У пошуках балансу: чи вплине на стабільність українського енергоринку перегляд граничних цін
2 Квітня 18:12
РОЗБІР ВІД 
31 березня ринок електроенергії повернувся до граничних цін, які діяли до 17 січня цього року. Хоча чимало гравців, які працюють на цьому ринку, закликали регулятора зберегти «підвищені» прайс-кепи. Чому ціни знижено і що з ними відбуватиметься надалі – з’ясовував «Комерсант Український».
Січнева корекція граничних цін (прайс-кепів) на електроенергію зробила свою справу: шлях для комерційних поставок з-за кордону було тоді максимально відкрито, обсяги імпорту електроенергії суттєво зросли, енергобаланс країни покращився. Але ще в січні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), передбачила, що підвищення граничних цін буде тимчасовим і 31 березня відбудеться зворотня корекція. Власне, змін небагато. Приміром, якщо останні два з половиною місяці на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна у 15000 грн/МВт·год поширювалась на всю добу, то відтепер така ціна діятиме лише з 17.00 до 23.00. У часових проміжках з 00.00 до 7.00 та з 11.00 до 17.00 максимальна гранична ціна становить 5600 грн/МВт·год, а з 7.00 до 11.00 та з 23.00 до 24.00 – 6900 грн/МВт·год. І у таких змін знайшлись, як прихильники, так і противники.
«За» і «проти»
Наприкінці березня в інформаційному полі регулярно з’являлись пропозиції, адресовані регулятору, залишити чинні на той момент граничні ціни на електроенергію. У якості аргументів згадувалось про необхідність забезпечення стабільного функціонування ринку електроенергії, розвитку розподіленої генерації, посилення енергетичної безпеки держави, належної підготовки до наступного опалювального сезону.
У Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу, приміром, вважали за доцільне нагадати, що рівень граничних цін безпосередньо впливає на можливість роботи генерації, особливо теплової, яка забезпечує покриття пікових навантажень та гнучкість енергосистеми. Там же наводили оцінки, що зниження прайс-кепів в умовах зростання витрат на паливо, логістику та відновлення обладнання може призвести до того, що виробництво електроенергії стане збитковим.
Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro, також вважає, що нинішня корекція прайс-кепів позначиться не лише на обсягах імпорту.
«За нових обмежень не вигідною може бути робота протягом багатьох годин доби для малої газової генерації. Тим паче, паралельно приймається ще і рішення, яке частині цих виробників малої газової генерації не дозволятиме використовувати природний газ за пільговими цінами. І, відповідно, тоді це буде просто менше доступних потужностей для енергосистеми у деякі години», – каже фахівчиня.
Хто позитивно може оцінити повернення до старих граничних цін, так це, звичайно ж, споживачі електроенергії. І, насамперед, підприємства, які використовують багато електроенергії для своїх промислових потреб.
Олег Крикавський, директор зі звʼязків з держорганами компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг», так пояснює логіку перегляду граничних цін на електроенергію:
«Це логічно вписується в загальний тренд: покращились умови для роботи розподіленої генерації, гідрогенерація запрацювала тощо. І тому ті драконівські, умовно кажучи, умови, в яких ми працювали взимку, вони поступово лібералізуються. Тобто це ознака певної стабілізації ситуації на ринку електроенергії».
Моделювання ринку
Якщо встановлення у січні підвищених прайс-кепів аргументувалось потребою збільшити імпорт електроенергії і подолати енергодефіцит, то зменшення граничних цін в окремі періоди доби справді можна пояснити стабілізацією ситуації в енергетиці. Але можуть бути й інші пояснення.
Аналітик ринку електроенергії агенції ExPro Дар’я Орлова, яка вважає, що граничні ціни, які діяли з середини січня варто було б зберегти і надалі поступово підвищувати, має таке бачення ситуації:
«Тут проблема в тому, що регулятор боїться, що хтось буде маніпулювати цінами, хтось буде штучно завищувати ціни. Але тоді вже, на мою думку, краще працювати саме з цими суб’єктами маніпуляцій, слідкувати за ринком з цього боку, а не просто обмежувати для всіх граничні ціни. Бо за такого підходу нам буде важко інтегруватись у європейський ринок. На європейському ринку прайс-кеп – це просто технічне обмеження, оскільки за граничними цінами, які там встановлено, електроенергія ніколи не торгується. Там працює ринок і там працює нагляд за ринком, який не дозволяє маніпулювати тим чи іншим гравцям».
У першого заступникаголовипарламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послугОлексія Кучеренка особливе ставлення до визначення граничних цін на електроенергію. Він вважає, що прайс-кепи- це надзвичайний захід, який у нас чомусь діє постійно.
«Тому, на мою думку, ця модель ринку за існуючих умов не несенічого позитивного економіці України. Бо у нас дуже монополізована ситуація на ринку. І маючи такого суб’єкта як «Енергоатом», у нас має бути дуже жорстке державне регулювання, в першу чергу монополіста, який домінує на цьому ринку. Тобто «Енергоатому». Бо у нас все перетворюється на підкилимну боротьбу за дешевий ресурс «Енергоатому», хто його більше собі забере і хто його або дорожче перепродасть, або використає для себе за заниженими цінами. Тобто все абсолютно спотворено і цими прайс-кепами намагаються так би мовити щось регулювати, не даючи відповідь на ключові питання», – наголошує депутат.
За теперішньої структури генерації Олексій Кучеренко не бачить можливості для якоїсь конкуренції в європейському розумінні і висловлюється за зміну підходів.
«Вважаю, що сама війна підштовхує до очевидного рішення: міксувати всю електроенергію і діяти за моделлю пула. Нагадаю, до 2019 року був такий собі пул, де міксувалася вся електроенергія і по обсягах, і по цінах, і виводилися середні показники. І відповідно до цього ресурс розподіляли більш-менш справедливо. Принаймні, розуміли, куди він йшов і за якими цінами. Більше того, контролювали куди йшли гроші за цей ресурс, щоб вони дійсно спрямовувались на вирішення якихось енергетичних проблеми та пріоритетів. А зараз гроші не контролюються», – наголошує депутат.
За його словами, нинішня модель ринку по суті заохочує спекулятивний сегмент, а не виробничний. І на цьому ринку саме прайс-кепи залишаються засобом регуляції.
До речі, не виключено, що вже найближчим часом тема перегляду граничних цін знову стане предметом обговорення. Після 1 квітня на ринку, де діятимуть нові прайс-кепи, можливі різні коливання і регулятор в разі виникнення нестабільної ситуації матиме привід, аби запустити процедуру перегляду прайс-кепів та в разі потреби належно простимулювати імпорт електроенергії.
Автор: Сергій Василевич
