Ціни на рибу в Україні злетять на третину: основні причини підвищення вартості
8 Квітня 09:15
Зростання цін на пальне, скорочення пропозиції в Європейському Союзі та імпортна залежність штовхають вгору вартість риби в Україні. Вже зараз окремі позиції подорожчали у 2-3 рази. Прогнозується подальше зростання цін на 20–30% у середньому по різних сегментах.
Про це Delo.ua повідомив голова спілки “Риба України”, експерт з рибної галузі Любомир Гайдамака, передає «Комерсант Український».
Рибалки вже відчули вплив зростання цін на пальне
Вплив зростання цін на дизельне паливо через війну з Іраном на рибну галузь України відчутний. Водночас важливо розуміти структуру витрат, зазначив Гайдамака.
За його словами, у промисловому рибальстві в Україні переважно використовується бензин, який також суттєво подорожчав. Тому прямий вплив зростання цін на пальне вже зараз відчувається рибалками.
“Дизель же більшою мірою використовується в логістиці, транспортуванні продукції та для забезпечення роботи генераторів на аквакультурних господарствах. Відповідно, подорожчання дизелю опосередковано, але сильно тисне на собівартість риби”, – сказав експерт.
Імпортна риби дорожчає: на скільки
За останніми даними, середня ціна мороженої риби в Україні вже перевищує 220–230 грн за кг. При цьому по окремих позиціях спостерігається значна диференціація залежно від сегменту, зазначив Гайдамака.
Оселедець у роздрібі знаходиться в діапазоні приблизно 200–260 грн/кг , скумбрія — 220–300 грн/кг у масовому сегменті з окремими позиціями до 350+ грн/кг, хек — близько 180–220 грн/кг у роздрібі та значно дешевший в опті.
Важливо розуміти, що саме масовий сегмент формує основний попит, і саме там зараз відбувається поступове, але системне зростання, зауважив експерт.
За останній рік ціни на основні імпортні види риби зросли орієнтовно на 20–40% залежно від позиції, а в окремих сегментах більше, повідомив Гайдамака.
“У найближчі місяці очікується додаткове зростання ще на 15–25%, що прямо пов’язано з подорожчанням пального, логістики та скороченням пропозиції на європейському ринку”, – заявив співрозмовник.
Річкова риба наздоганяє імпорт: ціни зростають
Річкова риба також вже демонструє суттєве зростання і буде дорожчати далі, попередив Гайдамака.
Базові види, такі як товстолоб, амур або лящ, знаходяться у діапазоні 85–150 грн/кг, але вже зараз ми бачимо окремі позиції значно вище. Наприклад карась на рівні близько 200 грн/кг, дунайський оселедець — до 600 грн за кг, що в 2–3 рази більше, ніж минулого року, розповів експерт.
“У найближчі місяці очікується подорожчання ще на 20–30%, оскільки цей сегмент починає компенсувати дефіцит імпорту”, – зазначив голова спілки “Риба України”.
Європейський контекст: дефіцит у ЄС підвищує ціни в Україні
Скорочення виробництва через високі ціни на дизельне паливо та загальні енергетичні витрати призводить до зменшення пропозиції на ринку ЄС, пояснив Гайдамака.
“Це автоматично створює дефіцит і підвищує ціни, що напряму впливає і на Україну як імпортозалежний ринок по морській рибі”, – зазначив експерт.
Він зауважив, що водночас це відкриває певне “вікно можливостей” для українських виробників, особливо у сегменті прісноводної риби та аквакультури, але цей потенціал обмежений через внутрішні проблеми галузі.
Імпорт замороженої риби під ризиком
Ключові ризики щодо імпорту замороженої риби з ЄС — це не лише ціна пального, а й порушення логістичних ланцюгів, скорочення вилову, конкуренція за ресурси між країнами та можливі адміністративні обмеження на експорт у самій Європі, пояснив експерт.
“Тимчасові перебої постачання є цілком імовірними, особливо в пікові періоди або при подальшій ескалації ситуації на Близькому Сході. У такому випадку український ринок буде змушений або платити більше, або швидше переорієнтовуватися на внутрішнє виробництво”, – зазначив Гайдамака.
У підсумку, він наголосив, що паливний фактор сьогодні стає одним із ключових драйверів подорожчання риби, і цей тренд має довгостроковий характер.
Український ринок риби
Станом на 2025 рік український ринок риби залишається критично імпортозалежним. За офіційними даними, імпорт становить 348 тис. тонн , тоді як власний вилов — 44,7 тис. тонн і аквакультура — близько 10,8 тис. тонн.
Водночас, за словами голова спілки “Риба України”, структура цього вилову є суттєво викривленою.
Найбільша частка промислового вилову припадає на води за межами юрисдикції України — близько 20 160 тонн , і це в основному антарктичний криль та інша специфічна сировина, яка фактично не потрапляє на внутрішній ринок України. Відповідно, цей ресурс не впливає на доступність риби для українського споживача, пояснив Гайдамака.
Якщо врахувати цю структуру, а також наявність значного тіньового сегменту, який можна оцінити приблизно у 40 тис. тонн, то реальний вилов, який формує внутрішній ринок, залишається дуже обмеженим, зазначив експерт.
“Саме тому можна обґрунтовано говорити, що частка імпортної риби в Україні фактично становить 93–95%, якщо не враховувати тіньовий обіг”, – заявив Гайдамака.
Ключова причина цього — відсутність єдиної державної системи електронних супровідних документів та простежуваності продукції тваринного походження, а також відсутність організованого ринку водних біоресурсів, що призводить до втрати контролю над обігом продукції та заниження офіційних показників.
Прісноводна риба може частково замістити імпорт, але цей потенціал є обмеженим. У короткостроковій перспективі мова йде максимум про 10–15% ринку. Основні обмеження — це виробничі потужності, доступ до фінансування, а також системні проблеми регулювання галузі.
