Війна без пауз: росія переходить до цілодобових атак — що це означає для України
4 Квітня 10:12
РОЗБІР ВІД 
Президент України Володимир Зеленський публічно попереджає про нові потенційні цілі російських атак — мости, дамби, ГЕС, насосні станції і навіть системи питного водопостачання. Водночас ворог вже змінює тактику масованих атак. Нові удари відбуваються не лише вночі, а й посеред дня. І дедалі частіше після них звучить одна і та сама формула: ціллю могла бути цивільна інфраструктура. Йдеться про енергетику, житлові будинки, дитячі садки. Кияни фіксують прямі влучання у квартали, де відсутні будь-які військові об’єкти. Чи справді Росія змінює тактику? Чи стають удари по цивільних частиною системної стратегії? І чи означає це перехід до війни без пауз? «Комерсант Український» розбирався.
Війна без пауз: Росія тестує формат постійних атак
Останні атаки демонструють не просто зростання інтенсивності, а зміну логіки ведення війни. Якщо раніше удари були хвилями з перервами, то зараз ці перерви стрімко скорочуються. Складається враження, що Росія поступово виходить на режим постійного тиску. Саме на цю тенденцію звертає увагу авіаційний експерт Костянтин Криволап. В ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» підкреслює: йдеться не про ситуативні зміни, а про новий формат війни, який формується прямо зараз.
«Я би сказав, що росіяни вже перейшли до такого цілодобового формату. Було б у них більше засобів, вони б більшою кількістю засобів по нам били і робили б такі атаки постійно. Постійно в них не виходить, але вони роблять так, як можуть», — каже Криволап
Протягом кінця березня і початку квітня суттєво збільшилася середня кількість “шахедів”. І це дозволяє їм робити атаки з меншими інтервалами між великими ударами, додає авіаексперт.
День під ударом: “безпечного часу” більше не буде
Ще донедавна українці орієнтувалися на ніч як основний період загрози. Проте зараз ця модель руйнується. Денні атаки, які раніше були поодинокими, стають регулярними.
Експерт наголошує, що це не випадковість, а частина нової тактики. Росія свідомо розширює часові рамки ударів, щоб позбавити українців будь-якого відчуття безпеки і використовувати при цьому ще й ракети — і крилаті, і балістичні.
«В окремих випадках вони б’ють по одній географічній локації, наприклад, по Заходу України. А потім можуть запускати по всій країні, щоб ми ніде не розслаблялися», — Костянтин Криволап
Масовість як ключ: виробництво дронів різко зросло
Зміна тактики стала можливою лише завдяки зростанню ресурсів. І ключову роль тут відіграють саме дрони-камікадзе. Йдеться вже не про обмежені партії, а про системне виробництво.
Криволап пояснює: нинішні темпи атак свідчать про стабільну логістику і масштабування виробництва, а не просто про накопичення запасів.
«Кількість “шахедів” у денних і нічних атаках майже не відрізняється. Це означає, що їхні логістичні спроможності тримаються на рівні приблизно 150–200 за одну зміну, тобто за 12 годин. Це дуже великий темп. І для нас це, відверто кажучи, не найприємніша цифра», — Костянтин Криволап
Комбіновані удари: ставка на перевантаження
Ще один елемент нової тактики — комбінування різних типів озброєння. Росія не просто збільшує кількість, а ускладнює саму структуру атак.
Це створює додатковий тиск на систему ППО, яка змушена одночасно реагувати на різні типи загроз.
«Було застосовано і балістичні “Іскандери”, і крилаті ракети Х-101. При цьому більшість крилатих ракет ми збиваємо — ефективність дуже висока», — каже Криволап
Втім, навіть якщо рівень збиття 90%, при такій масовості те, що долітає, все одно створює серйозні наслідки.
Удари по цивільних: ефект, а не випадковість
Окрему увагу експерт звертає на характер цілей. Йдеться не лише про енергетику чи інфраструктуру, а про об’єкти, які мають сильний емоційний ефект.
Це свідчить про зміну пріоритетів: від військової до психологічної складової війни.
«Зараз значно збільшилася кількість влучань біля шкіл, лікарень, пологових будинків. Це об’єкти, які викликають сильні емоції. Про житлові квартали я вже не кажу — це вже стала історія. Сьогодні, наприклад, були удари по Сумах — і зранку, і вдень, коли там були люди», — каже Костянтин Криволап
Попри різні типи озброєння і цілей, стратегія Росії залишається комплексною. Вона поєднує військові, економічні та психологічні інструменти.
І саме психологічний фактор, за словами експерта, виходить на перший план.
Чи реальні сценарії ударів по дамбах
На тлі заяв про можливі удари по ГЕС і дамбах виникає питання: чи здатна Росія реалізувати такі сценарії. Йдеться вже не лише про руйнування, а про потенційні техногенні катастрофи. Втім, авіаексперт оцінює ці ризики більш стримано.
«Якщо говорити про великі дамби — їх зруйнувати дуже важко. Скоріше за все, це практично неможливо. Менші об’єкти — теоретично можуть бути вразливими. Але я не думаю, що росіяни зараз підуть цим шляхом. Їхнє головне завдання — психологічний тиск», — Костянтин Криволап
Найважливіше — це зміна горизонту війни. Якщо раніше атаки вимагали тривалого накопичення ресурсів, то тепер цей цикл скорочується до кількох днів. Це означає, що Україна входить у фазу довготривалого постійного тиску.
«Раніше їм потрібно було тиждень або більше для накопичення. Зараз — кілька днів. Якщо вони накопичать 600 “шахедів”, вони вже можуть робити атаку. Я не хочу, щоб у когось були рожеві окуляри. Нам так доведеться жити ще довго», — Костянтин Криволап
Отже, Росія змінює характер війни — від епізодичних масованих ударів до системного, майже безперервного тиску. Це війна не лише за території, а й за психологічну стійкість суспільства.
І якщо раніше питання звучало “коли буде наступна атака”, то тепер воно звучить інакше:
чи є взагалі пауза між ними — і як довго країна зможе жити в такому ритмі.
