Від Криму до Маріуполя: як українські компанії судяться з рф
13 Січня 15:37
Українські компанії, чиї активи були зруйновані або захоплені внаслідок російської агресії, дедалі активніше намагаються стягнути збитки з російської федерації через суди — як в Україні, так і за кордоном. Паралельно держава разом із міжнародними партнерами будує глобальний механізм репарацій. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на DW.
Міжнародний механізм репарацій: що вже створено
Україна разом із партнерами сформувала багаторівневу модель майбутніх репарацій, яка складається з трьох ключових елементів:
Міжнародний реєстр збитків, що фіксує шкоду, завдану війною;
- Міжнародна компенсаційна комісія, створена наприкінці 2025 року, яка має розглядати заяви та визначати розмір відшкодування;
- Компенсаційний фонд, який у перспективі забезпечуватиме виплати — однак строки його запуску поки не визначені.
За словами керівника Реєстру збитків Маркіяна Ключковського, ключова проблема — це політичні та юридичні рішення щодо використання суверенних активів рф, зокрема заморожених за кордоном.
Бізнес не чекає: позови проти рф у міжнародних судах
Не очікуючи запуску компенсаційного фонду, українські компанії самостійно звертаються до судів. Один із найбільших позивачів — SCM Ріната Ахметова.
У групі готуються подати заяви до Реєстру збитків, а паралельно вже кілька років ведуть процеси в міжнародному інвестиційному арбітражі.
У СКМ не стали називати суму збитків, яких рф завдала групі з 2014 року. Втім, як зауважила DW Марні Чік, юристка американської компанії Covington & Burling, яка представляє ДТЕК, СКМ та особисто Ріната Ахметова у судових процесах проти рф, ідеться про десятки мільярдів доларів.
Прецедент: рішення арбітражу щодо активів у Криму
Водночас СКМ домагається відшкодування від РФ самостійно. Так, група має низку позовів у міжнародний інвестиційний арбітраж (МІА) на підставі двосторонньої Угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій між росією та Україною, підписаної у 1998 році.
Першим позивачем від SCM стала компанія ДТЕК Крименерго, яка ще у 2017 році подала позов через експропріацію активів у Криму.
“Першим позивачем із групи стала компанія ДТЕК Крименерго у 2017 році. Вже у 2023 році ми отримали рішення про стягнення основної суми та відсотків за експропрійовані активи в Криму. Сьогодні це приблизно 263 мільйони доларів США”, – сказав директор з правового забезпечення SCM Ярослав Сімонов.
Росія добровільно рішення не виконала, тому компанія розпочала процедури примусового виконання. Зокрема, у Нідерландах було накладено арешт на частки «Газпрому» в міжнародних енергетичних компаніях.
В Нідерландах за заявою ДТЕК вже накладено арешт на частки, якими “Газпром” володіє у компанії South Stream (“Південний потік”), а також у компанії Wintershall (розробка родовищ газу в Північному морі), зазначив Сімонов.
Остаточне рішення щодо конфіскації цих активів ще попереду.
“Газпром подає апеляції, намагаючись стверджувати, що нібито не несуть відповідальності за борги РФ. Втім, ми сподіваємося, що апеляційні суди Нідерландів остаточно підтвердять заморожування акцій, після чого ми перейдемо до розглядів по суті, де нідерландський суд зрештою скаже: чи конфісковувати і продавати ці акції, чи ні”, – пояснює він.
Також СКМ та Ахметов вимагають від рф відшкодування збитків за експропріацію нерухомості в Криму, яка відбулася у 2014-2017 роках.
“Трибунал підготує та оголосить арбітражне рішення, ймовірно, у першій половині 2026 року”, – сподівається Сімонов.
Нові позови: Донбас і Маріуполь
SCM також подала позови щодо активів, експропрійованих на території так званих «ДНР» і «ЛНР» у 2014–2017 роках. Очікується, що слухання відбудуться у 2027 році, а рішення — не раніше 2028-го.
Крім того, після повномасштабного вторгнення група готує нові позови через знищення металургійних комбінатів у Маріуполі та вже звернулася до Європейський суд з прав людини.
Домогтися від рф відшкодування втрати своїх активів намагаються й інші українські компанії. Так, Європейська Бізнес Асоціація (EBA), яка об’єднує понад тисячу компаній в Україні, провела у листопаді 2025 року опитування. Згідно з його даними, серед 88 опитаних компаній, 9 відсотків подали позови в національні суди, а чотири – у міжнародні інстанції. Ще 23 відсотки вже звернулись до правоохоронних органів, а 17 відсотків мають такі плани. Загалом жодних втрат від війни не понесли тільки 11 відсотків опитаних компаній-членів EBA.
Державні підприємства чекають на репарації рф
Тим часом підприємства державної власності не ініціюють судові позови для відшкодування збитків, завданих росією, випливає із відповіді міністерства юстиції України DW.
“Задля комплексного відшкодування шкоди та втрат, завданих агресією рф, Україна спільно з міжнародними партнерами працює над впровадженням міжнародного компенсаційного механізму”, – наголосили в Мін’юсті.
Окремо у відомстві повідомили, що з 2014 року було подано до ЄСПЛ низку позовів проти уряду рф щодо існування “адміністративної практики “порушень з боку росії прав та свобод.
“ЄСПЛ не наділений повноваженнями розглядати скарги щодо заподіяння шкоди і збитків, що стосуються державної власності”, – зазначили у Мін’юсті.
Українські суди: швидше, але з обмеженнями
Після 2022 року бізнес масово пішов до українських судів. За даними Opendatabot, за три роки ухвалено 639 рішень про компенсацію збитків, і в 85% випадків позови задоволені повністю.
Однак головна проблема виникає на етапі виконання таких рішень за кордоном. Як пояснюють юристи, суверенний імунітет держави часто стає бар’єром для іноземних судів, навіть якщо український суд визнав вимоги обґрунтованими.
Інвестиційний арбітраж і ЄСПЛ: плюси та мінуси
Інвестиційний арбітраж залишається одним із найефективніших інструментів, оскільки дозволяє стягувати кошти з комерційних активів рф за кордоном. Водночас це тривалий і дорогий процес — від двох до п’яти років і з витратами у мільйони євро.
ЄСПЛ, своєю чергою, має обмежену юрисдикцію: після виходу рф з Конвенції у вересні 2022 року суд може розглядати лише порушення, вчинені до цієї дати, а механізм реального стягнення компенсацій залишається слабким.
Чи є шанс реально отримати гроші
Юристи сходяться на думці: перспектива компенсацій існує, але лише щодо комерційних активів росії, які не мають дипломатичного імунітету. Саме на такі активи сьогодні орієнтуються найбільші українські позивачі.
У SCM наголошують, що вже ведуть процеси з виконання арбітражних рішень у кількох країнах, зокрема в Нідерландах, Ізраїлі та Чехії, де російська держава володіє нерухомістю, що використовується виключно з комерційною метою.
Український бізнес уже сьогодні формує правову базу для майбутніх компенсацій, навіть якщо реальні виплати залишаються справою років. Міжнародний компенсаційний механізм, інвестиційний арбітраж і пошук комерційних активів рф за кордоном — це паралельні шляхи, які поступово підвищують шанси на те, що економічна відповідальність росії за війну перестане бути лише політичною декларацією.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
