Україна ввела мито на сою і ріпак: хто заплатить, а хто — ні
3 Вересня 22:17
З 4 вересня 2025 року в Україні офіційно діє вивізне мито 10 % на соєві боби та насіння ріпаку. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на інформацію від Державної митної служби України.
Такі зміни передбачає Закон № 4536‑IX, який підписав президент України 2 вересня 2025 року. Його опублікували у “Голосі України” 3 вересня. Документ вносить зміни до Податкового кодексу, у рамках реформи екологічного регулювання та промислового забруднення.
Ставка мита залишатиметься на рівні 10% до 1 січня 2030 року, після чого щороку зменшуватиметься на 1 відсотковий пункт, аж до 5 %.
Кому не доведеться платити
Закон передбачає винятки: сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які самі вирощують сою чи ріпак і експортують їх, звільняються від сплати мита. Це створює преференційну модель для безпосередньо фермерів, а не трейдерів.
Крім того, у законі зазначається, що термін “сільськогосподарський товаровиробник” відповідає означенню у Податковому кодексі.
Додамо, що вже за три місяці Уряд має розробити та внести до Верховної Ради законопроєкт про створення Державного фонду підтримки аграріїв, фінансованого і з доходів від нового мита.
Для чого встановили вивізне (експортне) мито
Експерти пояснюють, що приблизно 35 % потужностей з перероблення сої та ріпаку в Україні простоюють через брак сировини. Впровадження мита може стимулювати зростання внутрішнього перероблення, створення нових підприємств і робочих місць. За оцінками, це може принести до 7,3 млрд грн додаткового доходу до держбюджету та 238 млн дол. інвестицій у нові заводи.
Україна хоче перейти від експортера сировини до виробника продуктів із більшою доданою вартістю, особливо у разі завершення пільгового доступу до ЄС.
В України впровадили вивізне мито на соєві боби та насіння ріпаку: як відреагує ринок
Трейдери вже відреагували: ціни на внутрішньому ринку сої та ріпаку знизились на 500–600 грн/т, бо трейдери заклали очікувану суму мита у вартість. У результаті, попит на експорт знизився, але аграрії, які експортували самостійно без трейдерів, втрати не зазнали.
Що змінить експортне мито для усіх гравців на економічному ринку
Трейдери опиняться під тиском нових витрат, які можуть знизити маржу або зменшити обсяг закупівель.
Виробники отримують стимул для розвитку кооперативної експортної моделі або перероблення.
Переробні підприємства мають конкурентну перевагу: дешевшу сировину та можливість масштабувати виробництво.
Держава отримує додаткові джерела доходів через фонд підтримки аграріїв, стимулювання локального перероблення та зростання зайнятості населення.
Читайте також: Забрати і поділити: як запровадження мит на сою та ріпак вдарить по фермерах
10% мито на експорт сої та ріпаку: як ВРУ голосувала за відповідні правки і чому вони наразилися на критику
Мито на експорт сої та ріпаку заклали у правку до законопроєкту №13157 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, який подав чинний на той час голова Уряду Денис Шмигаль.
Ініціативу підтримали депутати Податкового комітету та представники Мінагрополітики. Мета — переспрямувати експортні обсяги на внутрішні переробні підприємства для завантаження потужностей.
Зауважимо, що у червні 2025 року ВРУ провалила “соєві правки” щодо введення експортного мита у 10% на ріпак та сою у складі законопроєкту №13134). Свої голоси “за” віддали лише 204 народних обранці.
За словами журналіста Євгена Плінського, це було очікувано, адже це заважало б робочим “схемам”.
Офіційно нам це “продавали” як захист внутрішнього перероблення. Мовляв, вигідніше це переробити в Україні та експортувати продукти перероблення. Мета – захист переробника. Але це не так. Вигідніше експортувати сою та ріпак за фіктивними документами (як шрот та висівки) та переробляти його на європейських заводах отримуючи валюту на офшорні фірми, — пояснив Плінський.
Він додав, що спроба ввести ставки на експорт – це лише заявка на підняття корупційно-контрабандного тарифу. При цьому жодні реальні лазівки для схемного експорту не перекриваються.
Попри це 17 липня Рада проголосувала за правку №40 до законопроєкту №13157.
Співавтор правки Дмитро Кисилевський (нардеп із “Слуги народу”) заявив, що бюджет отримає 7,3 млрд грн і $238 млн валютного виторгу щороку. А Кабмін має створити фонд підтримки фермерів коштом цих надходжень.
За оцінками Центру KSE, малі та середні фермери втратять 280 – 670 млн грн щороку. Водночас агрохолдинг Kernel Андрія Веревського, що переробив за квартал 93 000 т сої та 14 000 т ріпаку, отримав перевагу через здешевлення сировини на внутрішньому ринку та зростання маржинальності перероблення.
Президент України Володимир Зеленський зволікав із підписанням документа. Він зробив це лише через півтора місяця після того, як закон направили на його підпис.
Що потрібно знати про ситуацію з ріпаком та соєю в Україні
У другій половині серпня “Економічна правда” опублікувала інформацію про те, що аграрії зупинили продаж ріпаку. Причина — 10% мито “вбило” перший виторг сезону.
Ріпак, який зазвичай реалізується одразу після жнив, фермери масово притримують — закупівельні ціни впали на 5 – 10%, а активність покупців знизилась. Основна проблема полягала в тому, що через невизначеність із законом про 10% мито аграрії не можуть планувати витрати на осінню посівну.
Галузеві експерти прогнозують, що цього року продаж ріпаку затягнеться до зими або й довше. Мито спрацювало як ціновий шок і порушило традиційний цикл обороту коштів у фермерів.
Водночас журналісти NV зробили матеріал про те, через запровадження мита на експорт щонайменше 8 нових заводів готуються до запуску. Йдеться, зокрема, про проєкти “Астарти”, “Епіцентру”, LNZ Group і “Золотого дракона”. Загальні потужності галузі сягнуть довоєнного рівня — 24 млн тонн на рік.
Вже тоді “Глобал Оіл Груп” пропонувала 39 000 грн/т за соєву олію на умовах EXW. Водночас сиру сою купували за 16 800–18 000 грн/т, а ріпак — по 24 500 грн/т. Для порівняння, пшеницю 2 класу закуповували по 10 450 грн/т, а пшеницю 3 класу — по 9 500 грн/т.
Варто також врахувати той факт, що перероблення 1 тонни ріпаку або сої приносить $60 – 70 доданої вартості.
Ситуація з ріпаком спричинила резонанс не лише в українському економічному просторі. У липні польські виробники олії вимагали розблокувати імпорт ріпаку з України через прогнозований дефіцит цієї культури на внутрішньому ринку країни.
Ріпаку менше, ціни вищі: як змінився агроринок у 2025 році
Україна у 2025 році зібрала близько 3,16 млн тонн ріпаку, що на 12% менше порівняно з минулим сезоном. За оперативними даними, вже обмолочено понад 1,28 млн га ріпакових площ, що становить 101% від запланованого. Середня врожайність склала 2,47 т/га. Падіння обсягів пояснюється несприятливими погодними умовами — весняні заморозки та посуха, особливо в південних та східних регіонах, негативно вплинули на урожайність культури. Це також стало однією з причин зниження обсягів перероблення та експортного потенціалу.
Згідно з оцінками різних аналітичних джерел, обсяг зібраного ріпаку коливається в межах від 2,9 до 3,16 млн тонн. Зокрема, аналітики Barva Invest оцінюють врожай у 2,9 млн тонн, тоді як AgroReview прогнозує 3 млн тонн. Українська зернова асоціація наводить аналогічні дані. Водночас експорт у 2025/26 маркетинговому році очікується на рівні 2,5–2,7 млн тонн, що істотно менше ніж 3,18 млн тонн, експортованих у попередньому сезоні. Близько 400 тис. тонн ріпаку буде спрямовано на внутрішнє перероблення.
За даними ІА “АПК-Інформ”, у сезоні 2024/25 Україна експортувала 3,14 млн тонн ріпаку — на 15% менше, ніж роком раніше. Очікується, що тенденція до скорочення обсягів експорту збережеться. Це пов’язано як із зниженням врожаю, так і з нововведенням у законодавстві: з 4 вересня 2025 року набуде чинності вивізне (експортне) мито на ріпак у розмірі 10% від митної вартості. При цьому сільгоспвиробники, які експортують продукцію власного вирощування, будуть звільнені від сплати мита.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Ціни на ріпак продемонстрували зростання. У серпні 2025 року трейдери пропонували форвардні контракти за ціною 540 – 560 доларів за тонну, а спотові ціни досягали 530 – 540 доларів за тонну на умовах DAP Одеса. Це суттєво вище за рівень минулого року, коли ціни тримались на позначці 365 – 388 доларів за тонну. Водночас попри зниження загального врожаю, внутрішні переробні підприємства мають достатні потужності для обробки всього зібраного обсягу.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
