Тиск кремля та позиція Києва: чому Україна не братиме участі в наступних переговорах?
19 Березня 2025 18:42
Україна не братиме участі в переговорах у Саудівській Аравії між США та росією, які мають відбутися 23 березня. Про це повідомив радник керівника Офісу президента (ОП) Михайло Подоляк у коментарі The Guardian, передає «Комерсант Український».
За його словами, остаточне рішення щодо подальших перемовин залежатиме від домовленостей лідерів двох держав — Дональда Трампа і Володимира Зеленського.
Також на рішення відмовитися від участі від перемовин у Саудівській Аравії опосередковано повпливала москва. Кремль і досі вимагає від європейських країн-союзниць України припинити матеріально-технічну допомогу ЗСУ перед можливим перемир’ям та на весь його період (на цей час йдеться про 30 днів припинення вогню, – ред.).
“Путін хоче, щоб Україна роззброїлася, відмовилася від гарантій безпеки, права на союзи та територій. Він не зміг досягти цього військовим шляхом – тепер хоче через переговори”, – сказав Подоляк.
Перемир’я чи пастка? Україна обговорила зі США умови припинення вогню
19 березня 2025 року президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський провели важливу телефонну розмову щодо війни, яка триває між Україною та росією. Обговорення відбулося після попередніх переговорів Трампа з президентом росії володимиром путіним, під час яких було запропоновано 30-денне припинення вогню. Ця тимчасова угода мала на меті зупинити атаки на критично важливі об’єкти інфраструктури, уможливити гуманітарні зусилля та створити шлях для подальших дипломатичних переговорів.
Припинення вогню та нагальні виклики
Пропозиція про припинення вогню, яка спочатку отримала попередню згоду з боку москви, була покликана зменшити інтенсивність бойових дій і сприяти обміну полоненими та наданню гуманітарної допомоги. Однак невдовзі після оголошення з’явилися повідомлення про те, що російські війська продовжують завдавати ударів з безпілотників і ракет по об’єктах української енергетичної інфраструктури. Це викликало негайне занепокоєння в Києві щодо прихильності росії до деескалації.
Зеленський у розмові з Трампом підкреслив, що будь-яка угода про припинення вогню повинна суворо дотримуватися, і що триваючі атаки росії суперечать її заявленій готовності до переговорів. Українські посадовці зазначили, що попередні спроби припинення вогню були використані москвою для перегрупування та посилення своїх сил, а не для досягнення справжнього миру.
Дипломатичні позиції Трампа і Зеленського
Після телефонної розмови президент США Дональд Трамп у своєму дописі в соцмережі Truth Social охарактеризував дискусію як “дуже добру”, висловивши оптимізм щодо прогресу у врегулюванні війни. Однак його підхід до переговорів викликав неоднозначну реакцію.
“Значна частина розмови ґрунтувалася на вчорашній розмові з президентом Путіним з метою узгодження запитів і потреб росії та України. Ми знаходимося на правильному шляху, і я попрошу держсекретаря Рубіо і радника нацбезпеки Уолца дати точний опис обговорюваних питань”, – написав американський президент.
Деякі аналітики розглядають його акцент на забезпеченні припинення вогню як прагматичний крок до зменшення негайного насильства, тоді як інші побоюються, що це може призвести до поступок на користь росії.
Зеленський, зі свого боку, залишився непохитним у своїй позиції, що Україна не погодиться на територіальні поступки як частину будь-якої угоди. Він повторив, що визнання російського контролю над окупованими територіями не є варіантом, оскільки це підірве суверенітет України та створить небезпечний прецедент для майбутніх конфліктів.
Обмін полоненими як позитивний розвиток подій
Попри бойові дії, 19 березня Україна і росія успішно провели обмін полоненими. Згідно з угодою, кожна сторона звільнила 175 полонених солдатів. Хоча це було розцінено як крок у правильному напрямку, він мало вплинув на загальну динаміку війни. Українські офіційні особи привітали обмін, але підкреслили, що справжній мир може настати лише після повного виведення російських військ з української території.
Міжнародна реакція та наступні кроки
Міжнародне співтовариство уважно стежить за ситуацією, а лідери Європи та НАТО висловлюють як обережний оптимізм, так і скептицизм щодо справжніх намірів росії.
Так, радник президента США з нацбезпеки Майк Уолц назвав російського президента володимира путіна “жорсткою людиною” та запевнив, що у влади США відсутні будь-які ілюзії щодо цієї людини.
“Це жорсткі переговори. Путін — жорстка людина. У нас немає ілюзій щодо того, з ким ми маємо справу. Але обидві сторони зацікавлені в тому, щоб покласти край убивствам”, — сказав Уолц.
Позиція Конгресу США залишається розділеною: деякі законодавці наполягають на продовженні військової допомоги Україні, тоді як інші виступають за дипломатичні рішення, які можуть включати територіальні компроміси.
У перспективі очікується, що подальші переговори відбудуться в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія). Ці перемовини будуть зосереджені на продовженні режиму припинення вогню та розробці більш комплексної стратегії припинення війни. Успіх цих зусиль залежатиме від того, чи буде росія дотримуватися своїх зобов’язань і чи отримає Україна необхідні гарантії безпеки для запобігання подальшій агресії.
У міру розвитку ситуації баланс між дипломатією, військовою стратегією та геополітичними інтересами визначатиме наступну фазу конфлікту. Хоча дзвінок Трампа Зеленському вже став важливим моментом у переговорах, що тривають, шлях до довготривалого врегулювання залишається невизначеним.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
