Українці все частіше бачать спроби боротися з корупцією — але хочуть конструктивної критики влади навіть під час війни
17 Жовтня 16:10
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати свого опитування «Омнібус», проведеного з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року, передає «Комерсант Український».
У дослідженні взяли участь 1008 респондентів з усіх підконтрольних Україні територій. Опитування вивчало два ключові аспекти суспільних настроїв:
- як українці сприймають боротьбу з корупцією;
- як ставляться до критики влади під час війни.
Результати свідчать: попри втому від війни, довіра до антикорупційних зусиль зростає, а підтримка критики влади — майже одностайна.
Як українці бачать боротьбу з корупцією
КМІС зафіксував зміни в суспільному сприйнятті:
- 56% респондентів вважають, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією (у 2024 році таких було 48%);
- 40% — переконані, що країна залишається безнадійно корумпованою (у 2024 році — 47%).
Тобто, у 2025 році оптимізм зростає, хоча показники ще не повернулися до рівня 2023 року, коли більшість респондентів вперше відзначали реальні позитивні зміни.
Аналітики КМІС пояснюють: медіаактивність правоохоронців і журналістів може сприйматися двояко — як доказ боротьби з корупцією, або як підтвердження її масштабності.
Критика влади під час війни: більшість за конструктивність
90% українців вважають, що критика влади під час війни має бути присутня, але різняться у баченні її форми:
- 58% підтримують «виважену й конструктивну» критику,
- 32% — виступають за «жорстку і безкомпромісну»,
- лише 8% вважають, що владу не слід критикувати взагалі.
Порівняно з 2024 роком, підтримка критики зросла (з 81% до 90%), а кількість прихильників «мовчання заради стабільності» зменшилася.
КМІС підкреслює: такі результати свідчать про зрілість суспільства, яке прагне контролювати владу, не підриваючи єдності країни.
Корупція, критика і готовність до поступок: як усе пов’язано
Дослідження показало, що сприйняття корупції впливає на готовність до компромісів у війні.
- Серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, 54% готові до територіальних втрат для завершення війни.
- Серед тих, хто бачить реальні спроби боротьби — таких 32%.
Тобто віра в антикорупційну боротьбу напряму пов’язана з готовністю відстоювати території.
Схожа тенденція спостерігається і серед тих, хто виступає за різні форми критики влади:
люди, що схиляються до жорсткої критики, дещо частіше погоджуються на поступки, хоча більшість усе одно проти втрат територій.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що кажуть соціологи
Заступник директора КМІС Антон Грушецький наголошує:
«Наратив про “безнадійно корумповану Україну” напряму пов’язаний із зниженням оптимізму, готовністю до поступок і підривом національної безпеки.
Це — частина інформаційної війни, яку веде ворог, поширюючи уявлення про масове ухилення від служби та тотальну корупцію».
Він додає, що довгострокова боротьба з корупцією — справа не лише влади, а всього суспільства.
Медіа та громадські активісти, за словами соціолога, мають діяти відповідально: викривати зловживання, але просувати наратив “Україна — країна, що бореться з корупцією”, а не країна, «в якій усе пропало».
Аналітики очікують, що подальші хвилі досліджень покажуть, як антикорупційна риторика впливає на моральну стійкість суспільства під час війни.
У контексті майбутніх виборів та реформ критично важливо, аби влада демонструвала результати, а медіа — відповідальність у подачі викриттів.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
