Від e-чека до е-ТТН: ТОП-5 вимог бізнесу, які держава береться реалізувати
6 Листопада 21:35
Цифровізація агродокументів і е-ТТН, перегляд вимог до автоматичних систем пожежогасіння та національний електронний фіскальний чек — ось одні з питань, які хвилюють український бізнес. Повний їх перелік озвучив міністр економіки Олексій Соболєв в інтерв’ю Forbes Ukraine, передає «Комерсант Український».
Він пояснив, що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства зібрало понад 300 тисяч відгуків на цифровій платформі “Пульс” — єдиному каналі зворотного зв’язку між підприємцями та державою.
На основі масиву звернень уже окреслено приблизно 50 напрямів змін і створено робочі групи для підготовки законодавчих та урядових рішень, — сказав Соболєв.
Як це працює
“Пульс” запустили у бета-режимі в липні 2024 року як інструмент швидкого діалогу з бізнесом і прозорого відстеження регуляторних проблем. Дані надходять у дві “воронки”:
- локальні питання залишаються на опрацювання в обласних військових адміністраціях (ОВА);
- питання, що потребують рішень центральної влади, система спрямовує до профільних міністерств.
Ключова “начинка” — модуль на базі ШІ, який автоматично класифікує коментарі та пропозиції за темами, знімаючи ручні вузькі місця при обробці десятків тисяч звернень. З вересня 2024 року користувачі можуть голосувати за найактуальніші проблеми, підіймаючи їх у пріоритет для Мінекономіки та регуляторів.
Хто стоїть за ініціативою
Ідею створення “Пульсу” ініціювала Рада підприємців при уряді. Концепцію та технічну реалізацію розробили співзасновник monobank Олег Гороховський і засновник Netpeak Group Артем Бородатюк. Конфігурація “Уряд + бізнес + технологічні підприємці” від самого початку орієнтувала платформу на практичний результат: фокус на метриках, прозорості та публічному фідбек-циклі.
ТОП-запити бізнесу: що українським підприємцям болить найбільше
За підсумками класифікації звернень сформувався стислий перелік пріоритетів, які найчастіше порушували підприємці:
1. Техогляд важкого та технологічного транспорту. Бізнес просить скасувати дублювання регулювання, яке створює зайві витрати та затримки операцій.
2. Національний електронний фіскальний чек. Запит на уніфікований e-чек як спосіб спростити облік продажів, знизити витрати на касову інфраструктуру та зменшити кількість помилок при звітуванні.
3. Декларативний принцип дозволів з підвищеною небезпекою. Пропозиція перевести низку дозвільних процедур у формат повідомлення/декларації з подальшим ризик-орієнтованим контролем, замість попередніх багатотижневих погоджень.
4. Перегляд вимог до автоматичних систем пожежогасіння. Бізнес вважає низку вимог надмірно дорогими та непропорційними ризикам, пропонуючи ризик-орієнтований підхід і гнучкі стандарти.
5. Повна цифровізація агродокументів і е-ТТН. Ринок очікує завершення переходу на електронну товарно-транспортну накладну та комплексну цифровізацію аграрного документообігу для зниження транзакційних витрат.
Читайте також: Нові можливості для бізнесу: гранти до 500 тисяч і компенсації за переселенців
Що вже у роботі профільного міністерства
Мінекономіки сформувало близько 50 тематичних треків, де працюють міжвідомчі групи. На виході — “пакети” змін: проєкти законів і постанов, які мають зменшити бюрократію, скоротити час і вартість дотримання вимог, запровадити цифрові альтернативи паперовим процедурам. Локальні кейси ОВА опрацьовують паралельно, з обов’язковою зворотною комунікацією із заявниками через “Пульс”.
Для підприємців головна цінність такого підходу — видимий маршрут звернення: від публікації на платформі до статусу опрацювання конкретним органом, з пріоритизацією за голосами ринку.
Для регуляторів плюси в тому, що дані в масштабі, які показують, де регуляторне навантаження фактично гальмує операції та інвестиції. Умовно: якщо тисячі компаній скаржаться на одну й ту саму норму, це сигнал до негайного аудиту та перезапуску.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
У найближчих планах профільного міністерства — перетворити топзапити на конкретні регуляторні пакети та запустити публічні таймлайни їх проходження. Для бізнесу практичний сенс «Пульсу» зростатиме зі збільшенням частки процесів, переведених у цифрову форму: e-чек, е-ТТН, декларативні дозволи, ризик-орієнтований контроль замість паперових погоджень. Це зменшує витрати дотримання, скорочує час виходу на ринок і підвищує передбачуваність правил гри.
Зауважимо, що платформа “Пульс” сама по собі не скасовує норми. Вона дає пріоритет і прискорює цикл ухвалення рішень, але результат залежить від якості напрацювання в міністерствах і парламенті. Також важлива дисципліна зворотного зв’язку: без регулярного інформування про статуси ініціатив довіра бізнесу може просідати. Ще одна зона ризику — міжвідомча координація, зокрема коли регулювання перетинає кілька юрисдикцій.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
