Українська держава відстояла свої права на “Укрнафту”
3 Лютого 2025 11:35
Апеляційний суд Свеа (Стокгольм) виніс рішення на користь України, відхиливши заяву трьох кіпрських компаній щодо скасування арбітражного рішення у справі «Укрнафти» від 4 лютого 2021 року. Про це повідомили у Міністерстві юстиції України, інформує «Комерсант Український».
У відомстві нагадали, що компанії Littop Enterprises Limited, Bordo Management Limited та Bridgemont Ventures Limited, які сукупно володіють 40,1009% акцій ПАТ «Укрнафта», у 2015 році ініціювали арбітражне провадження проти України, вимагаючи компенсації у розмірі понад 6 мільярдів доларів США з відсотками. Стокгольмський апеляційний суд відхилив апеляцію цих трьох кіпрських компаній щодо скасування арбітражного рішення у справі «Укрнафти» від 4 лютого 2021 року.
«За результатом розгляду позовних вимог позивачів арбітражний трибунал погодився із позицією України щодо відсутності у трибуналу юрисдикції розглядати цей спір, що підтвердив і Апеляційний суд Свеа», – зазначила Віце-прем’єр міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністерка юстиції України Ольга Стефанішина.
Як зазначають у Міністерстві юстиції, претензії позивачів базувалися на кількох ключових аспектах:
– відбір газу НАК «Нафтогаз України» з газосховищ «Укрнафти» за заниженими цінами або безоплатно для потреб населення;
– невиконання рішень українських судів щодо повернення відібраного газу;
– підвищення ставки рентної плати за користування надрами;
– законодавчі зміни щодо зниження кворуму для проведення загальних зборів акціонерних товариств.
Суд погодився з ключовим аргументом України про те, що позивачі не здійснили фактичного внеску до статутного капіталу ПАТ «Укрнафта», а отже, не зробили інвестицію відповідно до Договору до Енергетичної Хартії та не мали права на подання арбітражного позову.
За рішенням суду, позивачі зобов’язані відшкодувати Україні:
– витрати на арбітражне провадження: 18 927 177,62 доларів США, а також відсотки відповідно до статті 6 Закону Швеції про відсотки з 4 лютого 2021 року до моменту сплати.
– судові витрати у справі (щодо юрисдикційного провадження): 2 669 131 долар США, а також відсотки відповідно до статті 6 Закону Швеції про відсотки, починаючи з 31 січня 2025 року і до моменту сплати.
– судові витрати у справі (щодо провадження по судовим витратам): 549 674 долари США та 2 800 шведських крон плюс відсотки відповідно до статті 6 Закону Швеції про відсотки з 31 січня 2025 року до моменту сплати.
Україну в цій справі представляють Latham & Watkins(London) LLP (іноземний радник), Westerberg & Partners (шведський радник) та Адвокатське Об’єднання «Саєнко Харенко» (український радник).
Нагадаємо, найбільшим акціонером Укрнафти є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передання державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою зараз управляє Міноборони.
Чому з’явився позов від трьох кіпрських компаній
Ця справа повертає до давньої боротьби держави з Ігорем Коломойським за контроль над компанією “Укрнафта”. Міноритарні акціонери “Укрнафти” компанії Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited, подавши свого часу позов, у такий спосіб відреагували на ухвалений парламентом 14 січня 2015 року законопроект №1310, згідно з яким було внесено принципову поправку в закон про акціонерні товариства, яка дозволяла провести збори акціонерів при кворумі 50% плюс одна акція.
Його ухвалили для того, щоб повернути контроль над компанією “Укрнафта”, якою де-факто керувала група “Приват” Ігоря Коломойського, державі, якій вона належить де-юре.
До цього міноритарні акціонери “Укрнафти” успішно блокували проведення зборів акціонерів, користуючись тим, що для законного проведення необхідний був кворум не менш ніж 60% плюс одна акція.
Ігор Коломойський все ще в СІЗО
Олігарх Ігор Коломойський вже майже півтора року перебуває в ув’язненні. Як нагадує видання «Слово і Діло», за цей час йому повідомили вже чотири підозри: три стосуються організації заволодіння коштами ПриватБанку та ще одна – організації замовного вбивства.
Після оголошення першої підозри столичний суд заарештував Коломойського із можливістю внесення застави. Згодом розмір застави не раз збільшувався і зменшувався: вересень 2023-го – 509 млн гривень, потім – 3,89 млрд, грудень – 2,7 млрд, січень – 2,65 млрд, лютий – 2,4 млрд, квітень – 1,96 млрд. 29 серпня минулого року по одній зі справ Коломойському змінили запобіжний захід – застава у розмірі 1,87 млрд гривень замість арешту.
Але навіть якщо олігарх внесе ці гроші, він все одно залишиться під вартою – через четверту підозру.
8 травня минулого року поліція повідомила йому про підозру в організації замовного вбивства: за версією слідства, Коломойський, діючи за мотивами особистої помсти, замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства. Йдеться про події ще 2003 року. Правоохоронці заявили, що для вбивства він залучив членів банди. Вони хоч напали на директора, але він вижив. У цій справі Коломойського заарештували без права застави.
Є також думка, що Ігор Коломойський ховається в СІЗО від американської Феміди, яка має до нього серйозні претензії.
