Угода між Україною та США: що вона передбачає і чому не стосується надр
13 Березня 2025 13:59
Останнім часом увага громадськості прикута до переговорів між Україною та Сполученими Штатами щодо підписання рамкової угоди, яка стосується співпраці у сфері надр, зокрема рідкісноземельних копалин. Цей документ, який уже схвалений Кабінетом Міністрів України, викликав чимало дискусій: чи не поступається Україна своїм суверенітетом, віддаючи права на надра? В інтерв’ю «Юридичній практиці» віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина роз’яснила суть угоди, наголосивши, що вона не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності.
Рамкова угода: політична основа для майбутньої співпраці
За словами Ольги Стефанішиної, рамкова угода між Україною та США не є міжнародним договором у класичному розумінні, а радше політичною домовленістю, яка визначає наміри сторін створити спільний Фонд відновлення інвестицій. Цей документ уже готовий до підписання, і відповідальність за цей процес покладена на першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки Юлію Свириденко.
«Важливо зауважити, що текст угоди вже сформований та схвалений урядом, а перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко уповноважена на його підписання. Тобто фактично українська сторона завершила перемовини щодо самого тексту угоди в тому вигляді, в якому він був схвалений, і наразі він готується до підписання», — зазначила Стефанішина.
Вона підкреслила, що це результат спільної роботи Міністерства економіки, Міністерства юстиції та Офісу Президента, зокрема голови ОПУ Андрія Єрмака, який координував переговори з американською стороною.
Надра залишаються у власності України
Одне з головних питань, яке турбує українців, — чи не віддасть Україна свої надра в рамках цієї угоди? Ольга Стефанішина категорично спростувала такі припущення, пояснивши, що угода не стосується передачі прав на користування надрами чи власності.
«Угода не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності. Мова йде про розподіл надходжень до державного бюджету, частина з яких генерується у Фонд. Після підписання цієї угоди не настають жодні правові наслідки. Тобто Україна не отримує зобов’язань щодо фактичного перерахування коштів чи їх передання», — наголосила віцепрем’єр-міністр.
Вона додала, що Конституція України чітко визначає: надра належать народу, і будь-які дії, що могли б змінити цей статус, потребували б не лише ратифікації парламентом, а й референдуму. Проте рамкова угода не зачіпає цих аспектів, а лише окреслює намір реінвестувати доходи від надр в економіку України.
Мета угоди: створення Фонду та реінвестиції
Основна ідея угоди полягає у створенні спільного Фонду відновлення інвестицій, який наповнюватиметься за рахунок доходів від користування українськими надрами. Ці кошти будуть спрямовані на розвиток економіки України, перебуваючи у спільній власності обох країн.
«Ця ж угода закріплює політичну домовленість між урядами України і Сполучених Штатів Америки стосовно наміру створити Фонд. Вона передбачає основні елементи, що мають бути закріплені в наступній угоді, яка вже підлягатиме ратифікації парламентом та буде міжнародним договором. Що стосується Фонду, то він буде наповнюватися за рахунок коштів, згенерованих від прав на користування українськими надрами. Ці кошти будуть спрямовані у Фонд і реінвестовані в Україні. Передбачається, що Фонд перебуватиме у спільній власності України та США», — пояснила Стефанішина.
Вона також зазначила, що угода містить важливі політичні меседжі, зокрема підтримку США у забезпеченні гарантій безпеки для України та продовження довготривалої фінансової співпраці.
Цікаво, що американська сторона погодилася на пропозицію України щодо захисту об’єктів, які генеруватимуть доходи для Фонду.
«Угода передбачає продовження і підтримку довготривалої фінансової співпраці між Україною та США. І дуже важливим елементом, який запропонувала українська сторона і на який погодилася американська сторона, є те, що уряд США резервує за собою право забезпечити захист об’єктів, які генерують надходження у Фонд. Якщо ми подивимося з точки зору ширшої геополітичної перспективи, ми зрозуміємо, що це означає», — додала віцепрем’єр-міністр.
Чому угода з США про копалини не потребує референдуму?
Оскільки угода не змінює правовий статус надр і не передає їх у власність іншій державі, вона не потребує затвердження на всеукраїнському референдумі. Стефанішина пояснила, що рамковий документ не породжує негайних правових зобов’язань, таких як перерахування коштів чи їх передача.
«Ця угода не є міжнародним договором. Тобто вона не підпадає під дію закону про міжнародні договори, до неї не застосовуються процедури, передбачені для погодження та схвалення міжнародних договорів. Міжнародним договором буде подальша угода, яка передбачатиме створення самого Фонду відновлення інвестицій. Ця ж угода закріплює політичну домовленість між урядами України і Сполучених Штатів Америки стосовно наміру створити Фонд. Вона передбачає основні елементи, що мають бути закріплені в наступній угоді, яка вже підлягатиме ратифікації парламентом та буде міжнародним договором», — зазначила вона.
Майбутній договір про Фонд, який матиме статус міжнародного, підлягатиме ратифікації Верховною Радою України.
Геополітичний контекст і перспективи
Рамкова угода між Україною та США може стати моделлю для співпраці Штатів з іншими країнами. За словами Стефанішиної, Президент США Дональд Трамп вже заявляв про намір укладати подібні угоди з країнами Африки та Арабського світу. Водночас угода з Україною має унікальний контекст, пов’язаний із підтримкою в умовах російської агресії та відновленням економіки після війни.
«Формат угоди, на який вийшли Україна і США, точно може стати модельним для всіх інших партнерів. Я думаю, що американська сторона теж може так вважати. Але контекст, у якому підписується угода з Україною, безумовно, унікальний. Тому що відразу в преамбулі угоди визнається зобов’язання Сполучених Штатів Америки, як країни, яка була гарантом безпеки у зв’язку з відмовою України від ядерної зброї. Також визнається контекст російської агресії проти України», — вважає віцепрем’єр-міністр.
Вона також підкреслила, що окрім цього, визнається необхідність відновлення та інвестицій в українську економіку після війни.
«Також Президент США наголошував, що ця угода є початком тривалої фінансової співпраці між Україною та ЄС. Тому навряд важливіший контекст є в когось у світі, ніж в України, в межах підписання такої угоди. Але, звісно, ми спостерігаємо також за переговорами з іншими партнерами», — резюмувала Стефанішина.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Проєкт угоди між Україною та США: що відомо
У лютому 2025 року Сполучені Штати та Україна досягли попередньої домовленості, спрямованої на спільну розробку та управління мінеральними ресурсами України. Угода, відома як Двостороння угода про встановлення умов для Інвестиційного фонду реконструкції, передбачає створення спільного інвестиційного фонду для відновлення постраждалої від війни економіки України. Основною метою фонду є залучення та реінвестування доходів від значних мінеральних багатств України для сприяння її відновленню та довгостроковій стабільності.
Основні положення проєкту угоди
Створення Інвестиційного фонду реконструкції. Згідно з текстом проєкта угоди, опублікованим газетою The Kyiv Independent, фонд перебуватиме у спільній власності та під спільним управлінням урядів США та України. Частка власності та фінансові інтереси кожної сторони будуть визначені у подальшій угоді про фонд. Управління фондом здійснюватиметься представниками обох урядів, більш детальні умови будуть викладені в наступній угоді.
Внесок України. Україна зобов’язується спрямовувати 50% своїх майбутніх надходжень від монетизації природних ресурсів держави, включаючи мінерали, вуглеводні, нафту, природний газ та іншу видобувну інфраструктуру, до Інвестиційного фонду реконструкції. Ці відрахування триватимуть доти, доки сума не досягне 500 мільярдів доларів США. Важливо зазначити, що поточні джерела надходжень, які вже включені до загального бюджету України, не охоплюються цією угодою.
Роль США. Уряд США прагне підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання, спрямовані на розвиток стабільної та економічно процвітаючої України. Це включає в себе інвестиції, фінансові інструменти та інші матеріальні та нематеріальні активи, що мають вирішальне значення для відновлення України. Однак угода не передбачає конкретних гарантій безпеки або продовження поставок озброєнь в Україну; ці питання будуть обговорюватися окремо.
