У Зеленського на підписі закон, який дозволить легалізувати земельні схеми, включно зі схемами Комарницького
20 Березня 18:14
РОЗБІР ВІД 
Тривають баталії навколо проголосованого у ВР законопроєкту №12089, який має захистити “добросовісного набувача майна”. Законопроєкт підтримують підприємці, яких він передусім має захистити, наприклад, забудовники. Натомість проти виступають – прості громадяни та антикорупціонери, адже впевнені, що у них відберуть останній клаптик землі, берег біля водойми або ж підвал у будинку. «Комерсант Український» розбирався у деталях скандального законопроєкту.
Як заявив автор законопроєкту “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” Ігор Фріс, “закон спрямований на захист саме добросовісного набувача”. До таких належать ті, хто набув майно на законних підставах, не знаючи про правомірність його набуття попереднім власником. Іншими словами, якщо особа придбала крадене, але не знала про це, то вона автоматично вважається добросовісним покупцем.
За новими правками в законі добросовісний набувач отримав такі привілеї:
- встановлено чітку позовну давність – після 10 років з моменту державної реєстрації права власності добросовісного набувача майно не можуть вимагати через відкриття цивільного провадження;
- визначено момент початку перебігу позовної давності – він прив’язується до дати державної реєстрації;
- забезпечено права добросовісного набувача на компенсацію вартості майна у разі його вимоги – це спрямовано на захист осіб, які втратили майно не з власної вини, а через незаконні дії попередніх власників.
“Необхідність змін полягає в тому, що на сьогодні чинна редакція Цивільного кодексу в частині регулювання віндикаційних (витребування майна з чужого незаконного володіння) і негаторних (усунення перешкод у здійсненні права власності) позовів, а також позовної давності призвела до неоднозначної судової практики. Зокрема, відбувається підміна віндикаційного позову негаторним, що не узгоджується з правовою природою державної реєстрації прав на нерухоме майно та суперечить практиці Європейського суду з прав людини (три рішення ЄСПЛ проти України на користь добросовісного набувача)”, – повідомляє нардеп Фріс.
Те, що віддали, поверненню не підлягає
Фріс стверджує, що дія цього законопроєкту не поширюється на певні категорії майна, які мають особливе значення для держави та суспільства:
- об’єкти критичної інфраструктури,
- стратегічні об’єкти державної власності,
- об’єкти культурної спадщини,
- об’єкти природно-заповідного фонду.
Він переконаний, що ухвалення закону сприятиме підвищенню правової визначеності та стабільності цивільного обігу нерухомого майна в Україні.
“Встановлення чітких правил щодо початку перебігу позовної давності та обмеження можливості витребування майна після певного строку захистить права добросовісних набувачів і зменшить кількість судових спорів у цій сфері”, – наголошує нардеп і зазначає, що нині у Верховному Суді розглядається 2000 справ.
Бізнес, який часто приватизував або «законно» захоплював те, що апріорі не могло бути передане в приватні руки, активно підтримує новий закон. Адже він одночасно захищає інтереси інвесторів і держави, навіть якщо вони перейшли межу і, скажімо, підробивши документи, заволоділи рекреаційними територіями або ж «віджали» приміщення без дозволу власників багатоквартирних будинків.
Тобто ці громадяни тепер перетворилися на добросовісних набувачів. І не факт, що судових спорів стане менше. До того ж сам Фріс зазначив:
“Якщо хтось вважає, що є порушення закону – ласкаво просимо в кримінал або в суд. Але підміняти все віндикацією – забудьте”.
Тобто, забрати назад не вийде.
Добросовісний набувач може таким не бути
За висновками ЦПК, головний ризик законопроєкту в тому, що він дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з власності держави або територіальної громади землю, якщо минуло 10 років з моменту такого виведення. І при цьому не враховано такі важливі фактори:
- часто незаконно відчужувалася земля, яка не могла бути відчужена законно (наприклад, пляж біля моря або ділянка лісу);
- “добросовісні набувачі” часто є частиною корупційної схеми;
- межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані у Державному земельному кадастрі;
- запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна і земель на тимчасово окупованих РФ територіях України.
Громадський активіст і ексдепутат Ігор Луценко пояснив суть закону зрозумілою для українців мовою. Якщо дерибан стався за останні 10 років і держава чи громада хоче повернути такі ділянки у свою власність, то для звернення до суду необхідно внести депозит – ринкову вартість землі – з бюджетних коштів.
“Якщо перевести це у прості слова: якщо у вас вкрали квартиру 10 років тому або більше – вона тепер точно належить злодію. Якщо у вас вкрали квартиру менш ніж 10 років тому, то щоб її відсудити, ви повинні покласти на депозит у суд її ринкову вартість. Якщо виграєте суд – квартира ваша, а гроші отримає злодій. Якщо програєте – гроші залишаться у вас, а ваша квартира залишиться злодію”, – зазначив Ігор Луценко.
Голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає цей законопроєкт антинародним. Адже в ньому йдеться про захист власників землі та іншої нерухомості, яка колись була виведена з державної чи комунальної власності та передана в приватні руки.
“Автор законопроєкту усунув для власників такого майна ризики його безоплатного повернення державі чи громаді. По суті, цим законопроєктом знищено всі надії співвласників багатоквартирних будинків, у яких рейдерським шляхом відібрали офісні приміщення, квартири, підвали, перші поверхи, дахи та горища. Вони більше не повернуть собі ці площі”, – вважає Олег Попенко.
Петиція – останній шанс
Активісти нині збирають підписи під петицією до президента, яку подав колишній мер Глухова, що на Сумщині, француз з українським громадянством Мішель Терещенко. У петиції автор просить накласти вето на законопроєкт №12089, інакше це призведе до знищення лісів, прибережних смуг, історико-культурної та історико-архітектурної спадщини.
Як зазначає автор петиції, норми законопроєкту мають зворотну дію в часі, тому повернути землі, щодо яких нині тривають суди, буде неможливо. Йдеться, зокрема, про ділянки, пов’язані з ексміністром аграрної політики Сольським, якого НАБУ звинувачує в участі у схемі з заволодіння державною землею на понад 290 млн грн, та з Денисом Комарницьким і його спільниками в Києві.
Автор — Алла Дуніна
