Українські села можуть отримати власні військкомати. Що це означає
23 Січня 13:38
РОЗБІР ВІД 
В українських селах та селищах можуть з’явитися власні військкомати. Таку реформу пропонує урядовий законопроєкт № 14320, який зараз розглядається у Верховній Раді. Чим займатимуться філії ТЦК на місцях і як це відіб’ється на мобілізації, розбирався «Комерсант Український».
Суть запланованих змін проста: на базі існуючих місцевих підрозділів ТЦК пропонується створити повноцінні селищні та сільські ТЦК з юридичним статусом та широкими повноваженнями. Зараз вони працюють лише як філії районних центрів.
Як описується у пояснювальній записці до законопроєкту, для громадян спроститься та пришвидшиться отримання довідок, оформлення відстрочок та інших послуг. Не потрібно буде їздити за десятки кілометрів у районний центр. У той час як місцеві ТЦК зможуть самостійно вести облік призовників та приймати рішення, зокрема й про мобілізацію, що розвантажить переповнені районні центри та прискорить мобілізаційні процеси.
«Після адміністративної реформи 2020 року та в умовах війни нинішня система виявилася неефективною. 344 місцеві підрозділи не мають повноважень: їхні керівники не можуть навіть видати довідку без узгодження «нагорі», що створює бюрократичний хаос і сповільнює всі процедури», — йдеться в пояснювальній записці.
Таким чином, законопроєкт спрямований на те, щоб наблизити військово-адміністративні послуги безпосередньо до людей та підвищити оперативність роботи системи в умовах воєнного часу. Іншими словами, планується оптимізувати процеси мобілізації та притягнення порушників до відповідальності, розвантажити керівників районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, підвищити ефективність діяльності таких центрів та зміцнити їх інституційну здатність.
Ініціатор змін — Міністерство оборони. За його оцінками, реформа не потребуватиме додаткових бюджетних витрат.
Чи є сенс створювати додаткові ТЦК, коли є рекрутинг
Однак при цьому Головне наукове управління Апарату ВР, проаналізувавши поданний документ, висунуло низку зауважень та пропозицій.
Проєктом пропонується створити селищні ТЦК та СП як окремі органи військового управління з тими ж повноваженнями, що й у районних центрів. Але при цьому реформа не завершена. ТЦК та СП створювалися для заміни військкоматів і мали стати центрами рекрутингу та сервісу. Однак підходи не змінилися, і центри не сконцентрувалися на наданні послуг, про що свідчать численні скарги на порушення прав.
Це може загострити проблеми. Створення нової мережі не вирішить системних питань. Це вимагатиме залучення додаткового персоналу (військовослужбовців ЗСУ) для організаційної роботи, відволікаючи їх від прямих завдань оборони. До того ж реформа розрахована й на мирний час, що ставить під сумнів необхідність настільки розгалуженої мережі. При цьому, не змінюючи закон, уже зараз можна розширити мережу за рахунок створення міських або об’єднаних міських ТЦК та СП, що передбачено чинним законодавством.
Фахівці управління сумніваються в доцільності створення окремого рівня селищних ТЦК та СП, вважаючи, що це не вирішить ключових проблем системи і може бути неефективним. Замість цього пропонується використовувати вже існуючі законні можливості для розширення мережі центрів.
«У державі вже є мережа органів для набору. У 2024 році були створені центри рекрутингу ЗСУ, що розміщуються у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) та виконують інформаційно-консультаційні функції щодо призову на контрактну службу», — підкреслюють аналітики.
Подальше вдосконалення має йти шляхом:
- Переорієнтації ТЦК та СП на надання послуг та соціальної підтримки.
- Розширення мережі центрів рекрутингу для допомоги громадянам з питань служби.
Також проглядаються проблеми з реалізацією нововведення через територіальний устрій:
Немає ясності за критеріями. Проєкт пропонує створювати селищні ТЦК та СП, але не пояснює, чому саме в селищах, а не в селах (які часто мало відрізняються за чисельністю). Які критерії будуть для створення такого центру в конкретному населеному пункті?
Невизначеність з територією. Неясно, чи створюватимуться центри в межах селища як населеного пункту чи селищної територіальної громади (об’єднаної громади). Це впливає на їхні повноваження та доступність для мешканців сусідніх сіл.
Немає законодавчо встановлених критеріїв для створення чи ліквідації ТЦК та СП, що може призвести до свавільних рішень та порушення прав громадян.
А головне, згідно з Регламентом ВР, законопроєкти, що впливають на бюджет (доходи чи видатки), вимагають фінансово-економічного обґрунтування. Оскільки проєкт передбачає створення нових органів військового управління — селищних ТЦК та СП, що вплине на бюджетні показники, до нього необхідно було додати таке обґрунтування. Тобто, на реалізацію даних змін — відкриття ТЦК у селищах, знадобляться сотні мільйонів гривень на оренду приміщень, зарплату співробітникам, обладнання тощо. Але про це жодного слова не сказано в законопроєкті.
Мобілізація в селах прискориться
Як вважає адвокат Юрій Айвазян, поки зрозуміло те, що до районних ТЦК додадуться ще й сільські, які матимуть такі ж повноваження, як і решта. Зараз сільські відділи не мають статусу юрособи і нічим не можуть допомогти районним ТЦК, зокрема й з мобілізацією, не можуть виписати постанову про адміністративне стягнення, дати якусь довідку тощо.
«Мається на увазі, що ті селищні відділення РТЦК, які вже сформовані, мають штат, отримають офіційний статус, і їм не доведеться постійно їздити в райцентр, в РТЦК, для вирішення питань військовозобов’язаних. І побоювання населення в тому, що тепер прискориться процес мобілізації в селищах та селах, не марні. Ці питання вирішуватимуться швидше. Але є й проблема, що нині існуючі співробітники селищних ТЦК не навчені та не мають практичного досвіду роботи в умовах, коли вони стануть повноправними ТЦК і отримають юридичний статус. А це може породити багато проблем, скарг, зокрема й зловживань. Не знаю, чи з’явиться з їхнім офіційним статусом порядок, може, навпаки, буде хаос», — підкреслює в коментарі «Комерсант Український» адвокат.
По суті, як підкреслюють юристи, цей законопроєкт ще сирий. Недороблений. До того ж він пройшов лише перше читання. Висновки можна буде робити після того, в якому варіанті його приймуть і чи будуть враховані зауваження експертів.
Автор: Алла Дуніна
