Україна переходить на європейські правила найму: хто виграє від спрощення працевлаштування іноземців
14 Листопада 21:30
Україна готується суттєво спростити процедури працевлаштування іноземців. У Верховній Раді вже зареєстрували урядовий законопроєкт про єдиний дозвільний документ для іноземних працівників, що об’єднає дозвіл на роботу та посвідку на проживання, передає «Комерсант Український» із посиланням на офіційний сайт українського парламенту.
Іноземцям більше не доведеться отримувати окремо два документи, а достатньо буде одного, який одразу дає право легально жити й працювати в Україні. Окрім того, планується впровадити спеціальний онлайн-портал вакансій, через який іноземні фахівці зможуть дистанційно подавати заявки на роботу в Україні.
Розглянемо детальніше, які новації пропонує цей законопроєкт, і проаналізуємо його потенційний вплив на український ринок праці: які галузі потребуватимуть іноземних спеціалістів, з якими викликами можемо зіткнутися та який досвід мають інші країни у цій сфері.
Які зміни пропонує законопроєкт
Єдиний дозвіл на проживання і роботу. Головна новація — запровадження єдиного документа для іноземців та осіб без громадянства, який поєднує в собі дозвіл на працевлаштування і тимчасову посвідку на проживання. Тобто, замість окремого дозволу на роботу від Державної служби зайнятості та окремої посвідки від Міграційної служби, іноземець отримуватиме один документ, що підтверджує право і працювати, і проживати в Україні на визначений період. Це рішення покликане зменшити бюрократію і прискорити залучення закордонних фахівців, а також імплементує європейські підходи відповідно до директив ЄС.
Державний портал вакансій та електронні заяви. Законопроєкт передбачає створення Єдиного державного вебпорталу працевлаштування іноземців, де українські роботодавці зобов’язані публікувати вакансії, доступні для іноземців. Іноземні пошукачі роботи матимуть змогу ознайомлюватися з цими пропозиціями онлайн та, отримавши запрошення від роботодавця, подавати заяву на отримання єдиного дозволу в електронній формі через цей портал. Розгляд заяв здійснюватиме Державна міграційна служба спільно з іншими уповноваженими органами, і в разі позитивного рішення іноземець отримує підстави для в’їзду в Україну та оформлення посвідки. Такий портал покликаний зробити процес найму прозорішим і зручнішим: роботодавці зможуть легально наймати працівників з-за кордону, а кандидати — подавати документи дистанційно, мінімізуючи особисті візити до установ.
Категорії іноземців з вільним доступом до ринку праці. Окремо законопроєкт визначає перелік категорій іноземців, яким не потрібен дозвіл для роботи в Україні й таким чином фактично надає їм вільний доступ до ринку праці. Йдеться про випадки, коли іноземці можуть бути найняті без проходження згаданої процедури отримання єдиного дозволу. Хоча конкретні категорії в документі ще мають бути затверджені, зазвичай до них відносять, наприклад, іноземців із постійним місцем проживання в Україні, біженців або висококваліфікованих спеціалістів, для яких уже діють спрощені умови. Для таких осіб передбачено окремий порядок оформлення посвідки на проживання без стандартного дозволу на працю. Це нововведення покликане усунути зайві перепони для тих іноземців, чиє працевлаштування і так доцільне та не створює ризиків для ринку праці.
Як це вплине на ринок праці України
Очікується, що спрощення процедур зробить Україну привабливішою для закордонних працівників та інвесторів. Сьогодні українська економіка відчуває гострий дефіцит робочої сили практично в усіх сферах. Через війну країну залишили мільйони громадян, і до 70% з них не планують повертатися найближчим часом. Експерти зазначають, що нестача кадрів спостерігається у всіх секторах економіки. Зокрема, бракує вчителів у школах, лікарів та медсестер у лікарнях, інженерів для оборонної промисловості. Також не вистачає працівників у будівництві та сільському господарстві. Торік 75% українських компаній заявляли про проблеми із заповненням вакансій власними силами. В цих умовах залучення навіть кількох десятків чи сотень тисяч іноземних працівників щороку може частково полегшити кадровий голод.
Сектори з найбільшим попитом на іноземців. Найбільше додаткових рук потребує будівельна галузь, яка стане двигуном післявоєнної відбудови. Експерти сходяться на думці, що саме будівництво здатне прийняти більшість потенційних трудових мігрантів. На будовах вже нині бракує робітників: мулярів, бетоня́рів, сантехніків, зварювальників, тобто представників робітничих спеціальностей, яких важко знайти на внутрішньому ринку. Окрім будівництва, промисловість і виробництво потребують фахівців та робітників на заводах, особливо для виконання важкої фізичної праці, від якої відмовляється місцева молодь. Аграрний сектор також відчуває дефіцит сезонних працівників, потрібних для збору врожаїв та роботи на фермах. У сфері послуг (готельно-ресторанний бізнес, логістика, обслуговування) є ніші, які можуть заповнити іноземці, особливо в регіонах, де багато українських працівників виїхали за кордон. Навіть у висококваліфікованих галузях (таких як ІТ, інженерія, медицина) спостерігається відтік кадрів, тож компанії не виключають наймання фахівців із-за кордону, якщо ті мають унікальні знання або досвід.
Від запровадження єдиного дозволу виграє й український бізнес. За опитуваннями, понад 23% компаній вважають, що спрощення легалізації іноземців стимулювало б їх активніше наймати працівників з-за кордону. Досі ж більшість роботодавців не поспішали цього робити: наразі лише близько 13% українських компаній відкрито заявляють про готовність наймати іноземців. Основні причини — відсутність нагальної потреби та мовний бар’єр, а також брак досвіду співпраці з іноземним персоналом. Однак ситуація змінюється: зі зростанням кадрового голоду все більше підприємств усвідомлюють необхідність шукати працівників за межами країни. Якщо правові процедури стануть простішими, а держава гарантуватиме зрозумілі умови, частина бізнесу буде готова залучати іноземних спеціалістів для закриття своїх вакансій.
Можливі виклики та ризики
Попри позитивний ефект від дерегуляції працевлаштування, існують і виклики, які доведеться врахувати. Перший — конкуренція за трудові ресурси. Україна зараз конкурує з багатьма країнами за тих самих робітників. У Європі теж брак кадрів, і держави на кшталт Польщі, Чехії чи Німеччини активно спрощують імміграційні процедури, щоб залучити працівників з-за кордону. Іноземний фахівець порівнюватиме умови: рівень зарплат, соціальні гарантії, безпекову ситуацію. На жаль, українські зарплати поки що значно нижчі за західноєвропейські, а воєнна невизначеність відлякує багатьох потенційних мігрантів. Експерти прогнозують, що найближчими роками не варто очікувати масового напливу іноземних працівників: їх кількість обчислюватиметься скоріше десятками тисяч, а не мільйонами. Для того, щоб іноземці дійсно обирали Україну, роботодавцям доведеться пропонувати конкурентну оплату праці та можливості для переселення сімей, інакше вони поїдуть до Польщі чи Німеччини, де ці умови кращі.
Другий виклик — інтеграція іноземців у робочі колективи та суспільство. Мовний бар’єр і культурні відмінності можуть ускладнювати співпрацю: 44% українців називають мовну проблему, а 30% — різницю культур і традицій серед причин настороженого ставлення до іноземних колег. Тому паралельно зі спрощенням найму потрібні програми адаптації: мовні курси, орієнтація на робочому місці, заходи для взаєморозуміння в колективах. Бізнес також очікує від держави підтримки в адаптації працівників (26% компаній зазначали таку потребу).
Третій виклик — реалізація реформ на практиці. Потрібно створити та налаштувати новий портал вакансій, забезпечити швидкий обмін даними між міграційною службою, центрами зайнятості та консульствами. Важливо, щоб декларативне “спрощення” не перетворилося на нові бюрократичні бар’єри через технічні збої чи несинхронність відомств.
Контроль за умовами праці іноземців теж критично необхідний: держава має запобігти можливим зловживанням, випадкам нелегальної праці чи трудової експлуатації мігрантів. Для цього, як радять фахівці, слід посилити інспекцію праці та чітко визначити правила депортації у разі порушення законів – аби нова система була справедливою і безпечною для всіх учасників.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Досвід інших країн та перспективи
Ідея об’єднати дозвіл на проживання та роботу для іноземців не є українським ноу-хау, а стандартною практикою ЄС. Законопроєкт прямо спирається на європейську директиву про єдиний дозвіл: у країнах Союзу людина отримує одну пластикову картку на проживання, в якій відразу прописано право на роботу. Це спрощує контроль, усуває зайві інстанції та робить правила зрозумілими для інвесторів і міжнародних компаній, яким легше переводити співробітників в українські офіси або наймати людей під проєкти.
Польща вже показала, як це працює на практиці: на початку 2025 року там офіційно працює понад 1,6 млн іноземців, близько двох третин з них — українці. Мігранти покривають дефіцит кадрів у будівництві, промисловості та сфері послуг.
Для України спрощення доступу на ринок праці — лише перший крок. Ефект від реформи залежить від стабільності економіки, рівня зарплат і якості життя: тільки в цьому випадку країна стане реально привабливою для іноземної робочої сили та кваліфікованих фахівців.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
