Україна теплішає на 1,8°C: які 7 регіонів відчують спеку першими
10 Листопада 21:40
ІНФОГРАФІКА
Температура в Україні стабільно зростає й до 2040 року збільшиться ще на 1,5°C. В епіцентрі спеки опиняться одразу сім областей країни, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на інфографіку Агенції візуальних комунікацій Top Lead.
Зміна клімату в Україні стає дедалі відчутнішою. Останні три десятиліття фіксують стабільне підвищення середньорічної температури, що змінює не лише екологічну, а й економічну реальність країни. За даними Центральної геофізичної обсерваторії та Українського гідрометеорологічного інституту, протягом 1991–2024 років середня температура повітря в Україні піднялася з 8,4°C до 10,2°C. Це — найвищий показник за останні 29 років спостережень.
Температура зростає, опади нестабільні
Згідно з даними інфографіки, приріст температури є сталим у кожному п’ятирічному періоді. Якщо в середині 1990-х середня температура коливалася біля позначки 8,6°C, то вже у 2000–2004 роках вона сягнула 9,1°C, а після 2020 року перевищила 10°C.
Паралельно зростає нерівномірність опадів. Середньорічна кількість дощів і снігу змінювалася хвилеподібно — від 546 мм у 1991–1994 роках до 651 мм наприкінці 1990-х, а потім знову знизилася до 579 мм у 2015 – 2019. Востаннє, у період 2020 – 2024, показник дещо виріс до 623 мм, але тенденція загальної нестабільності зберігається.
Ці коливання свідчать про кліматичну розбалансованість: водночас із загальним потеплінням Україна стикається із затяжними посухами влітку та короткими, але інтенсивними зливами, які призводять до ерозії ґрунтів і підтоплень.
Кліматичні зміни та глобальне потепління: де в Україні буде найгарячіше
Прогнози на 2020–2040 роки не залишають сумнівів: потепління продовжиться. Найбільше зростання температури очікується у центральних, східних і південних регіонах, де середній приріст може сягнути 1,6 – 1,8°C. Найменше змін прогнозують у Карпатському регіоні: температура там підвищиться на 0,6 – 0,8°C.
Карта температурних змін свідчить: Київщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінничина, Хмельниччина, Тернопільщина й Черкащина опиняться в епіцентрі кліматичного нагрівання. Це означає підвищений ризик дефіциту води, посух, зниження врожайності, а також більшу ймовірність руйнівних погодних явищ.
Стане спекотніше також на частині Полтавщини, Кіровоградщини, Одещини, Миколаївщини, Рівненщини, Сумщини, Закарпаття.
Вплив змін клімату на економіку: від аграрного сектору до енергетики
Підвищення температури безпосередньо впливає на сільське господарство — основу українського експорту. Вищі середньорічні показники тепла дозволяють вирощувати нові культури, зокрема сонцелюбні сорти фруктів і винограду, але одночасно збільшують ризики втрати врожаїв через нестачу вологи.
За оцінками аграрних експертів, до 2035 року площа земель, схильних до посух, може зрости на третину. Найуразливішими стануть південні області, де без систем зрошення врожайність може впасти на 30 –40%.
Крім того, потепління посилює навантаження на енергетику: зростає споживання електроенергії для охолодження приміщень, збільшується ризик аварій у літній період через перегрів інфраструктури. Водночас короткі, але потужні дощі створюють додатковий тиск на водосховища й гідроелектростанції.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Урбанізація та кліматичні виклики
Натомість українські міста відчувають ефект потепління найсильніше через так звані “острови тепла”, коли бетон і асфальт утримують тепло й таким чином підвищуючи температуру на кілька градусів порівняно з навколишніми територіями.
Київ, Дніпро, Одеса та Харків уже фіксують перевищення середніх показників на 1–1,5°C порівняно з передмістями. Це означає більшу потребу у “зелених зонах”, водних об’єктах та інноваційних рішеннях у сфері міського планування.
Але, попри загрози, зміна клімату відкриває й нові економічні можливості. Потепління дозволяє розширювати спектр сільськогосподарських культур і збільшувати період вегетації. Україна може стати одним із регіонів, де можливе вирощування теплолюбних сортів винограду, оливок і технічних культур, що раніше потребували південніших умов.
Уряд і наукові установи вже мають активно розробляти адаптаційні стратегії — від переходу на посухостійкі сорти зернових до модернізації системи зрошення. Пріоритетом залишається зменшення викидів парникових газів, розвиток відновлюваної енергетики й захист екосистем, що природно стримують зміну клімату.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
