«Вчимося відповідальності під обстрілами»: як війна змінила ставлення українських школярів до навчання

18 Вересня 2025 14:28

Понад два з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення школа для українських підлітків перестала бути лише місцем навчання. Дослідження Центру соціальних змін і поведінкової економіки показало: учні стали самостійнішими, відповідальнішими та більше говорять про війну і допомогу країні, передає «Комерсант Український».

42% школярів зазначили, що під час війни відчувають більшу самостійність у навчанні. Ще 40% відзначили, що обговорення війни стало звичною частиною життя в класі, а 46% — що формат уроків постійно змінюється: від дистанційного до очного.

Нові цінності молодого покоління

Респондентів запитали, що для них стало головним у воєнний час. Відповіді демонструють зміщення акцентів:

  • повага до військових — 36%;
  • віра у власні сили — 33%;
  • відповідальність за вчинки — 30%;
  • солідарність і взаємопідтримка — 28%.

Менше, але все ж помітно, школярі відзначали національну ідентичність (7%) та усвідомлення значення свободи й демократії (12%).

Чому важливо говорити про війну в школах

Понад половина учнів (52%) брали участь у спеціальних заходах — від зустрічей із військовими до тематичних днів. 61% наголосили, що на уроках і позакласних заняттях важливим є підтримка ЗСУ та допомога іншим.

Водночас 13% школярів визнали, що в їхніх школах війна майже не обговорюється. Експерти попереджають: мовчання може стати ґрунтом для травматизації, а також залишає дітей вразливими до дезінформації.

Реакції підлітків: від волонтерства до уникання теми

43% школярів уже долучаються до волонтерських чи благодійних проєктів. Інші — намагаються обговорювати новини (41%) або підтримують однокласників (38%). Проте 26% відчувають розчарування і зневіру, а 17% — уникають розмов про війну, бо це викликає тривогу.

Культура миру як майбутнє

Учні бачать у школі не лише знання, але й простір для формування культури миру. Вони хочуть навчатися мирному вирішенню конфліктів (37%), обговорювати права людини (34%), брати участь у спільних проєктах (32%) і тренувати критичне мислення (28%).

Що кажуть освітні експерти

Освітня аналітикиня Київської школи економіки Олена Синявська пояснює:

«Ми бачимо, що війна зробила школярів більш зрілими. Вони швидше розуміють важливість цінностей — свободи, відповідальності, взаємопідтримки. Але тут є й виклик: школа має не лише давати знання, а й навчати, як жити в умовах невизначеності».

Психологиня та викладачка педагогічного університету Ганна Коваленко додає:

«Діти потребують більше програм емоційної підтримки. Якщо школа не допоможе їм опрацьовувати переживання війни, це може призвести до зростання тривожності та агресії».

У Міністерстві освіти й науки заявляють, що нині працюють над створенням нових навчальних програм, які враховуватимуть досвід воєнного часу: від уроків з безпеки до практичних занять із волонтерства.

Як війна впливає на дітей

За даними UNICEF, понад 5 мільйонів дітей в Україні зіштовхнулися з порушенням навчального процесу через обстріли та евакуацію. Частина учнів вимушено навчається онлайн з-за кордону, інші — у школах з укриттями. Психологи наголошують: окрім академічних знань, нині першочерговим завданням шкіл є збереження психічного здоров’я учнів і формування відчуття безпеки.

Що далі

Опитування показує: війна змінює українську молодь швидше, ніж будь-які освітні реформи. Вона робить школярів дорослішими, формує їхню громадянську позицію і навички, які визначатимуть відновлення країни після перемоги.

Марина Максенко
Редактор

Читають зараз