Українські діти в Європі: які системні проблеми виявив аудит

30 Січня 14:37

Міністерство освіти і науки України досі не забезпечило повноцінний облік українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном, зокрема дітей, не охоплених жодною формою навчання. Також не створено міжвідомчий механізм збору та обміну інформацією про таких учнів, хоча відповідні рекомендації Рахункова палата України мали бути виконані ще до кінця 2025 року.

Про це йдеться в результатах моніторингу Рахункової палати щодо виконання рекомендацій, наданих за підсумками аудиту щодо забезпечення можливості здобуття української шкільної освіти дітьми, які перебувають у європейських країнах, повідомляє «Комерсант Український»

Облік дітей — ключова прогалина

У Рахунковій палаті наголошують: відсутність системного обліку унеможливлює ефективну державну політику у сфері освіти українських дітей за кордоном.

«Ми вважаємо, що для формування системного підходу у сфері освіти українських дітей за кордоном першочерговим є запуск повноцінної системи обліку. Саме вона дасть змогу державі ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення та зберігати освітній зв’язок із дітьми», — зазначила голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Окремо аудитори наголошували на важливості розвитку Міжнародної української школи як ключового організатора та координатора навчання українських дітей за межами України.

Скільки рекомендацій виконано

Із семи рекомендацій, наданих Рахунковою палатою за результатами аудиту:

дві виконано повністю;
три перебувають у процесі виконання;
дві не виконані взагалі, попри те, що строки їх реалізації спливли у 2025 році.

Зокрема, МОН не розробило міжвідомчий механізм збору та обміну інформацією про українських дітей шкільного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, як це було передбачено дорученням уряду.

Також не забезпечено облік таких учнів у Програмно-апаратному комплексі «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту». Дані про кількість українських школярів за кордоном, у тому числі не охоплених навчанням, не накопичуються та не зберігаються.

Частково виконані рекомендації

Серед рекомендацій, реалізованих лише частково:

МОН внесло зміни до Типової освітньої програми №1014, яка регламентує навчання українських школярів за кордоном, однак оновлено лише один із чотирьох державних стандартів освіти — стандарт початкової освіти;
ухвалено рішення про зміну організаційно-правової форми Міжнародної української школи, але стратегічні документи розвитку закладу досі не затверджені;
заклад фактично отримав приміщення, однак оформлення документів на користування не завершене, а дистанційне навчання МОН вважає недоцільним через незавершену інституційну трансформацію.

Що виконано повністю

Водночас МОН виконало дві рекомендації повністю. Зокрема:

внесло зміни до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти;
затвердило Положення про комісію з питань ведення обліку суб’єктів освітньої діяльності за кордоном, які забезпечують неформальну освіту українських дітей.

Крім того, раніше МОН скасувало наказ №1112 від 7 серпня 2024 року, що дало змогу українським дітям за кордоном продовжувати навчання в українських школах дистанційно.