Ціни на житло останніми роками випередили і інфляцію, і курс долара, і зарплати
24 Лютого 2025 09:42
Вже чотири роки поспіль щорічний показник зростання цін на житло є двозначним, що є доволі тривожною тенденцією. На це у своєму дописі в Телеграмі звертає увагу Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує «Комерсант Український».
Посилаючись на дані Держстату, народний депутат констатує, що за цей період, тобто за останні чотири роки, житло подорожчало у середньому на 67,9% і у динаміці таке цінове підвищення випередило і інфляцію за цей же період (58,1%), і зростання курсу долару (48,4%), і більш ніж у 3,5 рази – реальну середню заробітну плату.
За словами Данила Гетманцева, у 2024 році середні ціни на житло зросли на 12,7%, у первинному сегменті торік вони виросли на 15,0%, у той час як на вторинному – на 11,6%, а усього за 2021-2024 року первинне житло подорожчало на 68,7%, а вторинне – на 67,3%.
«І до 2022 року житло було малодоступним для українців, а проблема забезпеченості ним – однією з найгостріших. Після початку повномасштабної війни проблема розрослася до небачених розмірів – адже було зруйновано мільйони квадратних метрів житла», – наголосив депутат.
Він також припустив, що в оновленому звіті Світового банку, Європейської Комісії та ООН «Четверта швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України» RDNA4, який очікується незабаром – будуть ще більші цифри.
Відновлення житла українців є пріоритетом для уряду
Днями Прем’єр-міністр заявив про те, що «один з ключових напрямів роботи Уряду – це відновлення житла українців» і підкріпив цю тезу двома цифрами:
– 18 млрд. грн. виплаченої компенсації за пошкоджене та зруйноване житло, завдяки яким 90 тисяч родин відновили або придбали нові домівки;
– 15 млрд. грн. на започатковану нову програму компенсації за майно для внутрішньо переміщених осіб, завдяки яким 10 тисяч сімей отримають ресурс для придбання нерухомості.
Але, як вважає Данило Гетманцев, якщо подивитись на вже окреслений масштаб проблеми та темпи зростання цін на житло, вирішення житлової проблеми потребуватиме дуже багато років.
За словами депутата, з іпотекою справи складні, і якщо вивести за дужки державну програму єОселя, за якою, утім, з жовтня 2022 року видано усього 15,1 тис. кредитів на загальну суму менше 24,6 млрд. гривень, – то говорити про неї особливо нічого.
В НБУ констатують уповільнення іпотечного кредитування
В огляді банківського сектору за ІV квартал 2024 року Нацбанк констатує, що зростання обсягу іпотечних кредитів у IV кварталі уповільнилося до 7% за квартал та 60,7% – за рік. Іпотечне кредитування й надалі зосереджене майже виключно в межах державної програми “єОселя”, валовий портфель якої в IV кварталі збільшився до 24,1 млрд грн.
У грудневому огляді банківського сектору також зазначено, що іпотечне кредитування жваве, але його обсяги визначаються динамікою державної програми “єОселя”, яка домінує на ринку та не залишає простору для розвитку ринкової іпотеки.
“Останнім часом тривають спроби переспрямувати цю програму на первинний ринок, але її фінансові ресурси обмежені. З огляду на це наприкінці року кредитування сповільнилося”, – наголосили в Нацбанку.
В НБУ вважають, що для розвитку іпотечного кредитування необхідне активніше залучення банків із ринковими продуктами, що потребує посилення нормативного й законодавчого регулювання сектору нерухомості та удосконалення дизайну державної підтримки іпотеки.
Внаслідок російської агресії найбільших втрат зазнав житловий фонд
Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч – приватні будинки, 27 тисяч – багатоквартирні, а ще 600 – гуртожитки. Прямі збитки житлового фонду становлять майже $60 млрд. Такі дані наводяться в останньому звіті Київської школи економіки.
Як зазначається, внаслідок бойових дій Російської Федерації, понад 50% житлового фонду у значній кількості міст та містечок було пошкоджено чи зруйновано. Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд великих міст на Сході. Зокрема, це Маріуполь, Харків, Чернігів, Сіверськодонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм та Волноваха. Наприклад, у Сіверськодонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, Бахмут і Мар’їнка майже не мають непошкоджених будівель.
Загальна площа пошкоджених або зруйнованих об’єктів обстрілами становить близько 90 млн кв м, або 9% від загальної площі житлового фонду України. За результатами детальних пооб’єктних технічних оглядів будинків це співвідношення може змінюватись. Площа будинків, що опинилась в зоні затоплення, склала ще 4,8 млн кв. м. Загалом це залишило без житла або з пошкодженим житлом близько 1,4 млн домогосподарств (близько 3,4 млн осіб).
Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, сягнула майже $170 млрд. У порівнянні з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд, що є наслідком подальших руйнувань через ракетні атаки та бойові дії. Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
