В Україні змінюється система крові. Що це означає?

7 Березня 2025 23:17

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реформу національної системи крові.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я, передає «Комерсант Український».

У відомстві зазначають, що зміни передбачають нову модель фінансування, чіткі правила взаємодії між лікарнями й центрами крові, а також перехід до європейських стандартів у сфері трансфузіології.

Що зміниться для лікарень:

лікарні визначатимуть свої річні потреби в донорській крові, а центри крові забезпечуватимуть їх безплатно;
МОЗ встановить референтні ціни на кров, що унеможливить завищені витрати та зробить фінансування прозорим;
органи місцевого самоврядування зможуть додатково фінансувати центри крові, якщо їхня ефективність буде нижчою за норму;
у кожній лікарні створять трансфузіологічні комітети, які контролюватимуть запаси крові та її використання;
лікарняні відділення трансфузіології перетворяться на банки крові, а саму кров вироблятимуть лише сертифіковані центри;
лікарні, які не створять трансфузіологічні комітети та не запровадять необхідні процедури, не зможуть проводити переливання крові;
контролювати усю цю систему буде Національний трансфузіологічний центр.

Що зміниться для пацієнтів:

кров та її компоненти для пацієнтів у державних і комунальних лікарнях надаватимуть безоплатно;
у приватних клініках, які уклали договори з Національною службою здоров’я, переливання крові теж буде безплатним;
родичам пацієнтів не потрібно буде самостійно шукати донорів або купувати кров.

Торік у межах євроінтеграції уряд затвердив нові правила для роботи з донорською кров’ю.

Вони стосуються її заготівлі, тестування, зберігання, перероблення та розподілу, незалежно від того, для чого вона буде використана. Ці правила набудуть чинності вже у червні цього року.

Хто може стати донором крові?
Донорами крові в Україні можуть бути здорові люди віком від 18 років і вагою від 50 кг (у деяких центрах крові приймають із вагою від 55-60 кг).

Також донори не повинні мати протипоказань. Якщо людина має хронічні захворювання, приймає ліки чи стоїть на медичному обліку, вона не може бути донором тимчасово або взагалі.

Протипоказання для донорства крові та її компонентів

Незалежно від давності захворювання та результатів лікування, донорами крові не можуть бути з наступними протипоказаннями.

Інфекційні та паразитарні захворювання

СНІД, носійство ВІЛ-інфекції, сифіліс вроджений або набутий, вірусні гепатити, позитивний результат дослідження на маркери вірусних гепатитів, усі форми туберкульозу, бруцельоз, сипний тиф, туляремія, лепра, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ехінококкоз, токсоплазмоз, філяріатоз, ришта, лейшманіоз.

Соматичні захворювання

злоякісні новотвори, хвороби крові, органічні захворювання центральної нервової системи, повна відсутність слуху і (або) мови, психічні захворювання, наркоманія, алкоголізм, серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба II-III ст., ішемічна хвороба серця, атеросклероз, аритмії, тромбофлебіт, вади серця);
хвороби органів дихання (бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, емфізема легень, обструктивний бронхіт, пневмосклероз);
хвороби органів травлення (ахілічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і дванадцатіпалої кишки);
захворювання печінки і жовчних шляхів (хронічні захворювання печінки, у тому числі токсичної природи і неясної етіології, калькульозний холецистит, цироз печінки);
захворювання нирок (дифузні і вогнищеві ураження нірок, сечокам’яна хвороба);
захворювання сполученої тканини, променева хвороба, хвороби ендокринної системи, хвороби лор-органів (озена, інші гострі і хронічні важкі гнійно-запальні захворювання), очні хвороби (висока міопія – 5 діоптрій і більше, трахома, повна сліпота, залишкові явища увеїту);
захворювання шкіри (псоріаз, еритродермія, екзема, червоний вовчак, пухирчасті дерматози, розповсюдженні грибкові та гнійничкова поразки);
остеомієліт, оперативні втручання з приводу ампутації або резекції органа і трансплантації органів та тканин.