Велике перезавантаження Зеленського: що чекає на ДБР і чому Сухачову прогнозують відставку
9 Січня 11:51
РОЗБІР ВІД 
Днями президент Володимир Зеленський анонсував масштабне перезавантаження влади, а власне — силового блоку, сектору безпеки, оборони та правоохоронних органів. Окрему увагу у своєму виступі з цього приводу голова держави приділив новому закону про Державне бюро розслідувань, інформує «Комерсант Український»
«Доручив підготувати та оперативно направити на розгляд Верховної Ради України пропозиції про оновлення Державного бюро розслідувань», — сказав Зеленський і додав, що напрацьований президентський законопроєкт про ДБР він очікує вже в січні, який невідкладно буде внесений до парламенту.
ДБР та «Мідас»
Питання до роботи ДБР актуалізувалися на фоні гучної спецоперації «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики, яку провело НАБУ.
У суді, під час обрання запобіжного заходу одному з фігурантів провадження, прокурор САП заявив про те, що на записах слідства учасники злочинної організації обговорювали свої контакти із ДБР, а також можливість впливати на кримінальні провадження через депутатські запити.
Крім того, як стверджувала голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, на плівках «Мідас» фігурує особа на ім’я «Льоша». Мовляв, може йтися безпосередньо про директора ДБР Олексія Сухачова.
«НАБУ прямо повідомляє: йдеться про Льошу Сухачова (директор ДБР). Ви ж отримали ці матеріали. Тож ви знаєте, що в розмовах підозрюваних фігурує директор ДБР», — сказала вона.
У ДБР тоді повідомили, що все з’ясовують, планують призначати «семантико-текстуальну психолого-лінгвістичну експертизу», проте самого Сухачова «ще не допитували».
Не лише «Мідас»
До спецоперації «Мідас» ДБР переживало не один публічний скандал. Серед них, зокрема, і справа ексголови «Укренерго» Володимира Кудрицького. На фоні цього провадження Бюро звинувачували у політичному тиску та нібито виконанні «замовлення» щодо експосадовця, вказуючи на те, що в межах висунутих йому підозр «держава не зазнала жодних збитків».
У замовному переслідуванні ДБР звинувачував і львівський підприємець Ігор Гринкевич, який фігурує із Кудрицьким в одному провадженні.
«Це чергове політичне і замовне кримінальне переслідування. У справі немає ані збитків, ані експертиз, ані допитів. Що більше, підозра у цій справі з’являється саме в той час, коли в інших справах ДБР щодо постачання форми для армії сиплеться вся лінія звинувачення через відсутність доказової бази», — заявляв Гринкевич у суді.
Справа голови ЦПК Віталія Шабуніна також стала надмедійною, і слідство в ній постійно супроводжується закидами на адресу ДБР у «політичному переслідуванні» з боку ЦПК та низки правозахисних і антикорупційних організацій.
ДБР же підозрює Шабуніна у систематичному ухилянні від військової служби та незаконному використанні автомобіля, що належить ЗСУ.
ДБР та бізнес
Хоч ДБР і переконує в тому, що працює в правовому полі та не чинить штучного тиску на бізнес, самі підприємці не завжди із цим погоджуються. Експерти та юристи повсякчас заявляють про продовження проблем, як-от безпідставні обшуки, арешти рахунків, блокування роботи бізнесу тощо.
Серед найгучніших скандалів у цьому контексті:
- справа щодо лабораторії «Сінево», що супроводжувалася арештом будівлі головного офісу і центральної лабораторії компанії в Києві;
- справа стосовно власника Concorde Capital бізнесмена Ігоря Мазепи (звинувачували у незаконному виведенні землі Київської ГЕС), у межах якої ДБР вилучило печатки, електронні ключі, ліцензії компаній, які не мають жодного відношення до суті провадження.
Також були справи стосовно компаній «Пожмашина», X-Park або Riviera Village, де судова експертиза, наприклад, спростувала звинувачення ДБР тощо.
Деталі таких проваджень системно відстежує та комунікує громадський рух «Маніфест 42», створений для захисту бізнесу від тиску правоохоронців.
Перезавантаження через політичний вплив
Допоки президент Володимир Зеленський очікує на президентський законопроєкт про ДБР, ще з серпня минулого року у ВР зареєстрований депутатський проєкт закону про Бюро. Його ініціаторами стали депутати Ярослав Железняк, Анастасія Радіна, Ярослав Юрчишин тощо. У ньому автори пропонують зменшити вплив президента на формування і роботу ДБР.
«Разом з тим, Державним бюро розслідувань за період його функціонування виявлено низку системних проблем, зокрема: обмежену інституційну незалежність, непрозорі кадрові рішення, недостатню ефективність слідства у резонансних справах, втручання в діяльність органу з боку політичних центрів впливу. Тому з метою усунення неконституційних норм, відновлення довіри суспільства до правоохоронної системи та перезавантаження ДБР як інституції було і розроблено цей законопроєкт», — зазначається у пояснювальній записці до документа.
Проблеми від самого призначення
ДБР із 2021 року очолює Олексій Сухачов. До цього він працював заступником начальника департаменту Генпрокуратури, очолював напрями роботи в ДБР, пізніше виграв суд після звільнення та згодом був призначений заступником директора ДБР.
У січні 2022 року «Схеми» (проєкт Радіо Свобода на телеканалі UA:Перший) виявили зв’язки між Олексієм Сухачовим і членами комісії, яка за результатами конкурсу рекомендувала президентові Володимиру Зеленському призначити його директором Державного бюро розслідувань.
Зокрема, одна членкиня видала книжку у співавторстві із ним та заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим. Сам Сухачов раніше також рецензував її книгу.
Окрім того, журналісти з’ясували, що переможець конкурсу Сухачов входить до складу редколегії науково-практичного журналу разом із чотирма членами конкурсної комісії, яка обрала його, відсіявши інших кандидатів. Ніхто з них не заявляв про конфлікт інтересів.
Вимоги ЄК
Тим часом Європейська комісія (ЄК) вже не перший рік спонукає Україну до реформування Державного бюро розслідувань та інших правоохоронних органів у контексті виконання нашою державою умов вступу в ЄС. ЄК та ЄС очікують від України, що ДБР працюватиме професійно та без політичного втручання, як цього вимагає політика Європейського Союзу.
Реформування ДБР, за логікою західних партнерів України, передбачає «проведення незалежного комплексного огляду інституційної бази, механізмів доброчесності та наглядових функцій ДБР для оцінки необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що призведе до підготовки, прийняття та впровадження закону, який враховуватиме необхідні рекомендації». Про це, зокрема, йдеться у спільній заяві єврокомісарки з питань розширення Марти Кос та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи, що відбулося у Львові 11 грудня.
Прогноз від експертів
Політолог Володимир Фесенко вважає, що реформа та зміна керівництва ДБР уже неминучі.
«…косметичне і несуттєве реформування Бюро вже не вийде, тому що по ДБР ще минулого року виникли ініціативи і від депутатів, і від наших європейських партнерів. Усі вони говорять, що необхідна реальна реформа. І європейці, і частина депутатського корпусу будуть наполягати на тому, щоб і в ДБР, і в прокуратурі також був задіяний конкурсний принцип, як це зараз у БЕБ. Питання про конкурсний підхід до реформування ДБР постане неминуче, але я не виключаю, що може бути і певне змагання різних законопроєктів. Сама ж реформа ДБР уже анонсована президентом, і я думаю, що це неминуче, у тому числі і зміна керівництва», — сказав він у коментарі «Комерсант Український»
Схожу думку висловлює і політолог Руслан Бортник:
«Думаю, що керівництво Державного бюро розслідувань буде змінене. У Зеленського є питання ефективності роботи цього органу. Крім того, ми ж розуміємо, що це продовжуються хвилі, спричинені відставкою голови Офісу президента Андрія Єрмака. І тому нас очікує кардинальне перезавантаження Державного бюро розслідувань. Крім того, я думаю, що буде змінений баланс влади. Державне бюро розслідувань стане трошечки більш дистанційним від Офісу президента, більш збалансованим, менш конфліктним стосовно антикорупційних структур».
Політолог Олег Лісний також прогнозує звільнення чинного керівництва ДБР та комплексний підхід до реформування цього органу:
«Історія і логіка, яка зараз відбувається в силових структурах, наводить на думку про те, що це навряд буде косметично, і про те, що кадрові зміни будуть, тому що це один із елементів, який давно на часі, і серед наших партнерів, іноземних, маю на увазі, є певні претензії. Я думаю, це будуть кадрові заміни, і вони будуть кардинальні».
