Верховна Рада посилює відповідальність за погрози військовим: кого і як каратимуть
2 Вересня 18:10
РОЗБІР ВІД 
З 1 вересня військовослужбовці ТЦК під час процедури оповіщення військовозобов’язаних мають фіксувати свої дії на бодікамери, які їм закупило та видає Міноборони. Як відомо, це зроблено з метою уникнення конфліктних ситуацій, сутичок між працівниками ТЦК та громадянами.
Але, окрім цього, Верховна Рада реанімувала законопроєкт, за яким пропонується карати тюремним строком від 3 до 12 років цивільних за погрози насильством на адресу військовослужбовця або його близького родича, за погрози військовому та образу його честі й гідності. До чого це призведе — розбирався «Комерсант Український».
Парламентарі пропонують доповнити Кримінальний кодекс статтею 345-2 «Погроза або насильство щодо військовослужбовця та образа його честі й гідності».
Образа військовослужбовця або його близьких — штраф до 68 000 грн, громадські роботи, пробаційний нагляд до 3 років або обмеження волі до 3 років.
Погроза вбивством, насильством або знищенням майна — обмеження чи позбавлення волі від 3 до 5 років.
Побої або тілесні ушкодження (легкого/середнього ступеня) — обмеження чи позбавлення волі від 3 до 7 років.
Тяжкі тілесні ушкодження — позбавлення волі від 5 до 8 років.
Дії, вчинені повторно або групою осіб — позбавлення волі від 8 до 12 років.
Відповідальність за ці дії згідно з новою статтею настане лише для цивільних осіб. Військовослужбовці, резервісти та військовозобов’язані відповідають за військовими статтями КК.
Як зазначили народні депутати в пояснювальній записці, причина змін — те, що чинна стаття 435-1 КК стосується лише військовослужбовців як суб’єктів. А на думку депутатів, це несправедливо звужує сферу відповідальності, адже в більшості випадків погрози й образи надходять саме від цивільних.
Конфлікти тільки з військовими з ТЦК
Юристи — в замішанні. В Україні масового приниження військових не спостерігається. Якщо такі випадки й трапляються, то здебільшого на побутовому рівні — під час або після застілля. Єдина категорія, яка систематично піддається тиску від населення — це співробітники ТЦК.
«Якщо ми говоримо про застосування цієї статті КК надалі, то це саме для захисту ТЦК. До того ж там чітко вказано — „образа честі й гідності військового у зв’язку зі здійсненням заходів з безпеки й оборони“. У нас цивільні стикаються з тими, хто здійснює ці заходи, саме в ТЦК. З пересічними військовими вони перетинаються значно рідше», — пояснює адвокат Роман Лихачов.
Конфлікти цивільних із військовими трапляються також під час заселення в будинки й квартири в прифронтових районах. Наразі законодавство дозволяє військовим самовільно займати будівлі, споруди тощо для розміщення особового складу й техніки — і це не врегульовано.
«Буває, займають підприємство, виїжджають — а залишають величезні рахунки за електроенергію, воду тощо. У мене була справа: у 2022 році військові зайняли підприємство, накрутили світла на 300 000 грн, а підприємець змушений був сам погасити борг і тепер чекає відшкодування від в/ч, яка там базувалася. Тому цивільні іноді не пускають військових — виникають конфліктні ситуації. От над чим депутатам треба подумати», — додає Лихачов.
Ще одна проблема — зловживання. Поліцейські вже зараз використовують подібні норми на побутовому рівні. Посварилися сусіди, один із них — співробітник МВС, і він намагається подати ситуацію як насильство щодо представника влади — хоча на той момент він був не при виконанні обов’язків. Якщо схожі формулювання запровадять і щодо військових (а їх понад мільйон), будь-який побутовий конфлікт може бути представлений як навмисний напад на військового.
«Треба чітко визначити, як застосовувати цю статтю. У нас пів країни ходить у камуфляжі, але не всі — військові. Тому має бути прописано: військовий має представитися, показати документи, і до того ж, у момент інциденту виконувати завдання з безпеки й оборони», — наголошує адвокат.
Нова стаття дублює стару
І ще одна юридична проблема. Законопроєкт пропонує доповнити КК новою статтею 345-2, але чинна ст. 435-1 «Образа честі та гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю» не скасовується. Це створює подвійне регулювання однакових дій залежно від суб’єкта — військовий чи цивільний.
У ст. 435-1 не усунуто недоліки, зокрема — надто вузьке коло потерпілих (лише ті, хто стримує агресію РФ), хоча загрози — ширші.
У новій статті 345-2 уточнюється, що злочин має бути пов’язаний з діяльністю військовослужбовця — це дозволяє відокремити побутові конфлікти від кримінальних правопорушень, чого не вистачає чинній нормі.
Дві майже ідентичні статті перевантажують Кримінальний кодекс, ускладнюють застосування та створюють дисбаланс у кримінально-правовій системі.
До того ж, слідство проводять різні органи: по ст. 435-1 — СБУ, по ст. 345-2 — Нацполіція. А зміни до КПК не внесли, що створює правову плутанину.
І останнє: є необґрунтовані відмінності в покаранні. Наприклад, цивільна особа не несе відповідальності за погрозу знищення майна (ст. 345-2), тоді як військовослужбовець — несе (ст. 435-1).
Експерти вважають, що зміни є надмірними й штучними, вони не розв’язують ключові проблеми чинного законодавства й можуть призвести до дублювання норм та правової невизначеності.
Авторка: Алла Дуніна
