Тиха міграція і конкуренція за студента: у Києві відбувся форум «Молодь втримати не можна відпустити»
22 Вересня 16:53
Війна та масова міграція зробили конкуренцію за українського студента надзвичайно гострою. За кордоном молодь бачить більше можливостей, а вітчизняні університети змушені доводити власну цінність. Причини, з яких український абітурієнт дедалі частіше обирає навчання за кордоном, зрозумілі, а от як протидіяти відтоку молоді в контексті доступності освітніх послуг та створення умов подальшого професійного розвитку вдома – спільно з вітчизняним бізнесом – дискутували учасники форуму освітян і роботодавців: «Молодь втримати не можна відпустити» від «Комерсант Український».
І панель: «Як і хто конкурує за українського студента з іноземними університетами та чи дійсно Україна поки що програє в цьому «змаганні».
Найбільший виклик — масштабна міграція. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, за кордон виїхали близько 6,9 млн українців. Та це не межа, вказує заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ Олександр Гладун.
Зокрема, соціологічні опитування вказують: якщо наприкінці 2023 року лише 26% українців планували еміграцію, то вже у квітні 2025-го таких стало 45%. На думку Гладуна, окрім війни, ситуацію ускладнює і внутрішній фактор — відчуття несправедливості та закритості соціальних ліфтів.
«Люди відчувають, що пробитися неможливо, якщо ти не пов’язаний із політичними чи фінансовими структурами. Нам треба розбирати, що не так усередині країни — і це також вплине на демографічну ситуацію», — підсумував експерт.
В умовах війни та глобальної конкуренції за таланти дедалі більше українських школярів і студентів обирають навчання за кордоном. Частина з них навіть не розглядає вітчизняні університети, адже мають шанс вступити до топових світових закладів — без НМТ чи інших складних іспитів. Для України «це виглядає як втрата», зазначив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, проте закликав ставитися до цього без панічних настроїв, адже певна частина з цієї молоді повернеться додому.
«Багато з тих, хто виїхав навчатися за кордон, не повернеться. Але будуть ті, хто повернеться. Вони принесуть в Україну іншу культуру, досвід і створюватимуть нові проєкти. Це має стати частиною нашої політики, як у випадку з Ізраїлем, де діаспора активно підтримує країну», — сказав Милованов.
Водночас цьогорічна вступна кампанія в Україні показала: пропозиція закладів вищої освіти значно перевищує кількість студентів, про що зауважив заступник міністра освіти Андрій Вітренко.
«В Україні налічується 429 тисяч місць у закладах вищої освіти, а абітурієнтів цьогоріч — 210 тисяч. Тобто пропозиція удвічі перевищує попит. Це проблема? Так. Друга проблема — найголовніша зараз — безпекове питання. І якщо раніше перші три місця (ЗВО-лідери за набором студентів, — ред.) займав Київ, то зараз — Львів», — сказав він.
Вітренко також підкреслив, що успіх ЗВО сьогодні залежить не лише від інфраструктури чи наявності гуртожитків, а й від здатності запропонувати абітурієнту цінність, яку він шукає для свого майбутнього.
Окрім міграції освітнього потенціалу країни за кордон, існує ще одна — не менш важлива. Це — внутрішня міграція молоді з прифронтових регіонів України, наголосила народна депутатка Юлія Гришина. Вона зазначила, що відтік студентів та викладачів із таких областей буквально руйнує міста, де освітні заклади є містоутворювальними структурами та основою економічної стабільності.
«Коли поїдуть студенти й викладачі з прикордонних регіонів, там просто не залишиться міста. Це питання національної безпеки. Тому, як один із кроків, ми пропонуємо “відкладене ЗНО”, що є способом втримати молодь у цих регіонах», — зазначила вона.
Погоджуючись із колегою, ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов зазначив, що в умовах війни університети стають справжніми магнітами, які можуть утримувати населення та створювати перспективи для розвитку.
«Якщо ми зараз втратимо людський потенціал — це загроза для країни. Університети — це магніти міст. Якщо молодь поїде, не залишиться школи, медичних пунктів, амбулаторій — просто зникнуть цілі населені пункти. Ми можемо виграти цю війну, але наступну — якщо втратимо людей — виграти буде складно», — зауважив він.
Стрес, тривоги й відключення світла: як зовнішні фактори впливають на результати НМТ
Національний мультимедійний тест (НМТ), запроваджений як екстрене рішення після початку війни, вже не перший рік стає предметом критики педагогів через складність, тривалість та недосконалість. Особливо ці проблеми потребують нагального вирішення в умовах війни, коли НМТ вважають бар’єром, який може провокувати молодь їхати з країни.
Нинішня форма тестування не враховує когнітивних меж підлітків та створює додатковий стрес у часи повітряних тривог та відключень електрики, наголосила Андріана Паук, вчителька англійської мови, засновниця Bla-bla School.
«Якщо ми говоримо про когнітивні межі мозку підлітків, то 35–40 хвилин — це максимальна концентрація. А зараз учні проходять тестування мінімум 4 години. Це не лише перевантажує їх, а й підвищує стрес і знижує шанси на успішний вступ. Учні, які не впоралися з усіма предметами НМТ, часто їдуть за кордон, де тестування значно лояльніше», — зазначила Паук.
II панель: «Тиха міграція: умови вступу та масштаби відтоку студентів»
Лілія Гриневич, проректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та колишня Міністерка освіти й науки, звернула увагу на критичні статистичні дані. Якщо у 2022 році 85% старшокласників хотіли залишитися в Україні, то за останніми даними — лише 45%. Вона підкреслила, що навіть якщо молодь здобуде освіту за кордоном, вже зараз варто зосередитися на заходах, які можуть її повернути додому.
Важливих рішень держави, на її думку, потребує також завдання утримання в Україні науковців.
«Як нам втримати науковців, які мають високі індекси Гірша? Якщо не буде політики підтримки найкращих університетів та правильних рішень, ми отримаємо відтік потенціалу викладачів і науковців за кордон. А треба врахувати, скільки грошей українська держава вже інвестувала у їхню підготовку: вища освіта, аспірантура, докторантура, робота, захист дисертацій», — зазначила Гриневич.
Тетяна Вакуленко, директор Українського центру оцінювання якості освіти, звернула увагу, що попри війну, тривоги й стрес, українські абітурієнти демонструють високі показники тестування. Вона також підтвердила, що НМТ потребує доопрацювання, і запевнила, що команда фахівців вже працює над цим.
Віолетта Дворнікова, голова Європейської асоціації жінок України (EAUW) та радниця Уповноваженого ВРУ з прав людини, наголосила на важливості підтримки українських дітей, які здобувають освіту за кордоном і повертаються додому.
«Неадаптовані до реалій війни правила вступу в українські ЗВО додають мотивів нашим дітям не повертатися з-за кордону. Але ніколи не пізно робити висновки й виправляти помилки. Дуже важливо, щоб українська система освіти стала лояльнішою до тих дітей, які виїхали в перші дні війни, а зараз прагнуть здобувати освіту вдома», — зауважила вона.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування та голова офісу міграційної політики, підкреслив, що освітня частина — хоч і важлива — далеко не єдина, що впливає на рішення української молоді лишатися або їхати. На користь України їх вибір не завжди сприяють складна соціально-економічна ситуація, високі витрати на житло, низький рівень оплати праці тощо.
III панель: «Голос бізнесу та роботодавців: чи хтось його чує?»
Інвестиції в людей — це не лише соціальна відповідальність, а реальна цінність бізнесу, впевнена директорка з персоналу Kernel Наталія Теряхіна. Мета компанії — не лише залучити молодь до Kernel, а й розширити ринок праці загалом, забезпечуючи сучасні можливості для професійного розвитку.
ПУМБ також інвестує у молодь, щоб боротися з кадровим голодом. Начальник відділу підбору та адаптації персоналу Денис Гончарук наголошує, що банк реагує на дефіцит кадрів в Україні, запроваджуючи програми навчання та стажування.
Менеджерка освітніх програм Ajax Systems Ольга Нагорнюк зазначає, що компанія реагує на дефіцит висококваліфікованих фахівців, особливо в умовах війни та зростання конкуренції на ринку, шляхом об’єднання зусиль із ЗВО, фінансуючи створення сучасних лабораторій та підтримуючи викладачів.
Голова Комітету зі сталого розвитку Федерації роботодавців України Олена Колеснікова підкреслила, що Україна має унікальні можливості для професійного розвитку молоді, не гірші за закордонні. Демонструвати їх молоді можна і потрібно через практичну частину освіти, до організації якої більшість українських бізнесів відкриті.
Керівник HR-департаменту компанії Епіцентр К Олег Плахтій розповів про масштабну програму залучення та розвитку молодих спеціалістів. Зокрема, компанія має досвід працевлаштування навіть 16-річних. Загалом програма охоплює понад 160 навчальних закладів, включає стажування, кар’єрну профорієнтацію та практичне навчання на виробництвах і логістичних комплексах.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
