Українські дрони й російський дефіцит: чому Крим і Ростов залишились без пального
25 Вересня 2025 12:48
В анексованому Криму з 24 вересня спостерігається повний дефіцит бензину: на автозаправках зникли всі марки — навіть елітний А100. Багато АЗС взагалі закриваються, щоб не витрачати кошти на персонал без товару, про це інформують російські ЗМІ.
Пише «Комерсант Український».
Люди констатують: бензину немає ні на великих мережах, ні на малих, черги великі, на трасах часто зустрічаються «порожні» заправки.
У Ростовській області ситуація менш драматична, але помітна нестабільність: ціни на бензин тут зростають швидше, ніж у середньому по Росії.
Деякі автозаправки вже обмежують продаж (вводять ліміти) або повністю припиняють його для роздрібних клієнтів.
За даними аналітиків, в Криму й Севастополі близько 50 % АЗС перестали продавати бензин.
У Ростовській області кількість АЗС з продажем бензину скоротилась на 12–14 %.
Паливні компанії й мережеві оператори намагаються «пріоритезувати» свої АЗС і подавати туди наявні обсяги, тоді як незалежні заправки виявляються в гіршому становищі.
У Криму муніципальному транспорту бензин часто видають по талонах, з жорстким контролем кількостей.
Ціни літра 95-го бензину доходять до 75–80 рублів і більше.
В окремих випадках повідомляють, що бензин продають лише по талонах, або що він не видається у каністри.
Аналітики вказують, що ситуація вже увійшла до найтривалішого періоду дефіциту в Криму з моменту, коли такі проблеми почали фіксувати.
Як тільки в регіонах з’являлися повідомлення про нестачу пального, багато людей і підприємств почали скуповувати пальне «прозапас». Це створювало штучний дефіцит і черговий тиск на постачання.
В умовах, коли запаси вже були ослаблені, це швидко виснажило залишки.
Частина незалежних АЗС уже оголосила форс-мажори або припинила продаж бензину, оскільки отримували мінімальні обсяги через рішення постачальників.
У регіонах Південного федерального округу зниження кількості АЗС, що продають бензин, склало понад 14 %.
Такий дефіцит має низку серйозних наслідків:
- Порушення роботи громадського транспорту, логістики, доставки товарів до населених пунктів, особливо віддалених.
- Зростання цін на перевезення, що підіймає ціни на товари і послуги.
- Надмірне навантаження на ті маршрути та заправки, де пальне ще є, — черги, збої.
- Поява «чорного ринку», перепродажу пального за завищеними цінами, можливо — зменшення обсягу видачі в каністри або продажу «під склом».
- Політичне й соціальне невдоволення, особливо серед тих, хто залежить від транспопрту: малих підприємств, місцевих жителів, аграріїв, армії.
Основними причинами, які призвели до такого колапсу із пальним у Криму та Росії є удари української армії по російським нафтопереробним заводам.
Коли НПЗ або окремі виробничі блоки (наприклад, колонки, установки очищення, фракційні блоки) пошкоджені або знищені, завод змушений або зменшити обсяги переробки нафти, або зовсім зупинитися. Це означає, що менше бензину, дизелю, інших паливних фракцій виробляється на внутрішній ринок. В умовах санкцій і обмежень імпорту це критично.
Відновлення пошкоджених об’єктів вимагає часу і ресурсів. Якщо завод працює на пониженому рівні, економія на масштабах виробництва падає, ціни виробництва зростають. Запаси пального, які могли б компенсувати перебої, швидко розходяться, особливо якщо населення або компанії намагаються робити «запас» очікувано передбачаючи дефіцит.
До всього іншого, російська економіка вже працює в умовах міжнародних санкцій: обмеження на імпорт обладнання, запасних частин, технологій, можливостей реставрації складних установок. Це ускладнює ремонт, заміну або швидке відновлення роботи заводів. Таким чином, удари мають більший і триваліший ефект, ніж просто тимчасові збої.
ISW (Institute for the Study of War) у своєму аналізі зазначає, що удари по ключових НПЗ можуть спричинити дефіцит бензину по всій Росії і викликати макроекономічну нестабільність — зростання інфляції та проблеми з внутрішнім транспортом.
