Українська енергетика: легко не буде, але зрада не на часі
5 Липня 2024 10:27
Костянтин Сімейко – доктор технічних наук, старший дослідник, учений секретар і завідувач лабораторії Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України
Українська енергетична інфраструктура, на жаль, вже давно стала ціллю для ворожих атак. Оскільки «Київ за три дні» не вийшло, росіяни покроково знищують енергетику, а заразом і економіку, вдаючись до добре відомого їм терору.
Руйнування, які були завдані вітчизняним енергооб’єктам, вимагають від України рішучих і оперативних дій, адже наступна зима, цілком імовірно, буде значно складнішою за попередню. Звісно, можна і далі сіяти «зраду» і розводити руками, адже пошкоджені об’єкти не відновляться за помахом чарівної палички. Однак на тлі такої кількості негативних прогнозів усім нам просто необхідні здорове розуміння ситуації і надія на краще.
Попри те, що українська енергосистема страждає від постійних обстрілів, енергетики продовжують робити все можливе, аби ми уникнули блекатуів. Для цього залучаються всі наявні ресурси та можливості.
По-перше, атомна генерація. Можна скільки завгодно говорити про доцільність чи недоцільність «нового» будівництва. Але правда в тому, що якби будівництво атомних блоків років 20-30 вважали б недоцільним, сьогодні ситуація була б катастрофічною. І зараз атомники роблять усе, щоб втримати енергосистему.
Так, на жаль, відключення електроенергії не додають позитивних настроїв, однак це не найгірший сценарій. А після проведення ремонтної кампанії ситуація точно покращиться. Минулорічний досвід Енергоатома це підтверджує. Робота всіма енергоблоками, які знаходяться на підконтрольній Україні території і відносно тепла зима «втримали» вітчизняну енергосистему. Бо атомна генерація для України залишається найбільшою в енергобалансі.
Чомусь нинішні критики та противники атомної генерації забувають той факт, що на сьогодні кожне виведення енергоблоку на перезавантаження палива створює величезні проблеми з електропостачанням і люди вимушені знаходитися до 12 годин на добу без світла.
По-друге, розподілена енергогенерація. Це один з напрямків, за яким зараз працює і Уряд, і Міністерство енергетики. Про це, серед іншого, говорили і з міжнародними партнерами, які готові нам допомагати. Газові турбіни та інші види установок на кількадесят мегават можуть позитивно вплинути на стан вітчизняної енергомережі. Крім того, ухвалюються рішення, для пришвидшення розвитку розподіленої генерації на місцях, таким чином, децентралізуючи виробництво електроенергії. Такі установки є куди складнішою мішенню для ворога, ніж великі ТЕС та ТЕЦ.
У Міненерго розглядаються різні можливості для посилення української енергосистеми. Серед іншого – нарощування потужностей відновлюваної енергетики та встановлення сучасних систем накопичення електроенергії.
Головне питання – кошти. Інвестиції та благодійна допомога надходять, зокрема, через Фонд підтримки енергетики України. Його створили на запит вітчизняного Міненерго та його очільника Германа Галущенка, а підтримали багато європейських та заокеанних партнерів, на чолі з єврокомісаркою з питань енергетики Кадрі Сімсон. Загальна сума перерахованих та анонсованих внесків донорів до Фонду наразі вже перевищила пів мільярда євро.
Звісно, росіяни зруйнували чи пошкодили багато об’єктів, які розбудовувались роками. Тому й замінити всю інфраструктуру буде непросто й нешвидко. Фахівці вже приступили до робіт на тих майданчиках, де можливо відновити виробництво електроенергії, шукають шляхи та, найголовніше, обладнання для заміни пошкодженого. І це те, на чому варто зосередитися, а отже зрада не на часі!
