Українські ювеліри б’ють на сполох: новий податок може вбити бізнес
20 Серпня 2024 16:46
ЕКСКЛЮЗИВ
Законопроєкт про введення 30% податку на реалізацію ювелірних прикрас та додаткових 5% на банківське золото став справжнім шоком для українського ювелірного бізнесу. Він не лише викликав обурення серед підприємців, але й породив серйозні побоювання щодо майбутнього галузі. Ювелірні бренди, які роками працювали над створенням впізнаваного українського продукту, опинилися на межі знищення. Про це в ексклюзивному коментарі [komersant}розповіли представники брендів ZARINA та SOVA.
Коментуючи ситуацію, бренд ZARINA зазначає:
“Перша думка яка виникла після новини про податок 30% на реалізацію ювелірних прикрас (+5% на банківське золото): навіщо нищити ювелірну галузь в Україні? Кому вона так заважає? Таке враження, що при наданні цієї пропозиції не було зроблено жодних розрахунків, не були враховані ні маржинальність, ні собівартість ювелірної продукції.”
Ювелірні представники критикують законопроєкт, наголошуючи, що такий підхід несе катастрофічні наслідки для всього сектора.
“Чому ювелірні представники кричать про це? Бо це дискримінація саме ювелірної галузі. “Ювелірні прикраси – це розкіш і тому це справедливо” – це єдиний аргумент, який я чую на користь запропонованого законопроєкту. 30% – це не справедливо. 30% – це пропозиція зробити нам гаракірі”, —заявили у ZARINA у коментарі
.
Незрозуміла мотивація та відсутність розрахунків
За словами представників ювелірного бізнесу, введення такого податку призведе до масового скорочення або навіть закриття компаній.
“При поточній пропозиції ювелірні бізнеси скоротяться вдвічі або взагалі закриються. Очікуємо, що галузь зменшиться на третину, що негативно вплине не лише на бізнес, а й на всю економіку країни. Податків буде менше, що є протилежним результатом від очікувань Кабміну”, — застерігають у ZARINA.
У компанії зазначили, що ювелірний бізнес в Україні продовжує існувати не завдяки, а всупереч всім труднощам і змінам в країні.
“Акцентую – ми не агітуємо проти податків, але вони мають бути раціональні і справедливі, з розрахунками ефективності, з можливістю подальшого існування галузі. Давайте не нищити, а зберігати й підтримувати українські бізнеси,” — закликають представники ZARINA.
Генеральна директорка ювелірного дому SOVA Людмила Сова у коментар заявила, що нововведення про збільшення оподаткування ювелірного бізнесу можуть бути загрозою для розвитку галузі.
Перше, на що звертають увагу представники ювелірного бізнесу, — це вибірковий підхід до оподаткування.
“Виокремлення ювелірних виробів та встановлення для них максимального розміру ставки військового збору є порушенням принципу рівності усіх платників перед законом”, – зазначає Людмила Сова.
Ще одна проблема — необґрунтований розмір ставки податку. Законопроєкт не містить чітких обґрунтувань щодо розміру встановленої 30% ставки військового збору з роздрібного продажу ювелірних виробів та 5% ставки з продажу банківських металів.
Подвійне податкове навантаження
Особливо болісним для ювелірного бізнесу є питання подвійного оподаткування. Запропоновані проєктом Закону зміни містять норми, які встановлюють подвійні ставки військового збору на одні й ті ж самі товари.
“Наприклад, проєкт передбачає оподаткування 5% військовим збором дорогоцінних металів (при їх продажу у вигляді банківських металів) та вони ж обкладаються 30% військовим збором при їхньому продажі як готового ювелірного виробу. Тобто загальний відсоток податку зросте до 36-42%, оскільки переважна кількість ювелірних виробів виготовляється з придбаних банківських металів”, – пояснила гендиректорка ювелірного дому SOVA.
Зменшення надходжень до бюджету та перехід у тінь
Вона акцентує, що нововведення можуть призвести до зменшення клієнтської бази, зниження обсягів реалізації та втрати робочих місць.
“Враховуючи ці фактори, ціни на ювелірні прикраси зростуть не менше як 35%, що може зменшити попит споживачів. До того ж, прикраси стануть недоступними для багатьох клієнтів, адже не завжди ювелірні вироби є предметом розкоші, споживачі купують обручки, хрестики, які є частиною традицій та культури українців”, — додає Людмила Сова.
Ювелірка навела статистичні дані за 2023 – 2024 роки, які показали динаміку та значне зростання надходжень до бюджету з діяльності ювелірної галузі. Наприклад, податки з 2023 рік становили 283 477,5 тис грн, проти 612 085,9 тис грн за 6 місяців 2024 року. Причина такого зростання – скасування у грудні 2023 року 10% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при клеймування ювелірних виробів.
“Замість збільшення податкових надходжень від військового збору, новий законопроєкт може викликати протилежний ефект. Подібні нововведення повинні попередньо обговорюватися з представниками галузі, щоб сформувати реальну об’єктивну картину,” — підсумовує генеральна директорка SOVA.
Обидва бренди висловлюють занепокоєння щодо можливого скорочення ювелірних бізнесів, втрати робочих місць та зменшення податкових надходжень до бюджету, що є протилежним результатом від очікувань уряду. Бренди наполягають, що податки мають бути раціональними, справедливими та обґрунтованими, аби забезпечити подальше існування і розвиток галузі, а не її занепад.
Раніше українська підприємиця-ювелірка, дизайнерка ювелірних прикрас, власниця ювелірного бренду Guzema Jewelry Валерія Гузема висловила серйозні побоювання щодо впливу цього законопроєкту на легальний ювелірний бізнес в Україні.
