В Опендатабот стверджують, що Financial Times у 3 рази завищила кількість дезертирів в ЗСУ
17 Грудня 2024 09:56
Нещодавно видання Financial Times опублікувало резонансний матеріал, у якому, посилаючись на дані Генеральної прокуратури, стверджувало, що за 10 місяців в Україні кількість дезертирів сягнула 60 тисяч. Втім, насправді справ, відкритих за статтею 408 Кримінального кодексу України (ККУ) “Дезертирство”, у звітах Генпрокуратури майже утричі менше. В Опендатабот вирішили розібратися у даних, інформує «Комерсант Український».
Як виявляється, у згаданому матеріалі без пояснень об’єднано дезертирство (408 ст. ККУ) та самовільне залишення частини (407 ст ККУ).
Скільки і яких саме справ було порушено
19 922 кримінальних провадження було відкрито через дезертирство за 10 місяців поточного року. При чому дезертирів більшає рік до року. У порівнянні з тим же періодом минулого року таких справ побільшало у 3,7 рази. Лише у 3% справ цього року вручено підозру, й лише в 1,3% справ дійшли до суду.
Через самовільне залишення військової частини (СЗЧ) цього року відкрито 41 950 кримінальних проваджень – вдвічі більше, аніж через дезертирство. Справ за статтею 407 побільшало за рік у 3,3 рази. Водночас розслідуються справи щодо СЗЧ також ефективніше: підозру отримано у 13% справ, а до суду дійшло 7%.
У чому різниця між дезертирством та СЗЧ
Такі правопорушення важливо розрізняти та не змішувати, оскільки подібні помилки можуть використовуватись російською пропагандою.
За словами адвокатки Валентини Слободянюк, кримінальне законодавство передбачає, що і СЗЧ, і дезертирство – це самовільне залишення місця служби, однак важливо, що різняться ці злочини саме поведінкою військового після такого вчинку та метою таких дій.
“Якщо людина вживатиме заходів, аби повернутися на службу, таке порушення буде кваліфікуватися як СЗЧ. Дезертирство ж за своєю суттю є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління, аби ухилитися від проходження військової служби. Дезертирство, на відміну від СЗЧ, є особливо тяжким військовим злочином, та карається позбавленням волі до 12 років”, – зазначає адвокатка Валентина Слободянюк.
Отже, СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або відсутність на службі впродовж певного періоду – зокрема, йдеться про випадки, коли військовослужбовець не повертається з відпустки чи лікування тощо. Тобто у людини не було наміру уникнути проходження служби взагалі.
На відміну від самовільного залишення військової частини, про дезертирство йдеться у випадках, коли військовослужбовець повертатися не збирається.
Варто нагадати, що військовослужбовці, які під час дії воєнного стану вперше самовільно залишили місце служби або вчинили дезертирство, до 1 січня 2025 року можуть добровільно повернутися на службу та будуть звільненні від кримінальної відповідальності, а їх справи буде закрито. Згідно із даними Генеральної прокуратури, за три місяці вже близько 8 тисяч військовослужбовців скористалися цією можливістю.
