Україна шукає нові джерела газу: чи врятує союз з Африкою від холодної зими 

27 Березня 15:12
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

Президент Володимир Зеленський провів розмову з президентом Мозамбіку Даніелем Шапу щодо потенційного постачання газу до України. Зеленський підкреслив, що Україна прагне розширити джерела енергопостачання. Водночас Мозамбік зацікавлений у використанні українського досвіду та технологій для зміцнення безпеки всередині країни й захисту громадян від терористичних загроз.

Про це Зеленський  написав у своєму Telegram-каналі. 

Також, за словами президента, сторони обговорили перспективи співпраці у галузях цифровізації та продовольчої безпеки. Він додав, що команди обох країн домовилися працювати спільно над цими напрямами.

Імпорт газу: чому Україна шукає нові джерела

Україна змушена покривати дефіцит газу за рахунок імпорту, зокрема скрапленого природного газу (СПГ), який надходить через європейських партнерів. Про це в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» розповів  експерт з геоекономіки та торгівлі Олег Саркіц.

«Україна наразі дійсно потребує імпорту газу. Переважно це скраплений природний газ, який ми отримуємо через європейські країни, де він регазифікується і вже газопроводами потрапляє до нашої системи», — пояснив експерт.

За його словами, власного видобутку Україні не вистачає для покриття потреб.

«Ми споживаємо понад 20 млрд кубометрів газу на рік, тоді як видобуваємо приблизно 16–18 млрд. Тому змушені шукати альтернативні джерела постачання», — зазначив Саркіц.

Африканський напрям: ставка на Мозамбік

Одним із потенційних партнерів може стати Мозамбік, який володіє значними запасами газу та розвиває СПГ-проєкти.

«Мозамбік зацікавлений в українських технологіях безпеки, а Україна — в енергоресурсах. Це взаємовигідна співпраця», — наголосив експерт.

Він пояснив, що логістика постачання виглядатиме так: видобуток газу в Мозамбіку, його скраплення, транспортування танкерами до терміналів ЄС, а далі — постачання трубопроводами до України. Саркіц також звернув увагу на великі міжнародні проєкти в країні, зокрема за участі TotalEnergies.

«Мозамбік має один із найбільших газових потенціалів в Африці й поступово стає глобальним експортером СПГ», — додав він.

На європейському ринку зрідженого газу конкурують ключові постачальники, серед яких — США та Катар.

«Через загострення на Близькому Сході постачання з Катару ускладнене, тому Європа змушена активніше шукати альтернативи», — пояснив експерт.

Водночас, за його словами, Російська Федерація досі залишається гравцем на міжнародному ринку, попри санкції.

«Європа балансує між енергетичною безпекою та санкційною політикою. Послаблення обмежень може мати серйозні наслідки», — підкреслив Саркіц.

Серед європейських виробників газу важливу роль відіграє Норвегія, однак її можливості обмежені.

«Норвегія вже покриває понад 30% потреб ЄС і може додати лише ще 3–5%. Це не вирішує проблему повністю», — зазначив експерт.

Отже, країни Євросоюзу й надалі залежатимуть від імпорту СПГ поза межами Європи.

Потенціал Мозамбіку щодо газу: які обсяги, куди і кому постачають

Партнерство з Мозамбіком у газовій сфері виглядає вигідним лише в довгостроковій  перспективі, однак має низку серйозних обмежень. Про це в коментарі журналістам «Комерсант Український» заявив економіст Олег Пендзин.

«Якщо подивитися на реальну ситуацію в Мозамбіку, там не все стабільно: центральна влада не контролює всю територію, на півночі діють напівповстанські угруповання», — зазначив експерт.

За словами Пендзина, Мозамбік залишається однією з найбідніших країн, що впливає на темпи розвитку енергетичних проєктів.

«Це фантастично бідна країна з великими продовольчими проблемами — типовий приклад африканської економіки», — пояснив він.

Окрім цього, видобуток газу там лише розпочинається і не має завершеного циклу.

«На сьогодні фактично лише стартували процеси розробки родовищ. У кращому випадку повноцінний видобуток можливий не раніше 2029 року», — наголосив економіст.

Логістика і строки: ключові обмеження

Експерт звертає увагу, що навіть у разі розвитку видобутку постачання газу до України буде складним і тривалим процесом.

«Йдеться про скраплення газу, транспортування танкерами, складну логістику — це дуже непроста й дорога схема», — зазначив Пендзин.

Він підкреслив, що говорити про швидкі результати не доводиться.

«Це точно не швидке рішення — раніше 2029 року про реальні поставки говорити не варто», — додав він.

Стратегія vs тактика

На думку економіста, співпраця з африканськими країнами має сенс у стратегічному вимірі, але не може вирішити поточні енергетичні потреби України.

«Зі стратегічної точки зору Україні потрібно розширювати географію інтересів і працювати з різними регіонами світу. Але з тактичної — це не рішення на сьогодні», — пояснив він.

Крім того, існують політичні ризики.

«Невідомо, яка влада буде в країні у 2029 році і чи збережеться зацікавленість у співпраці», — зауважив експерт.

Пендзин також звернув увагу на інтерес Мозамбіку до української продукції, передусім продовольства.

«Їх реально цікавить продовольство і можливий обмін ресурсів на їжу. Але проблема в тому, що наразі їм фактично нічого запропонувати у відповідь», — підсумував він.

Водночас, за його словами, говорити про конкретні обсяги постачання газу наразі передчасно.

«Якщо йдеться про 2029 рік, то про якісь обсяги зараз говорити взагалі зарано», — резюмував економіст.

Хто ще може підтримати Україну з постачанням газу?

Серед інших партнерів, які можуть допомогти збільшити обсяги газу для України, є Румунія. Під час пресконференції президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ веде переговори з Бухарестом щодо спільних проєктів із видобутку та зберігання природного газу.

Він також наголосив, що Україна потребує й дизельного пального. Зеленський зазначив, що звернувся до президента Румунії з проханням про допомогу, підкресливши важливість підтримки в умовах, коли російські атаки знищують українські резервуари.

Яка наразі ситуація з газом

Ситуація на Близькому Сході може позначитися на обсягах і вартості імпортного газу для України. Зокрема, загострення конфлікту вже спричинило суттєве подорожчання скрапленого природного газу (СПГ) у Європі та світі.

Водночас Україна планує переходити на когенерацію відповідно до Плану стійкості, що потребуватиме додаткових обсягів газу. Однак через зростання цін, як зазначають експерти, знайти фінансування для його закупівлі буде складно.

Читають зараз