“Великий податковий закон” розбили на кілька проєктів. Про що йдеться
30 Березня 15:28
Сьогодні Кабінет Міністрів схвалив три законопроєкти, розроблені Мінфіном. Про продовження військового збору, а також оподаткування міжнародних посилок і цифрових платформ. Про це написав у Facebook міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомляє «Комерсант Український».
Йдеться про такі законопроєкти:
- врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та запровадження міжнародного обміну інформацією (DAC7);
- оподаткування міжнародних посилок починаючи з 0 євро;
- продовження дії військового збору після завершення воєнного стану.
“Це частина системної роботи уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період”, – додав міністр фінансів.
Він також зазначив, що питання оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок опрацьовувались у тісному діалозі з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами.
За його словами проведено десятки консультацій, за результатами яких враховано низку конструктивних пропозицій, і тепер сформовано консолідовану позицію щодо необхідності впровадження прозорих і передбачуваних правил.
Такі зміни є частиною виконання Україною своїх зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу.
Деталі законопроекту про банки та цифрові платформи
Законопроекти передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Міністерством пропонується запровадити механізм оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5% замість 18%, яка діє наразі.
“При цьому податковим агентом виступатиме сама платформа, що значно спрощує адміністрування для громадян. Важливо, що разові, некомерційні продажі особистих речей не підлягатимуть оподаткуванню, якщо річний дохід від таких операцій не перевищує 2 тисячі євро,”- пояснив Марченко
За його словами, також такий підхід зменшує податкове навантаження для самозайнятих осіб, стимулює добровільне декларування доходів і сприяє детінізації.
Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують запровадження єдиних правил, каже міністр.
Запропоновані зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Законопроект про оподаткування міжнародних відправлень
Запропоновані зміни передбачають застосування ПДВ до міжнародних відправлень незалежно від їх вартості за моделлю, яка вже діє в країнах Європейського Союзу.
ПДВ нараховуватиметься автоматично і включатиметься у вартість товару ще на етапі покупки на електронній платформі. Водночас зберігається звільнення від оподаткування для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Реалізація цих змін дозволить вирівняти умови конкуренції та зменшити обсяги “сірого” імпорту, пояснив Марченко.
Законопроект про продовження військового збору
“Продовження дії військового збору після завершення воєнного стану є вимушеним кроком, зумовленим війною. Це рішення обумовлене тим, що потреби сектору безпеки і оборони залишатимуться значними, а також необхідністю фінансування відновлення країни”, – додав Марченко.
За останніми оцінками, потреба у відбудові України становить близько 588 млрд доларів. При цьому законопроект про ПДВ для частини ФОПів наразі перебуває на стадії узгодження та доопрацювання, і буде винесено на схвалення вже найближчим часом.
Що з ПДВ для ФОПів?
Серед документів поки немає законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОПів. Кабмін планує затвердити його окремо та подати до Ради трохи пізніше.
“Законопроєкт про ПДВ для частини ФОПів наразі перебуває на стадії узгодження та доопрацювання з ЦОВВ і буде винесено на схвалення вже найближчим часом”, – написав Марченко.
Нагадаємо, у лютому Міжнародний валютний фонд скасував попередні умови для нової кредитної програми України на 8,1 млрд доларів. Йдеться про вимоги щодо ПДВ для ФОПів, мит на посилки, податку для цифрових платформ і військового збору.
Стосовно ПДВ для ФОПів, досягнуто домовленості, що стеля для його застосування буде збільшена з 1 до 4 млн гривень. Таким чином він торкнеться вже не 660 тисяч представників малого бізнесу, а 257 тисяч.
