«Інфраструктура є, результату немає?» — дискусія Власенка та Броневицького про антикорупційні реформи
24 Грудня 2025 19:20
ЕКСкЛЮЗИВ
Численні соціологічні дослідження свідчать про зростання корупції в Україні, а отже, антикорупційну реформу складно назвати вдалою. Про це в ефірі YouTube-каналу «Комерсант Український»
заявив народний депутат України Сергій Власенко.
«Ті соціологічні дослідження, які нам доступні, вони всі говорять про те, що близько 70% громадян України вважають, що за останні роки корупція лише збільшилася й набула нових форм. Тому я вважаю, що, на жаль, те, що ми робили, воно не привело нас до того результату, який ми хотіли отримати. Найкраща антикорупційна інфраструктура, але корупція зростає. Ну, так не буває», — заявив він.
Натомість колишній прокурор САП Станіслав Броневицький вважає, що оцінювати антикорупційну реформу варто насамперед через те, чи вдалося Україні вибудувати цілісну інституційну систему — від превенції та розслідування до прокурорського нагляду й спеціалізованого суду.
Броневицький додав, що антикорупційні органи в Україні створювалися після Революції Гідності з чіткою метою — покарати так звану «топ-корупцію» та забезпечити невідворотність відповідальності для найвищих посадовців. Однак, попри очікування суспільства, результатів у вигляді реальних обвинувальних вироків досі бракує.
«Ці органи створювалися для того, щоб забезпечити невідворотність покарання для тих, кого у 2014–2015 роках називали топ-корупцією або “великою рибою”. Якщо ж говорити про результативність у контексті обвинувальних вироків і реального притягнення людей до відповідальності, то, на моє переконання, очікування суспільства, громадськості та держави, які існували на момент створення антикорупційної інфраструктури, так і не були забезпечені», – сказав він.
Саме з цього погляду Броневицький переконаний, що реформа дала результат, адже змінила підхід держави до боротьби з корупцією та логіку досудового розслідування і судового контролю.
«Я вважаю, що реформа вдалася. Чому? Ми створили фактично антикорупційну ізольовану модель, яка є унікальною. Ми створили орган превенції, ми створили орган досудового розслідування, ми створили прокурорський нагляд у вигляді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищий антикорупційний суд. Якщо говорити з цієї точки зору, то, на моє переконання, реформа вдалася. Тому що це зміна парадигми, зміна форми здійснення досудового розслідування, запобігання кримінальним правопорушенням про корупцію і, відповідно, забезпечення судового контролю на стадії досудового розслідування, а також, відповідно, здійснення судового розгляду обвинувальних актів по суті. З цієї точки зору, на моє переконання, реформа вдалася», — вважає він.
Нагадаємо, за останні шість років фінансування антикорупційних органів України стабільно зростало, особливо після 2022 року. Бюджет НАБУ збільшився з 0,92 млрд грн у 2020-му до запланованих 2,18 млрд у 2025-му. Видатки на НАЗК зросли з 0,69 млрд до 1,48 млрд грн у 2025-му.
Фінансування САП після скорочень у 2021–2022 роках зросло до 0,34 млрд грн у 2025-му.
Видатки на Вищий антикорупційний суд з 0,29 млрд у 2022–2023 роках зросли до 0,51 млрд грн у 2025-му.
