“Україна – це Спарта”. Чи можлива миротворча місія генерала Келлога?
26 Грудня 2024 16:04
РОЗБІР ВІД 
“Це Спарта” – сказав про Україну генерал Кіт Келлог, який нині рішуче налаштований мирити царства, що воюють. Хто він і що саме робитиме? Розбирався «Комерсант Український».
Обраний майбутнім Президентом США Дональдом Трампом спеціальний представник по Україні, відставний генерал-лейтенант сухопутних військ Кіт Келлог встиг відзначитися важливою заявою. Він зробив її після ракетного обстрілу в ніч на Різдво.
“США як ніколи налаштовані встановити мир у регіоні”,
– зазначив посадовець.
Яких кроків нам чекати від цього обранця Трампа?
Келлог – вірна людина Трампа
Посада спеціального представника по Україні передбачає пошук шляхів закінчення війни й координацію зусиль американської дипломатії на цьому напрямку. Вочевидь, Келлог буде зустрічатися й вести перемовини з представниками обох країн, що воюють.
Свого часу, за першого президентського терміну Трампа, аналогічну посаду обіймав Курт Волкер. Тоді місія американського представника, як ми пам’ятаємо, не увінчалася успіхом, а ще він виявився втягнутим у передвиборчий скандал з пошуком компромату на суперника Трампа Джо Байдена та його сина Хантера. Але це вже зовсім давня історія, й з того часу ставки на геополітичній карті зросли в рази. Тож тепер замість дипломата спецпредставником по Україні призначено генерала, що має й військовий і політичний досвід.
Кіт Келлог, якому нині 80 років – ветеран війни у В’єтнамі, він був і начальником штабу та виконавчим секретарем Ради національної безпеки США, й радником з національної безпеки віцепрезидента Майка Пенса за минулої каденції Трампа. До отримання нової посади очолював “Інститут політики “Америка понад усе” – аналітичний центр, неформально близький до Дональда Трампа.
Як і з іншими призначеннями до своєї адміністрації, Трамп і в цьому випадку обрав людину, вірну особисто йому. Під час президентських виборів 2020 р. Келлог за лаштунками вмовляв свого безпосереднього шефа, віцепрезидента Майка Пенса, скасувати результати голосування, бо цього вимагав Трамп, який не визнав перемогу на виборах Джо Байдена. Майк Пенс на ті вмовляння не піддався, за що отримав від Трампа звинувачення в зраді, а войовничі прихильники Трампа, які штурмували Капітолій, вимагали його повісити.
Келлог підтримує риторику Трампа про позбавлення безпекової парасольки, передбаченої п’ятою статтею Північноатлантичного договору, тих членів НАТО, що виділяють недостатньо грошей на власну оборону. І навіть творчо цю думку розвиває: на його переконання, НАТО має стати “багаторівневим альянсом”, деякі учасники якого будуть більш інтегровані в безпекові структури, а деякі менше.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Келлог і Україна
На щастя, цей призначенець Трампа не лише відзначається відданістю начальству, а й добре обізнаний зі справою, якою йому доведеться займатися. Цікаво прослідкувати за його висловлюваннями стосовно війни в Україні. Вже за місяць після її початку Келлог охрестив Україну “новою Спартою”, закликавши допомогти їй встояти:
“Давайте дамо Україні шанс перемогти. Чому? Тому що це перезавантажить увесь світ, не лише Європу. Китайці звернуть на це увагу. Північні корейці звернуть на це увагу. Іранці звернуть на це увагу. Я вважаю, що ви маєте шанс, раз у житті, перезавантажити світову арену”.
За більш як два роки війни його ентузіазм щодо цього не зник, не в приклад багатьом іншим республіканцям. У серпні він дав добру оцінку операції ЗСУ на Курщині.
Келлог критикував адміністрацію Байдена за зволікання з наданням Україні озброєнь. На його думку, якби Захід, і перш за все США, забезпечив ЗСУ зброєю ще тоді, коли росіяни втікали з Харківщини та Херсонщини, українські війська дійшли б до узбережжя Азовського моря, й війну було б давно закінчено. Але постачання здійснювалося дуже повільно, час було згаяно, що дозволило росіянам закріпитися й перейти в наступ.
Кіт Келлог виступає проти прийому України до НАТО в короткостроковій перспективі, натомість пропонує тверді гарантії безпеки у вигляді двосторонньої угоди, що має бути ухвалена сенатом США: аналогічної тим, які мають Південна Корея й Тайвань.
Вимогу до України зменшити армію та скоротити озброєння, озвучену росіянами під час переговорів у Стамбулі, Келлог вважає неприйнятною. Натомість посередництво в перемовинах новообраного президента Трампа може, на його погляд, принести успіх.
Генерал вважає, що дозвіл Байдена на застосування американських далекобійних ракет по території росії дасть більше важелів впливу Трампу й посилить його позиції на майбутніх переговорах.
План Келлога
Кіт Келлог разом зі своїм колишнім колегою по Раді національної безпеки часів Трампа Фредом Флейцем розробили стратегічний план, одна з глав якого має назву “Америка понад усе, росія і Україна”. У стратегії, виробленій інститутом, де працював Келлог, наголошується на необхідності припинення війни й початку перемовин. Цей найбільш детальний план мирного процесу, що розроблений республіканцями.
Україну стимулюватимуть сісти за стіл переговорів досить просто: від її згоди на цей крок залежатиме подальша перспектива постачання американських озброєнь.
Для того, аби посадити за стіл перемовин росію, їй приготовано й пряника, й кнута. Пряник – членство України в НАТО знімається з порядку денного на найближчу перспективу. Також йтиме мова про часткове зняття санкцій (щоправда, податок від імпорту російських нафти й газу піде на відбудову України). Кнут – у разі відмови потік зброї до України стане набагато потужнішим.
Україні не будуть пропонувати відмовитися від окупованих москвою територій, як і від перспективи їх повернення. Але ця перспектива буде відкладена на невизначене майбутнє. Поки ж лінія розмежування між росією й Україною проляже актуальною лінією фронту. А там, колись, по смерті путіна, це можливо буде зробити дипломатичним шляхом.
Які перспективи?
Звичайно, на папері план виглядає переконливо, але чи приймуть його Україна та росія?
З Україною великих проблем, схоже, не повинно бути. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв про неприйнятність юридичної відмови від окупованих росіянами територій. Але цього, згідно плану, й не вимагатимуть. Визнавав він і неможливість збройним шляхом вийти на кордони України 1991 року.
З росією, певно, буде складніше. На саміті ОДКБ в Астані 28 листопада путін знову повторив вимоги миру з Україною, озвучені ним у червні: Україна має віддати росії Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області в повному складі, з Херсоном та Запоріжжям. Звісно, на ці вимоги не пристане ані Україна, ані США. Але, з іншого боку, це може бути лише запрошенням до переговорів, коли виставляють максимальні вимоги, аби отримати щось менш суттєве. Чи вийде посадити кремль за стіл перемовин, стане відомо вже скоро.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Автор: Олександр Олесів
