У традиційно стабільній Європі в 2025 році вистачатиме місць політичної нестабільності

1 Січня 09:56

За світовими стандартами Євросоюз – це прихисток стабільності, однак найближчі місяці у Європі можуть характеризуватися значними політичними потрясіннями. Про те, за якими країнами та виборами варто стежити в Європі у 2025 році, написало видання Der Spiegel, інформує «Комерсант Український».

Німецький часопис нагадує, що у двох найважливіших країнах альянсу – Німеччині та Франції – 2024 рік закінчився провалом уряду.

У Берліні ця криза може бути розв’язана за допомогою нових виборів, вже запланованих на 23 лютого, а ось в Парижі все набагато складніше.

Політична криза у Франції

У французькому парламенті протистоять три непримиренних блоки: ультраправі, сили консервативного центру, які гуртуються навколо президента Емануеля Макрона і, нарешті, все більш роз’єднані ліві. Жодна з цих трьох груп не є достатньо сильною, щоб керувати країною самотужки. У той же час бажання створювати коаліцію майже відсутнє.

Якщо вірити опозиції, нинішній криза вже призвела до значного ослаблення Макрона і може закінчитись його відставкою. Хоча президент Франції з цим не погоджується. Але якою буде його політична спадщина? Якщо після 8 років правління Макрона в Єлисейському палаці опиниться ультраправа Марін Ле Пен, то правління чинного французького президента, швидше за все, буде визнано невдалим. Врешті-решт, він обійняв посаду в 2017 році з обіцянками відтіснити правих на політичне узбіччя, але замість цього їхня популярність зростала і зростала.

Хоча питання про успіх європейських правих популістів буде вирішуватися не тільки у Франції, але і в Польщі.

Принципові перегони в Польщі

У травні 2025 року в країні мають відбутися президентські вибори. І від результату цих виборів теж залежить здатність польського уряду діяти.

Прем’єр-міністр Дональд Туск і його альянс консерваторів, лібералів і лівих змінили у владі в 2023 році національно-консервативну партію «Право і справедливість» (PiS). Однак з того часу чимало реформ отримали вето від чинного президента Анджея Дуди, який залишається вірним PiS. Якщо на президентських виборах переможе кандидат від партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький, у Туска не залишиться іншого вибору, як продовжувати боротьбу з триваючим блокуванням. Якщо ж переможе кандидат з табору Туска, у польської демократії з’явиться шанс залишити в минулому неліберальний розвиток PiS.

Коаліційні перемовини в Австрії

Демократія і верховенство закону перебувають, на думку Der Spiegel, під загрозою і в Австрії. Там Консервативна Австрійська народна партія (ÖVP), Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) та ліберальна NEOS ведуть переговори про створення трипартійної коаліції. Їхня головна мета – не допустити до влади проросійську ультраправу Австрійську партію свободи (FPÖ), незважаючи на те, що ця партія здобула перемогу на вересневих виборах. Життєздатну урядову угоду мало бути укладено до січня.

Василевич Сергій
Редактор

Читають зараз