Україна звернулася до ООН через руйнування окупантами Херсонесу Таврійського
25 Липня 2024 12:45
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до ООН щодо руйнування росіянами Херсонеса Таврійського в окупованому Криму, повідомляє «Комерсант Український»
Лубінець зазначив, що окупанти за 10 років окупації повністю знищили автентичний пам’ятник світового значення.
“Це черговий злочин зі сторони країни-агресора та нищення нею культурної спадщини України. Ми потребуємо реакції міжнародної спільноти, адже на наших очах нищать історію! Нагадаю, що “Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його Хора” внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, це унікальна історико-археологічна пам’ятка Криму”,
— заявив Лубінець.
Вони, зокрема, розпочали незаконні будівельні роботи на руїнах Херсонеса, фактично побудувавши нове місто.
“Забудовники загородили оглядовими майданчиками археологічні залишки, що були на поверхні, декілька розкопаних об’єктів перенесли та відбудували в іншому місці. На місці стародавньої цитаделі звели амфітеатр, що створює навантаження на оригінальну споруду. Багато археологічних знахідок фактично викрадені рф та вивезені до російських музеїв”,
– розповів він.
Омбудсмен додав, що за руйнування культурної спадщини росія має понести відповідальність відповідно до міжнародного права.
“За руйнування культурної спадщини росія має понести відповідальність відповідно до міжнародного права! Як і за викрадення музейних експонатів, які рф масштабно вивозить із ТОТ України! Необхідно зобов’язати країну-агресора повернути викрадене!”
— підсумував Лубінець.
Що відомо про Херсонес Таврійський
Херсонес Таврійський — давньогрецьке поселення на території Північного Причорномор’я. Засноване вихідцями-колоністами з Давньої Греції у VI столітті до н. е., місто стало важливим політичним, економічним та культурним центром регіону.
Територія сучасного заповідника охоплює межі стародавнього грецького міста – Херсонеса Таврійського, що виникло тут, на узбережжі Чорного моря, у V ст. до н.е. Місто було огороджене могутніми оборонними стінами і розплановане за схемою, поширеною тоді у грецькому та римському світах. До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них – елліністичний театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, обладнання для засолювання риби, колодязі тощо.
У кінці XIV ст. навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише у 1827 р. тут розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву – „Руська Троя”. Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам’яток, що потребують збереження, спонукали до створення Національного заповідника „Херсонес Таврійський”.
Серед археологічних знахідок є унікальні – присяга громадян Херсонеса ІІІ ст. до н.е., декрети, фрески, мозаїки, шиферні ікони християнських храмів, написи-присвяти, численні побутові предмети. Загалом музейні зібрання заповідника нараховують понад 200 тисяч експонатів.
У 2013 році археологічну пам’ятку “Херсонес Таврійський з Чернечою горою” внесли до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
