Від аватарки до права інтелвласності: в Україні хочуть узаконити особисту символіку
24 Листопада 2025 22:28
Кожен українець зможе мати власний герб як юридично визнаний елемент особистої ідентичності – саме це передбачає новий законопроєкт про оновлення Цивільного кодексу. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на законопроєкт №14057 на сайті Верховної Ради.
Йдеться не про випадковий малюнок, а про особистий або родовий герб, який матиме чітко визначений статус. У документі пропонується закріпити, що такий герб повинен бути індивідуальним, відрізнятися від уже наявних та відповідати класичним геральдичним правилам: побудові щита, кольорам, символам, їх поєднанню та змісту.
Окремо підкреслюється, що особистий герб не може містити забороненої законом символіки. Тобто не допускаються зображення, які пов’язані з пропагандою тоталітарних режимів, агресора, терористичних організацій чи будь-які інші знаки, виготовлення та публічне використання яких в Україні прямо заборонено.
Законопроєкт передбачає, що особистий або родовий герб зможе використовуватися не лише як елемент приватної ідентичності, а й у публічному та комерційному житті. Зокрема, його можна буде зареєструвати як торгівельну марку або включити до складу торгівельної марки чи іншого об’єкта права інтелектуальної власності: логотипу компанії, фірмового стилю, знака обслуговування тощо. Реєстрація відбуватиметься за загальними правилами, передбаченими законодавством про інтелектуальну власність.
Фактично законопроєкт формує новий інструмент правового захисту особистої та родової символіки. Людина або родина зможе не лише створити власний герб, а й офіційно закріпити за собою права на його використання, заборонити стороннім особам копіювати чи використовувати його без згоди, а в разі порушення — вимагати захисту в суді.
Що ще потрібно знати про проєкт закону, що вносить зміни до Цивільного кодексу (ЦК)
В Україні готують велике оновлення другої книги Цивільного кодексу. Вона відповідає за особисті права людей і компаній. Законопроєкт уже подали до парламенту. Його головна ідея проста: привести цивільне право до реалій 2020-х — цифрових сервісів, біомедицини та європейських стандартів захисту прав людини.
Чинні норми майже не змінювали понад 20 років. За цей час з’явилися закони про персональні дані, медицину, медіа, цифрову ідентичність, сформувалась практика ЄСПЛ щодо приватності, гідності, здоров’я. Кодекс до цього світу досі не дотягнутий, тому його “перезбирають”.
Від старих формулювань до зрозумілих особистих прав
Сьогодні в ЦК використовується радянська конструкція “особисті немайнові права” Вона натякає, ніби справжнє головне — це майно, а все інше — “додаток”. Новий підхід пропонує говорити просто про “особисті права” й розписати їх зрозумілою системою.
Для фізичних осіб ці права ділять на кілька блоків. Перший стосується того, що робить людину впізнаваною: ім’я, підпис, фото, голос, біометричні та генетичні дані. Другий — права, пов’язані з інформацією та приватністю. Третій — свобода соціального життя, тобто можливість жити без надмірного втручання з боку держави чи інших людей.
Окремо вперше на рівні ЦК чітко прописують особисті права юридичних осіб. Ідеться про право на назву, репутацію, символіку, цифровий образ, професійну таємницю, конфіденційність листування та даних.
Для бізнесу це означає: бренд, репутація та цифрова присутність компанії будуть захищені не тільки спеціальними законами, а й базовим кодексом.
Цифрові права: акаунти, “право на забуття” та захист від діпфейків
Другий великий блок — цифрові права. Законопроєкт вперше прямо описує те, чим люди користуються щодня, але що досі “висіло в повітрі” юридично.
Запроваджується право на цифровий образ. Це стосується акаунтів, профілів, аватарів та інших форм онлайн-присутності. Крадіжка сторінки чи створення фейкового профілю отримує чіткий правовий вимір.
Право на цифрову приватність поширюється не тільки на зміст листування, а й на цифровий слід: історію пошуку, геолокацію, технічні дані. На рівні ЦК пропонується закріпити “право на забуття” — можливість вимагати видалення неправдивої, застарілої або незаконної інформації про людину з відкритого доступу та пошукових систем.
Окрема норма присвячена діпфейкам. Використання згенерованих зображень чи голосу без згоди особи вважатиметься порушенням її прав. Для медіа, рекламних агенцій та сервісів, що працюють зі ШІ, це означає: доведеться дуже уважно перевіряти основу для використання таких матеріалів.
Ще один важливий елемент – право на інформаційний спокій. По суті, це юридичне визнання того, що людина має право не відповідати на робочі дзвінки й повідомлення поза робочим часом. Для роботодавців це сигнал: вимога бути на зв’язку 24/7 може трактуватися як втручання в особисте життя.
Здоров’я, лікування та репродуктивні права
Окремий блок змін стосується медицини та біомедицини. У ЦК хочуть чітко прописати право на здоров’я, медичну та реабілітаційну допомогу, репродуктивні права, донорство та трансплантацію.
Ключова тема тут — інформована згода. Законопроєкт докладно описує, як саме вона має надаватися й відкликатися, залежно від віку та дієздатності пацієнта. Для клінік, фармбізнесу, страховиків це означає більш жорсткі вимоги до документів та прозорості взаємодії з пацієнтом.
Також уточнюються норми щодо використання допоміжних репродуктивних технологій і донорських матеріалів, що важливо для приватних центрів репродуктивної медицини та компаній, які працюють із біотехнологіями.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Гідність, насильство і права після смерті
Оновлена книга друга ЦК ставить право на гідність у центр системи. Посилюється захист від фізичного, психічного та психологічного насильства. Окремо виділяються права на тілесну та психічну недоторканність. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, де гідність людини вважається фундаментом усієї системи прав.
Ще одна важлива новація — так звані посттанативні права, тобто права після смерті. Родичі та близькі зможуть офіційно захищати добре ім’я померлої людини, вимагати спростування брехливої інформації, а також контролювати використання її імені, зображення чи особистих матеріалів. Для медіа й продакшенів це означає додаткові обмеження при роботі з реальними історіями та персонажами.
Розробники законопроєкту наполягають: додаткових витрат із держбюджету ці зміни не потребують. Натомість вони мають створити більш прогнозоване середовище для цифрової економіки, інноваційних сервісів та інвестицій.
Йдеться про підвищення правової визначеності в сферах, де зараз багато «сірих зон»: персональні та біометричні дані, онлайн-комунікація, медицина, використання інформації та контенту.
Для України, яка декларує рух до ЄС, оновлена книга друга ЦК може стати базовим інструментом зближення з європейськими підходами й сигналом для бізнесу: права людини та захист нематеріальних активів перестають бути абстракцією та отримують жорсткішу юридичну рамку.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
