Усе — на оборону, решта — як вийде: яким насправді буде бюджет-2026
23 Жовтня 16:21
РОЗБІР ВІД 
Верховна Рада в першому читанні ухвалила проєкт державного бюджету на 2026 рік. Пріоритети — витрати на оборону, передбачається, що війна триватиме протягом року. Витрати бюджету‑2026 становитимуть 4,8 трлн грн, доходи — 2,8 трлн грн. Тому всі податкові надходження планується спрямувати на оборону, а недостаючу різницю, за планом, профінансують за рахунок міжнародної допомоги. Що планують виправити у цьому бюджеті народні депутати, що думають про цей документ економісти, аналізував «Комерсант Український».
Парламент підтримав висновки і пропозиції Бюджетного комітету до урядового проєкту № 14000, що означає ухвалення документа в першому читанні. Очікується, що ухвалення бюджету в цілому відбудеться до 20 листопада.
Як зауважили в Рахунковій палаті України, проєкт держбюджету на 2026 рік сформовано на основі стриманих макроекономічних прогнозів, які уряд затвердив за песимістичним сценарієм. Але водночас навіть за таких умов існують високі ризики його невиконання — передусім через вразливість енергетичного сектору та значну залежність України від міжнародної допомоги. І це насамперед стосується оборони й безпеки.
За висновком Рахункової палати, міжнародна допомога залишиться одним із головних джерел фінансування державних потреб — 39,8 % усіх надходжень. Але водночас загальний обсяг державного боргу у 2026 році досягне понад 106 % ВВП, а витрати на його погашення і обслуговування — 1,2 трлн гривень.
За підвищення пенсій, зарплат педагогам і військовим
Народний депутат від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк розповів у коментарі «Комерсант Український», що їхня фракція доручила урядові однією з поправок підвищити грошове забезпечення військовослужбовців. Очікуємо, що їхню поправку врахують.
Окремою поправкою пройшло доручення Кабміну доопрацювати підвищення зарплат у вищій школі — це викладачі, професори, доценти, окрім виділення додаткових коштів на освіту, підвищення зарплат учителям у два етапи: з 1 січня і з 1 вересня. Крім цього, за словами нардепа, вони доручили переглянути прожитковий мінімум.
«Ми очікуємо обговорення разом із Кабміном, наскільки вдасться його підвищити. Мінімальну пенсію, яку зараз уряд пропонує підняти на 300 гривень, ми вважаємо неприйнятною, бо реальний прожитковий мінімум складає приблизно 8 тисяч гривень. Тому, на нашу думку, треба хоча б до 4 тисяч гривень підняти мінімальну пенсію», — зазначив нардеп.
Але передусім — це грошове забезпечення військовослужбовців, і воно не може становити 20 тисяч гривень, як пропонує Кабмін, якщо при цьому середня зарплата по країні — 30 тис. грн. І в «Батьківщині» сподіваються, що до другого читання це врахують у Кабміні, підкреслив Цимбалюк.
Змін багато — грошей мало
Народний депутат від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна поділилася з «Комерсант Український» своїми думками щодо бюджету на 2026 рік. На її думку, уряд не зацікавлений щось змінювати до другого читання, хоча правок було подано багато. Та й залишається відкритим питання — звідки взяти гроші на фінансування усіх статей витрат.
«Концептуально там треба врахувати лише деякі речі, але вони потребують великої відповідальності від Кабміну, чого я не спостерігаю. Це — перегляд грошового забезпечення військових, питання, яке потребує розрахунків і розуміння, де взяти гроші. Або, наприклад, розробка системи оплати праці педагогічним працівникам — це доручення уряду, бо підвищення зарплат неможливе без перегляду усієї системи оплати праці. Те, що було подано до другого читання, — фікція. Тому, можливо, в цій частині щось змінять, наприклад, щоб підвищення було додано до освітньої субвенції, і це справді було б покрите джерелами фінансування», — зазначила Южаніна.
Тому, як зізналася нардеп, вона не очікує якихось нових змін у проєкті до другого читання, бо цей документ ще довго буде орієнтовним.
«У нас навіть немає розуміння, за рахунок яких джерел покривати дефіцит бюджету до кінця», — підкреслила нардеп.
Реалістичний бюджет, але не збалансований
В цілому бюджет збалансований і реалістичний до виконання, впевнений народний депутат від «Слуг народу» Володимир Ватрас, про що розповів «Комерсант Український».
«Однак треба розуміти, що це — бюджет воєнного часу, а значить пріоритет — фінансування ЗСУ і оборонного сектору, у тому числі збільшення зарплат військовим. Незважаючи на це, нам вдалося знайти кошти і для соціальних потреб громадян, і для підвищення зарплат учителям і науково‑педагогічним працівникам», — заявив нардеп.
Його колега по фракції в Раді Оксана Дмитрієва підкреслила, що без сумніву — це бюджет воюючої країни — і головним пріоритетом має бути фінансування оборонного сектору, підвищення зарплат військовим і підтримка тих, хто захищає країну. Але водночас проєкт бюджету на 2026 рік виглядає збалансованим лише на перший погляд.
«У ньому справді передбачено зростання соціальних виплат і витрат на інфраструктуру, але якщо подивитися глибше — частина показників є радше формальними, ніж реалістичними. Найбільше занепокоєння викликає те, що закладений прожитковий мінімум залишається значно нижчим за реальний рівень вартості життя. Це означає, що пенсії, соціальні допомоги і навіть зарплати бюджетників прив’язані до заниженої бази. Так само підвищення зарплат військовим і вчителям, про які йдеться, поки не підтримані чіткими джерелами фінансування», — вважає нардеп.
Є ризики недофінансування охорони здоров’я — особливо у частині складних операцій, ліків, реабілітації. Це критично, адже йдеться і про лікування наших поранених. Якщо уряд вирішив фінансувати інфраструктурні проєкти навіть під час війни, процес має бути максимально прозорим.
«Бюджет воєнного часу має бути чесним і реалістичним — не для створення гарної картинки, а для забезпечення реальних потреб країни й людей, які щодня наближають перемогу», — підкреслює Дмитрієва.
Надія, що до другого читання щось зміниться
Народний депутат Георгій Мазурашу (фракція «Слуга народу») повідомив «Комерсант Український», що не голосував за проєкт держбюджету на 2026 рік і публічно, як виборець, просив обраних за списками «Слуг народу» не голосувати за «такий» бюджет. А також не подавав «ресурсних» поправок і вважає, що депутати мали б повернути проєкт на повторне перше читання.
«Звичайно, колеги вже говорили про “шкурняки” і недофінансування армії. Для мене ж вистачило інших критичних моментів. Я не подавав ресурсних поправок, а пропонував заходи, які могли б заощадити або залучити кошти для військових і ветеранів. З року в рік відхиляють мою пропозицію обмежити зарплати в держсекторі 10 мінімалками. Хоч навіть голова бюджетного комітету, спікер і Гетманцев підтримали аналогічну ініціативу — її все одно не підтримали», — повідомив нардеп.
Також не підтримали і проєкт прогресивного військового збору — від 1,5 % з мінімалки до 50 % з аморально високих зарплат, які подавав нардеп. А ці гроші могли б безпосередньо піти на армію. Це питання справедливості, важливої для наших виборців.
«Я сподівався, що проєкт відправлять на повторне перше читання, щоб зробити його більш справедливим і народним. Але, на жаль…», — підкреслив депутат.
Бюджет мрійників, а не реалістів
Як вважає економічний експерт Олег Пендзин, бюджет 2026 року — бюджет мрійників, бо уряд вирішив, що вони знайдуть 42 млрд доларів звідкись. У рамках цих мрій можна малювати що завгодно, але на сьогодні питання репараційного кредиту залишається відкритим, а якщо нема джерела грошей — можна мріяти про будь‑що.
«Там подали близько 3500 поправок, ці правки потребують видаткової частини десь на 7,2 трлн грн. Це за умови, що у нас дохідна частина — 2,8 трлн доларів. Тобто ми з економіки збираємо 2,8 трлн, а депутати “розкочували губу” на 7,2 трлн. У бюджеті стоїть 4,8 трлн витрат, ми погоджуємося, що витрати будуть більше, ніж доходи і недостачу ми маємо десь наступного року дістати. З 45 млрд, які мають бути на майбутній рік — це тільки те, що нам потрібно на макро‑економічне фінансування. Це те, що піде на соціалку. У нас із цих грошей 30 млрд є, а 15‑ти нема і навіть не зрозуміло, звідки вони візьмуться.
Але найцікавіше — що нам на безпеку та оборону потрібно 120 млрд — 2,8 трлгрн передбачили в бюджеті, а ще 60‑ть європейці нам повинні надати, точніше — на них купувати зброю в США. Тобто ці гроші ми не побачимо.
«Нема сьогодні рішення по репараційному кредиту. А це сьогодні єдине джерело додаткових коштів для фінансування оборони та безпеки», — зазначає Олег Пендзин.
По суті, як зауважує економічний експерт, бюджет України не змінюється з 2023 року, бо велика частина йде на оборону і безпеку. І все, що беремо з економіки нашої країни — все витрачаємо на війну, а все, що можемо попросити у партнерів — витрачаємо на соцзахист. На наступний рік плануємо більше “випросити” у партнерів. Але як вийде.
Автор: Алла Дуніна
