Україна націоналізувала майже 100 компаній із рф: що з ними тепер?
17 Березня 2025 17:28
Від початку повномасштабної війни український уряд узяв під контроль близько 100 компаній, які раніше належали російським власникам. Однак ефективність управління цими активами державою залишається під питанням, передає «Комерсант Український» із посиланням на Forbes.
У 2022 році, на тлі війни та посилення санкційного тиску, український уряд розпочав масштабний процес вилучення власності, пов’язаної з росіянами. Основною причиною називалася необхідність виключити російський капітал зі стратегічних галузей і запобігти фінансуванню агресії проти України.
Серед найвідоміших:
- Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) – раніше належав російському мільярдеру Олегу Дерипасці;
- Обленерго в низці регіонів України, зокрема в Чернівцях, Житомирі, Херсоні, Рівному та Кропивницькому, які перебували під контролем російських власників;
- Промислові та металургійні підприємства, які мали зв’язки з російським бізнесом.
Попри гучні заяви про необхідність захистити національні інтереси, в управлінні цими активами виникли серйозні проблеми.
Одним із яскравих прикладів неефективного управління став стан Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ). Завод, який раніше працював у рамках глобальних ланцюжків поставок і забезпечував виробництво алюмінію, опинився в замороженому стані з моменту його конфіскації.
Ключові причини простою підприємств
1. відсутність нових інвестицій. Держава не вкладає кошти в модернізацію або перезапуск виробництва, що робить націоналізовані активи пасивами, а не активами;
2. втрата ринків збуту. Багато підприємств працювали в міжнародних ланцюжках, і розрив зв’язків із росією призвів до відсутності ключових покупців;
3. слабка державна стратегія управління. Компанії передані в управління державним структурам, але вони не мають досвіду ведення бізнесу в конкурентних умовах.
Чи ефективно працює держава з конфіскованими активами?
Ще 2022 року голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія підкреслював, що “активи росіян не повинні перетворюватися на пасиви на балансі держави”. Однак через майже три роки можна сказати, що Україна постала перед труднощами в управлінні цими ресурсами.
На практиці виявилося, що націоналізовані компанії не змогли ефективно інтегруватися в українську економіку, а їхня подальша доля залишається невизначеною.
З якими проблемами зіштовхнулася Україна під час націоналізації активів рф?
Україна зіткнулася з низкою додаткових складнощів при управлінні конфіскованими російськими активами, які ускладнюють їх використання для економічного відновлення країни.
Йдеться про:
- Складнощі з приватизацією та пошуком інвесторів. Попри намір передавати частину активів у приватні руки через прозорі аукціони, багато інвесторів не поспішають вкладати кошти в підприємства з невизначеним юридичним статусом. Довгострокові судові розгляди та можливі претензії від колишніх власників створюють додаткові ризики.
Обмежені виробничі потужності та кадровий дефіцит. Більшість конфіскованих підприємств перебували в занедбаному стані та потребують масштабних вкладень для модернізації. Через війну стався значний витік кадрів — багато фахівців виїхали з країни або мобілізовані, що посилює проблему відновлення підприємств. - Проблеми з експортом продукції. До війни частина українських підприємств експортувала товари через російські логістичні маршрути. Тепер ці ланцюжки поставок зруйновані, і Україні потрібно шукати нові шляхи виходу на зовнішні ринки. Додаткові тарифні бар’єри та санкції також обмежують можливості торгівлі.
- Високі корупційні ризики. Націоналізація активів відкриває двері для зловживань, якщо державні органи використовуватимуть конфісковані підприємства в особистих інтересах. Брак прозорих механізмів управління може призвести до неефективного витрачання ресурсів або передачі активів у руки лояльних до влади бізнесменів без реальної користі для економіки.
- Політичний тиск і зовнішні чинники. Західні партнери України уважно стежать за процесом конфіскації російських активів, вимагаючи більшої прозорості та законності в цих діях. Деякі компанії з ЄС і США стурбовані можливими юридичними наслідками співпраці з націоналізованими активами, що ускладнює залучення іноземних інвестицій.
Що буде з націоналізацією російських активів?
Аналітики у галузі економіки зараз виділяють кілька можливих сценаріїв:
1. Передача активів приватним інвесторам. Продаж підприємств через прозорі аукціони може допомогти відновити їхню роботу та залучити капітал.
2. Створення партнерств з міжнародними компаніями. Запровадження механізмів спільного управління та залучення стратегічних інвесторів.
3. Державне фінансування перезапуску критично важливих виробництв. Якщо підприємство має стратегічне значення, необхідно розробити план його модернізації та інтеграції в економіку України.
