповідає дійсності. Податок буде поширюватись на ті платформи, які отримують комісійну винагороду за свої послуги. Тобто Uber, Bolt, Uklon,«Кабанчик» тощо. А рекламні дошки, типу Aviso і OLX, вони не отримують відсоток, а просто беруть оплату за розміщення оголошень, і люди самі між собою домовляються. Це корисний і позитивний проєкт».
Говорячи про важливість згаданих податкових рішень, Олег Гетман звертає увагу, приміром, на те, що вони вирівнюють конкуренцію.
«Китайські посилки без податків дуже шкодять українському виробнику. Немає оподаткування для цифрових платформ і 400 тисяч водіїв-кур’єрів працюють в неформальному секторі. На жаль, не всі депутати це розуміють», – констатує фахівець.
Але і урядовці, і представники МВФ ще мають аргументи, які могли б схилити депутатів до розумних рішень. Скажімо, є аргумент на 26 млрд грн. Це ті додаткові кошти, які можуть поповнити бюджет завдяки ухвалення лише двох рішень з податкового пакету.
Пояснює Тарас Маршалок, аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
«Фіскальна вага податкового пакета є помітною. Згідно з матеріалами до Бюджету-2026, від оподаткування доходів через цифрові платформи очікується отримати близько 14 млрд грн. Водночас, за розрахунками Державної митної служби України, перегляд підходу до оподаткування міжнародних поштових відправлень за обсягами 2024 року міг би забезпечити близько 12,2 млрд грн додаткових надходжень ПДВ. Таким чином, сукупний додатковий фіскальний ефект лише цих двох ініціатив може становити близько 26 млрд грн на рік, або приблизно 1,3% усіх податкових надходжень державного бюджету за 2025 рік. Для поточного бюджету це значний ресурс», – зазначає фахівець.
На значно більшу суму може розраховувати український бюджет в разі продовження програми кредитування від МВФ. І станеться це, якщо український парламент своїми рішеннями підтвердить готовність працювати з фондом. Продовжує Вікторія Клімчук, аналітикиня Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
«В лютому в МВФ ухвалили нову 48-місячну Програму розширеного фінансування для України у розмірі 8,1 млрд доларів США. Ба більше, перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів США (приблизно 66 млрд грн) Україна вже отримала. Згідно з планом, за умови виконання програми Україна в 2026 році отримає ще 1371,4 млн доларів США (приблизно 60 млрд грн) – 685,5 млн доларів США у червні 2026 року за результатами перегляду виконання Програми у 1 кварталі 2026 року і 685,9 млн доларів США у вересні 2026 року за результатами І півріччя 2026 року», – нагадує фахівчиня.
Але «добро» від МВФ на продовження співпраці з Україною – це не лише кілька додаткових мільярдів доларів для бюджету, а й сигнал для інших донорів, які орієнтуються на фонд. А це, як порахували фахівці, приблизно 20 млрд доларів, які Україна може і має отримати.
Автор: Сергій Василевич
