Туск попередив про загрозу «Полекситу»: у чому небезпека такого сценарію для Польщі та України
16 Березня 18:19
РОЗБІР ВІД 
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив про можливість виходу країни з Європейського Союзу — так званий «Полексит». Ця заява пролунала на тлі посилення внутрішньополітичної боротьби між Туском і правими силами на чолі з Каролем Навроцьким. Що стоїть за риторикою Туска: справжня загроза для ЄС чи лише політична гра на внутрішньому полі? Як внутрішні суперечки у Польщі можуть вплинути на транзит українських товарів та допомогу Києву? Чи варто Україні хвилюватися через потенційні обмеження з боку Варшави, яка завжди була її головним союзником у ЄС «Комерсант Український» розбирався.
Світові політичні оглядачі стежать за останніми заявами польського прем’єр-міністра Дональда Туска, який публічно попередив про можливість виходу Польщі з Європейського Союзу — так званий «Полексит». За словами Туска, цю ідею підтримують праві політичні сили на чолі з президентом Польщі Каролем Навроцьким.
«Полексит сьогодні — це реальна загроза!.. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть знищити ЄС. Це буде катастрофою для Польщі. Я зроблю все можливе, щоб зупинити їх», — заявив Туск.
Внутрішньополітичний контекст
За заявами Туска стоїть не реальна загроза виходу, а внутрішньополітична боротьба. Пояснює доктор філософських наук, професор Сергій Ягодзінський у коментарі «Комерсант Український».
«Ми маємо боротьбу двох політиків — Туска і Навроцького, які мають різне бачення розвитку Польщі. Жоден із них не є самовбивцем, і від 60 до 75% поляків підтримують європейський вектор. Тому загроза реального виходу Польщі з ЄС існує лише на рівні риторики», – Сергій Ягодзінський
За словами Ягодзінського, стратегічне завдання Туска — підвищити ставки всередині Польщі, продемонструвати виборцям, що протистоїть євроскептичним силам, та утримати статус Польщі як ключового гравця у ЄС.
«Туск таким чином говорить полякам: дивіться, є Навроцький, його дії можуть призвести до виходу з ЄС, хоча насправді жодних підстав для цього немає», — додає Ягодзінський.
Опитування громадської думки підтверджують слова експерта: лише 20–25% поляків є євроскептиками, і це переважно маргінальні групи. Згідно з опитуванням Eurobazooka (кінець 2025 року), 25% поляків підтримують Polexit, тоді як 69% виступають за членство Польщі в Європейському Союзі. Це свідчить про значну, хоч і зменшену порівняно з минулими роками, підтримку євроінтеграції, водночас фіксуючи рекордно високий відсоток прихильників виходу з ЄС Основна маса населення — середній клас та підприємці — зацікавлені у збереженні європейської інтеграції.
«ВВП Польщі впаде на 10–15%, якщо країна вийде з ЄС. Це не Брексіт, і компенсувати такі втрати буде неможливо», – каже Ягодзінський.
Таким чином, будь-які гучні заяви про «Полексит» мають насамперед внутрішньополітичний характер і спрямовані на польського виборця, а не на міжнародну спільноту.
Наслідки для України
Для Києва ці політичні маневри Туска можуть мати прямий вплив на співпрацю з Варшавою. Польща є одним із головних адвокатів України у ЄС і НАТО, а внутрішньополітичні суперечки можуть змінити темп і характер підтримки.
«Тепер Туск може дорожче «продавати» європейські послуги Україні. Можливі блокування кордону, обмеження для українських виробників, особливо сільгосппродукції. Брюссель при цьому дивитиметься м’якше, бо розумітиме, що у Польщі є дві протилежні позиції», – каже Ягодзінський.
Експерт підкреслює, що це не загроза для євроінтеграції Польщі, але може створити певну політичну напругу у відносинах із сусідами.
Отже, риторика Туска щодо «Полекситу» більше стосується внутрішньої політики Польщі, ніж реальної загрози виходу з ЄС. Основна мета прем’єра — зміцнити позиції своєї партії та підкреслити відмінність від правих сил на чолі з Навроцьким. Для України важливо розуміти: Варшава продовжує залишатися надійним партнером, але внутрішньополітична динаміка може тимчасово впливати на співпрацю та транзит товарів через польські кордони.
