Від реформ до відродження: чим пишається Україна у свій 34-й рік Незалежності
24 Серпня 00:05
РОЗБІР ВІД 
34-та річниця Незалежності приходить до нас у час, коли нація переживає найважчі випробування з моменту свого відродження. Повномасштабна війна перетворила Україну з держави, яка боролася за право бути почутою, на країну, що стала взірцем стійкості, інновацій та рішучості. Сьогодні Україна не лише відстоює своє існування, а й формує нову модель майбутнього — з модернізованою армією, економікою, що витримує удари війни, розвиненою авіаційною галуззю, зрілим громадянським суспільством та вагомим впливом на міжнародній арені.
До Дня Незалежності видання «Комерсант український» запитало у фахівців з різних галузей — від оборони та економіки до авіації, медицини та політики — яких результатів досягла Україна за ці роки боротьби та що це означає для майбутнього держави.
Україна — оборонний лідер
Україна реалізувала низку оборонних проєктів, започаткованих із початку повномасштабної війни, і вже отримала перші результати. Це свідчить про те, що в найближчому майбутньому держава зміцнить позиції серед найпотужніших країн світу у сфері оборони.
«За три роки війни Україна стала однією з найпотужніших і найпідготовленіших країн, здатних вести бойові дії відповідно до сучасних високотехнологічних умов. Наші Збройні сили — одні з найкращих у світі, а сектор безпеки й оборони сьогодні є одним із найбільш готових до захисту держави та протистояння будь-якій майбутній агресії», — зазначив Федір Веніславський.
Українська економіка сьогодні — це стабільна економіка війни
Економіст Андрій Новак вважає, що у 2025 році українська економіка повністю функціонує в умовах війни, але при цьому зберігає стабільність. За його словами, левова частка ресурсів держави спрямовується на забезпечення Збройних сил та оборонного сектору, проте це не позначається критично на соціальних виплатах.
«На сьогоднішній день українська економіка — це, безумовно, економіка війни. Більша частина ВВП країни прямо чи опосередковано забезпечує потреби армії. Але при цьому це стабільна економіка: ми маємо відносно стабільний курс гривні, немає жодних проблем із виплатою соціальних платежів, немає навіть затримок. Ба більше — уряду вдається хоча б трохи піднімати соціальні стандарти, зарплати та пенсії», — підкреслив Новак.
Авіація та розвиток власної авіапромисловості
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов наголошує, що майбутнє України в авіаційній сфері як у військовому, так і в цивільному сегменті напряму залежить від модернізації та розширення можливостей. З одного боку — це збільшення кількості сучасних бойових літаків для контролю повітряного простору, з іншого — відновлення й інвестиції у власну авіаційну промисловість.
«Основне завдання для України у військовій сфері — розширення парку винищувальної авіації, зокрема F-16, Mirage, можливо Gripen, для якісного контролю неба та захисту енергетичних, логістичних і транспортних хабів. А у цивільній авіації пріоритетом мають стати капіталовкладення у вітчизняну авіапромисловість. Це дозволить Україні стати індустріальною державою нового рівня, адже авіаційний комплекс здатний стати локомотивом розвитку всієї економіки та інноваційних технологій», — зазначив Дмитро Снєгирьов.
Коли парламент говорить мовою народу
У межах спецпроєкту до Дня Незалежності народний депутат України Георгій Мазурашу поділився своїм баченням роботи парламенту сьогодні.
“Думаю, великим подарунком для громадян України було б, якби парламент діяв відповідно до позиції очевидної більшості виборців, які обрали нардепів і уповноважили реалізовувати програмні та публічні обіцянки, а не працювати там “як завжди”, — зазначив Мазурашу.
Громадянське суспільство — відчувати обов’язок перед державою
Офіцер Сил оборони України Євген “Тихий” поділився своїм баченням стану громадянського суспільства в нашій країні сьогодні, відзначивши його роль у формуванні відповідальних громадян і прозорого суспільного середовища.
«Громадянське суспільство — це коли громадяни встають, відчувають високий рівень свого обов’язку не лише перед собою чи сім’єю, а перед державою в цілому і перед кожним громадянином. Якщо помічають якусь несправедливість, борються з нею і вживають заходів для покращення суспільства. Зараз всі показали, хто є хто: хто справжня інтелігенція, а хто лицемір чи цинічний. Якість громадян завжди важливіша за кількість, і це добре, бо ефективніше діяти і вести справи. Ми на шляху до ідеалу, і цей шлях тернистий, але він існує, і ми маємо йти ним», — зазначив Євген “Тихий”.
Міжнародна політика: від об’єкта до впливового суб’єкта
Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році докорінно змінило місце України у світовій політиці. Якщо раніше наша держава здебільшого залишалася в позиції об’єкта впливу, то нині стала активним гравцем, який здатен впливати на міжнародні рішення, впевнений політолог Володимир Фесенко.
«Україна довела, що може сама себе захищати. Значна частина допомоги, яку ми отримали, була результатом нашого активного тиску на партнерів. Міжнародні партнерства, статус кандидата в ЄС, зміцнення стосунків з НАТО — усе це наслідок нашої суб’єктності. Рівень суб’єктності України в умовах нинішньої війни значно посилився — ми стали реальним суб’єктом міжнародних відносин, на відміну від того, що було раніше. Ось такий парадокс», — зазначив Фесенко.
Україна в медицині тримається на мужності та відданості лікарів
Народна депутатка України та експертка з питань охорони здоров’я Оксана Дмитрієва поділилася своїм баченням стану медичної системи країни сьогодні.
«Україна сьогодні у медицині — це система, яка тримається на мужності й відданості наших лікарів, медсестер і всіх, хто щодня рятує життя. Попри війну, вона здатна розвиватися та впроваджувати нові можливості для пацієнтів. Наше завдання — зберегти цю стійкість і зробити так, щоб кожен українець мав доступ до сучасного лікування тут, вдома», — зазначила Дмитрієва.
Стабільність освіти — інвестиція у майбутнє
Попри виклики війни та роки нестабільних реформ, українська освіта має потенціал до відновлення, якщо зміниться підхід до стратегічного планування. На думку доктора наук, професора, проректора Європейського університету Сергієя Ягодзінського, ключовим завданням є стабільність, орієнтація на потреби країни та реальна співпраця університетів із бізнесом.
«Українська освіта має величезний потенціал. Так, сьогодні ми переживаємо період постійних змін, які часто не дають очікуваного результату. Але якщо держава визначить чітку стратегію й забезпечить стабільність хоча б на 10–15 років, ми отримаємо сучасну систему, що відповідатиме національним інтересам і потребам відновлення країни. Освіта не повинна бути полем експериментів — вона має стати фундаментом для розвитку України у післявоєнний час», — вважає Сергій Ягодзінський.
34 роки незалежності стали для України шляхом випробувань, втрат і водночас — величезних здобутків. Повномасштабна війна перетворила державу на оборонного лідера, зробила економіку стійкою до ударів, відродила індустріальні амбіції, посилила роль громадянського суспільства та надала Україні справжньої суб’єктності на міжнародній арені. Сьогодні Україна демонструє світові: навіть у найважчих умовах можна не лише вистояти, а й будувати фундамент для майбутнього поколінь. Незалежність більше не просто символ — це щоденна реальність, яку виборюють мільйони українців.
Автори: Ярослава Майструк, Даріна Глущенко, Анастасія Федор
