Унікальний підхід: зарубіжні експерти оцінили Угоду про українські корисні копалини
28 Лютого 2025 12:56
Рамкова угода, яка визначає доступ США до доходів від природних ресурсів України в обмін на гарантії безпеки, містить правові прогалини, які мають бути заповнені під час майбутніх переговорів. Це з посиланням на оцінки кількох експертів констатує Reuters, інформує «Комерсант Український».
Проєкт угоди, з яким ознайомилася агенція, передбачає створення спільного «Інвестиційного фонду реконструкції» під управлінням США та України. Він містить заспокійливі слова, але Сполучені Штати не пропонують Києву гарантій безпеки, яких він прагне.
Як відомо, міністр фінансів США Скотта Бессент, сьогодні в ефірі Fox Bussines заявив, що рамкова угода про корисні копалини між Україною та Сполучними Штатами вже готова до підписання.
Багато загальних положень, мало конкретики
Угода передбачає внесок українського уряду до фонду у вигляді 50% майбутньої монетизації будь-яких державних природних ресурсів. Але там не наводяться суми, терміни чи подробиці щодо управління фондом.
Це не дивно, і це те, чого можна було б очікувати від рамкової угоди, сказав Брайан МакГеррі, доцент кафедри міжнародного права Лейденського університету, який консультував країни, що розвиваються, під час переговорів щодо подібних угод.
“Вона створює зобов’язання щодо співпраці, але не має жодних конкретних зобов’язань оборонного характеру. Це саме те, що ми бачимо в цій угоді. США не дали конкретних гарантій”, – сказав МакГеррі.
Одне дипломатичне джерело, яке побажало залишитися анонімним для обговорення чутливих питань, сказало, що документ «здається досить вигідною угодою для обох сторін».
Незважаючи на відсутність гарантій безпеки, умови, викладені в рамковій угоді, можуть стати полегшенням для України, оскільки Трамп відмовився від початкової вимоги щодо 500 мільярдів доларів компенсації за вже надану військову підтримку.
У документі йдеться про те, що кошти будуть реінвестовані «для сприяння безпеці та процвітання України», і це буде опрацьовано в угоді про фонд, яка стосуватиметься майбутніх фінансових розподілів.
Уряд США “збереже довгострокове фінансове зобов’язання щодо розвитку стабільної та економічно процвітаючої України”, йдеться в документі, але не уточнюється, що це означає.
Одним з елементів, який впав у вічі доценту кафедри міжнародного права Лейденського університету Брайану МакГеррі, є те, що в проєкті прямо зазначено, що в майбутніх переговорах про фонд Україна та США «прагнуть уникати конфліктів із зобов’язаннями України» на її шляху до вступу в ЄС.
«Принаймні в принципі існує цікава політична підтримка цього процесу», – сказав він на тлі дедалі більш антагоністичної позиції Вашингтона щодо ЄС.
Рамкова угода не містить жодних посилань на механізм вирішення спорів, і частка Вашингтона в майбутньому фонді також залишається відкритою для обговорення, сказав професор міжнародного права Університету Дьюка Тім Мейєр.
«Угода демонструє деяку невизначеність з боку США щодо того, чи має уряд повноваження брати участь у фонді, який передбачений угодою», – сказав він, додавши, що узгоджена угода про фонд, ймовірно, потребуватиме схвалення Конгресу.
Гільєрмо Крістенсен, експерт з національної безпеки та міжнародної торгівлі американської юридичної фірми K&L Gates, підсумував, наголосивши на тому, що сторони пропонують «унікальний і безпрецедентний підхід», якого немає в інших національних угодах.
Reuters нагадує, що Україна має родовища 22 із 34 корисних копалин, визначених ЄС як критичні, включаючи промислові та будівельні матеріали, феросплави, дорогоцінні та кольорові метали та деякі рідкоземельні елементи.
Наполягаючи на ухваленні Угоди Дональд Трамп, на думку агенції, мав подвійну мету: відшкодувати фінансову та військову підтримку України з боку Вашингтона та обмежити залежність США від китайських ресурсів.
Як відомо, Китай, якому Трамп погрожував торговою війною, є найбільшим у світі виробником рідкоземельних елементів, які використовуються для виготовлення магнітів в електромобілях, зброї та електроніці.
Нагадаємо, видання The Independent оцінило у яких регіонах України розташовані найбільші родовища рідкоземельних металів і що з ними не так. «Комерсант Український» про це розповідав.
Приміром, основні родовища титану розташовані в Житомирській, Кіровоградській, Дніпропетровській та частково в Київській областях. Також в Україні розвідано чотири родовища літієвих руд. Два з них розташовані в Кіровоградській області, а інші – в Донецькій та Запорізькій областях. У Кіровоградській та Дніпропетровській областях розташовано 12 силікатно-нікелевих родовищ. Три родовища урану є в Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
The Independent також констатує, що через бойові дії на території України доступ до деяких з цих родовищ обмежений, що ускладнює їх повноцінну розробку та експлуатацію.
