Вільний рух товарів: Україна та ЄС готуються узгоджувати чутливі питання
5 Березня 17:21
Міністерство аграрної політики та продовольства в рамках здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС взяло участь у переговорах України і Єврокомісії щодо «Вільного рух товарів». Про це повідомили у Мінагрополітики, інформує «Комерсант Український».
Зазначається, що всі подібні зустрічі проходять у рамках укладення Угоди про вступ України до ЄС.
Узгодження торговельних стосунків з ЄС – ключовий напрямок
Саме це питання у взаєминах з ЄС є важливим з огляду на те, що чинні торговельні правила залишатимуться таким лише до 5 червня.
«Ми розраховуємо на продовження автономних торгових преференцій після 6 червня 2025 року. І водночас разом з партнерами дуже активно працюємо над лібералізацією торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію. Є гарні новини – перелік товарів, які є чутливими для Європейського Союзу, короткий – буквально кілька позицій. І ми сподіваємося, що знайдемо рішення за цими товарами», – так окреслив стан перемовин з ЄС заступник міністра економіки – торгівельний представник Тарас Качка під час недавніх Комітетських слухань «Стратегічні орієнтири поглиблення торгівельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах набуття Україною офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС».
За його словами, Україна має в запасі кілька тижнів, щоб напрацювати з Європейською Комісією спільне рішення щодо торговельної політики та імпорту до ЄС українських агротоварів після завершення дії автономних торговельних заходів. Зокрема, йдеться про торговельний режим для 40 товарів, щодо яких запроваджено тарифні квоти.
Посадовець розповів, що до чутливих товарів за визначенням Єврокомісії належать мед, кукурудза, висівки, крупи, цукор, яйця, м’ясо птиці. За словами Тараса Качки, український уряд уже напрацював рішення щодо кожного з цих товарів і сформував позицію, яка зараз обговорюється з ЄС.
На його переконання, проблема не в цифрах, проблема – політика: де і як політизується ситуація з фермерами чи політиками, які грають на почуттях фермерів.
Політики вже нагадують Єврокомісії про тарифні квоти
Міністри сільського господарства Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини днями закликали офіційний Брюссель вжити заходів, які б обмежили постачанням української агропродукції.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь повідомив, що міністри сільського господарства Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини у спільному листі закликали Єврокомісію відновити довоєнні квоти, запровадити заходи захисту сільськогосподарської продукції та запровадити автоматичний захист та індивідуальні квоти для прикордонних держав-членів ЄС.
У Єврокомісії поки немає рішення
Єврочиновники ведуть технічні переговори з Україною і, як повідомляється, на даний момент не йдеться про буквальне повернення до довоєнних правил торгівлі. Обговорюється можливість домовленостей в рамках Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі, що означатиме взаємну лібералізацію торгівлі.
Раніше Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен анонсував можливість саме укладання угоди в рамках Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі, яка є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною 2016 року.
За його словами, більшість міністрів сільського господарства висловлюються за більш стабільну угоду, а не за продовження попередньої тимчасової постанови.
Український агробізнес готовий поборотись за ринок Європи
Аналітичний центр «We Build Ukraine» разом з Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) організували недавно конференцію «Агросектор 2025: Виклики та можливості у нових реаліях». В її межах і відбувся обмін думками з приводу співпраці з ЄС.
Коментуючи стратегію адвокації українськими аграріями сприятливих умов агроторгівлі з ЄС, керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький зазначив, що особливий акцент робитиметься на взаємодію з тими європейськими бізнес-асоціаціями, які представляють споживачів українського агроімпорту. А це, за його словами, і промислові споживачі цукру серед таких європейських транснаціональних компаній як Unilever, Nestlé тощо, і німецькі виробники солодощів, і м’ясопереробна промисловість.
«Мета цієї взаємодії – посилити голос та меседжі європейського бізнесу в Брюсселі про важливість збереження відкритої торгівлі з Україною. Це допоможе гарантувати безперебійність і прийнятні ціни на продукти харчування в Європі, а також підвищити конкурентоспроможність європейського агроекспорту у світі», – наголосив Назар Бобицький.
Голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Яна Кавушевська зазначила, що у 2023 році частка ЄС в експорті цукру з України становила близько 98%, а у 2024 – лише 40%. Однак, за її словами, це не означає, що за європейський ринок не потрібно “боротись”.
“Однозначно, потрібно, і логістика – лише одна з причин. Водночас, ринок ЄС нам близький і логістично, і, політико-економічно. А цукрова галузь України є природним продовженням європейського бурякоцукрового поясу. Україна використовує європейське насіння цукрових буряків, засоби захисту рослин, європейську бурякозбиральну техніку, європейське обладнання на цукрових заводах і в цьому сенсі вже є частиною європейської цукрової галузі», – зазначила Яна Кавушевська.
З цим погоджується і директорка з взаємодії з урядом “KERNEL” Катерина Співакова. Вона нагадала, що доступ на ринки ЄС для України надважливий через високу маржинальність і водночас обмеженість доступу на світовий.
За словами Голови парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, наразі можливі кілька варіантів продовження угоди ЄС. Зокрема, залишити квоти на рівні 2021 року, але це означатиме витрати для українських експортерів, або ж, як зазначив депутат, це може бути продовження постанови на якийсь певний період – коли вже буде обговорено всі торговельні заходи стосовно угоди про асоціацію з ЄС.
