В Україні з’явився перший публічний список лобістів: хто і за що просуває інтереси
8 Жовтня 15:59
Станом на 30 вересня у Реєстрі прозорості, який запрацював одночасно з набуттям чинності Закону «Про лобіювання», вже зареєстровані 73 суб’єкти, передає «Комерсант Український».
Це 39 юридичних осіб (від імені яких діють 113 людей) та 34 фізичні особи. Одна людина вже припинила статус лобіста. Загалом у країні офіційно діють 147 лобістів, які можуть впливати на ухвалення державних рішень.
Хто саме у Реєстрі
Серед юридичних осіб найбільше представлені:
- ТОВ – 16,
- асоціації – 8,
- акціонерні товариства – 5,
- адвокатські об’єднання – 3,
- спілки об’єднань громадян – 3,
- громадські спілки – 2,
- інші форми – 2.
Таким чином, лобістами можуть бути як бізнес-структури, так і професійні асоціації чи громадські організації.
Які сфери найбільш привабливі для лобістів
НАЗК визначило кілька напрямів, де суб’єкти лобіювання найактивніші:
- економічна, регуляторна, фінансова та податкова політика – 54 суб’єкти;
- правоохоронна діяльність – 53;
- інновації та цифрова трансформація – 49;
- транспорт, зв’язок та інфраструктура – 47;
- екологічна, аграрна та земельна політика – 45.
Найменше зацікавленості викликає сфера молоді та спорту – лише 26 зареєстрованих.
Чому це важливо
Запуск Реєстру прозорості та інституту лобіювання — це частина процесу деолігархізації та підвищення прозорості ухвалення рішень. Вперше бізнес і організації отримали легальний механізм впливати на державну політику відкрито, без тіньових схем.
У перспективі система має дозволити суспільству бачити, хто саме просуває ті чи інші ініціативи, і які інтереси за ними стоять.
Що далі
Закон «Про лобіювання» набув чинності 1 вересня 2025 року. Надалі НАЗК планує публікувати регулярні звіти, щоб громадськість могла відстежувати динаміку і практику застосування нового інституту.
Експерти очікують, що до кінця року кількість зареєстрованих лобістів може подвоїтися, адже значна частина бізнесу ще перебуває у процесі підготовки документів.
Нагадаємо, що ідея впровадження офіційного лобіювання в Україні обговорювалася ще з початку 2000-х, але реальні кроки почалися лише після 2019 року. ЄС неодноразово наголошував, що створення прозорих правил лобіювання — одна з умов інтеграції та боротьби з корупцією. У більшості країн ЄС такі реєстри працюють роками й дозволяють журналістам і громадським організаціям контролювати, які корпорації чи групи впливають на політику.
