В Україні стрімко зросла кількість незаконних операцій із банківськими картками
3 Квітня 2024 07:03
Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, у 2023 році зросла на чверть та становила 272 тис. операцій.
Про це повідомляє Комерсант український
із посиланням на НБУ.
Повідомляється, що сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за 2023 рік становила майже 833 млн грн. Це на 73% більше, ніж у 2022 році.
Середня сума однієї незаконної операції 2023 року становила 3 065 грн, що на 39% більше, ніж у 2022 році (у 2022 році – 2 200 грн).
Водночас за 2023 рік на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій, зазначили у Нацбанку.
Шахрайство з платіжними картками найчастіше відбувалося через мережу інтернет — 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування). Середня сума однієї незаконної операції в мережі у 2023 році зросла на 31% та становила 3 150 грн (у 2022 році – 2 408 грн).
Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. А саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник становив 53%).
Ось якими методами соціальної інженерії користуються шахраї:
- розсилання шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів — клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнюють їхні кошти;
- виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема електронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники здійснюють шахрайські дії для отримання доступу до мобільного банкінгу з метою викрадення грошей з рахунків, придбання товарів або ж спроби взяти онлайн-кредити;
- дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, НБУ або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат;
- поширення повідомлень у меседжерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в інтернеті з метою спонукання клієнта до здійснення певних покупок, переказу коштів на користь шахраїв.
«Користуючись війною та скрутним становищем українців, шахраї вміло підлаштовуються та маніпулюють почуттями людей, коли вони найбільш вразливі, знаходять нові схеми для обману», — заявили в НБУ.
