Війна через ресурси: чи стане видобуток корисних копалин рушійною силою миру в Україні?
5 Березня 16:55
Умови угоди про корисні копалини між Україною та США можуть бути переглянуті, оскільки президент Сполучених Штатів Дональд Трамп шукає “вигіднішої угоди”.
Про це повідомляє CBS News 5 березня, посилаючись на свої анонімні джерела.
Хоча Україна вже висловила готовність підписати угоду, американська сторона заявляє, що угода ще не завершена. Міністр фінансів США Скотт Бессент у відповіді на запитання журналістів щодо актуальності угоди сказав: “Поки що ні”.
Джерела CBS New також повідомляють, що умови угоди можуть змінитися, оскільки президент Трамп прагне досягти “кращої та вигіднішої угоди” для США.
Окрім того, Трамп зазначив, що отримав важливий лист від президента України Володимира Зеленського, в якому йдеться про готовність України повернутися до переговорів, зокрема, щодо підписання угоди про корисні копалини. Трамп високо оцінив пропозиції Зеленського щодо перших кроків для завершення війни.
У своїй промові перед Конгресом, яка стала першою після інавгурації, американський лідер підкреслив, що в листі йшлося про готовність сісти за стіл переговорів та підписати угоду щодо рідкоземельних металів. Трамп також зазначив, що в листі зазначено: “Ніхто не хоче миру більше, ніж українці”.
Що насправді означатиме для України підписання угоди про корисні копалини, як це вплине на економіку та українських громадян – «Комерсант Український» детально розбирався.
Доктор економічних наук Андрій Длігач під час своєї розмови пояснив, що розвиток співпраці між Україною та Сполученими Штатами є важливим, але це не єдине питання, що стоїть на порядку денному. За його словами, ключовим є напрямок розвитку співпраці, зокрема щодо корисних копалин та переробки ресурсів.
“Я переконаний, що розвиток співпраці буде, але переконаний, що це не ключове питання. Ключове питання — розвиток співпраці щодо видобування корисних копалин на користь американської подальшої переробки чи це буде розвиток спільних проєктів на деокупованих територіях з метою створення в Україні продуктів з доданою вартістю?” — зазначив Длігач, підкреслюючи важливість переробки ресурсів в Україні.
Він також звернув увагу на те, що в договорі не вказано конкретних проєктів, хоча вже є розуміння, що йдеться тільки про нові проєкти.
“Український пріоритет по видобутку корисних копалин на окупованих територіях залишається. В інтересах Сполучених Штатів допомогти Україні деокупувати наші землі,” — пояснив експерт.
Інвестиції та умови для розвитку бізнесу
На питання щодо участі українців у видобутку корисних копалин, експерт підкреслив, що це передбачає створення нових робочих місць. Однак він також зазначив, що для залучення інвестицій в Україну важливо створити умови для бізнесу, де панує законність, а не соціалістична логіка. Він підкреслив, що підприємець не буде інвестувати, якщо в країні існує ризик експропріації бізнесу, що є важливим фактором для розвитку економіки.
“Підприємець отримує капіталізацію бізнесу, суттєво більше доступу до фінансового ресурсу для того, щоб масштабуватися і розвиватися,” — зазначив Длігач.
Це також призведе до збільшення зарплат для українців, бо в країні буде активно працювати економіка, зростатиме попит на кваліфіковані кадри. Важливим аспектом є також управління національними багатствами. Длігач зазначив, що потрібно створити умови для ефективного використання того, що все ще залишається у державній власності.
“Це власність народу України, і оцінити цю власність, поставити її на службу інтересам народу України — це важлива задача,” — наголосив експерт.
Він нагадав про приклади інших країн, таких як Румунія та Норвегія, які створили фонди для управління національними ресурсами, де велика частина віддається приватним компаніям для розвитку.
Українські корисні копалини: можливості та перспективи
Длігач також торкнувся питання покладів корисних копалин в Україні, що є важливими для Європейського Союзу. Україна володіє значними запасами критичних матеріалів, таких як титан, літій, уран, кобальт та рідкісноземельні метали, що відкривають нові можливості для країни.
“За твердженням наших європейських партнерів, з 30 критичних матеріалів, які потрібні ЄС, 21 знаходиться в Україні. Це означає, що у нас є потенціал стати ключовим гравцем на ринку корисних копалин,” — зазначив Андрій Длігач.
Андрій Длігач також спростував міфи, які виникли в українському суспільстві після новин про угоди зі Сполученими Штатами. Багато хто побоюється, що українці працюватимуть на інтереси іншої держави, і навіть порівнюють це з експлуатацією.
“Такі думки виникають через нашу неосвіченість і відсутність економічної грамотності,” — пояснив він.
За його словами, працюючи на іноземні компанії в Україні, українці отримують хороші зарплати, і це не зменшує їх внесок у розвиток національної економіки. Важливо створити умови, щоб поверталися українці, щоб вони створювали додану вартість саме для України.
“Ми маємо створити умови, щоб українці поверталися до країни і працювали на її розвиток. Це означає залучення інвестицій та розвиток великих амбіційних проєктів,” — каже експерт.
Угода про надра є просто рамковою угодою, без конкретики
Народний депутат України Юрій Камельчук ексклюзивно для КУ поділився своїми думками щодо угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами. Він звернув увагу на кілька важливих аспектів цього документу та пояснив, чому не варто надавати надмірну значущість попередньому етапу підписання угоди.
“Мені здається, що загалом факту підписання угоди надали надто великої ваги. На цей момент поки що нічого не закріплено”, — зазначив він.
За словами народного депутата, основне, що обговорюється в угоді, – це створення робочої групи для розробки подальших угод. Ці угоди, за словами Камельчука, не потребують ратифікації Верховною Радою, оскільки вони не містять конкретних деталей і залишають відкритими питання щодо конкретних сфер та видів корисних копалин.
Незважаючи на відсутність чіткої конкретики, Камельчук оцінює угоду як позитивний сигнал для інвесторів.
“Це сигнал для інвестицій з інших країн і сигнал про те, що може бути довгострокова співпраця зі Сполученими Штатами”, — пояснив він.
Він також зауважив, що угода може стати важливим кроком у розвитку співпраці з американськими партнерами, хоча не включає конкретних гарантій безпеки чи конкретних інвестицій. Камельчук наголосив, що у рамках угоди не прописано жодних гарантій безпеки для України. За його словами, питання безпеки повинно бути врегульоване в окремих угодах, присвячених саме військовій співпраці. Цей аспект, на думку Камельчука, також тісно пов’язаний з подальшою політичною та економічною ситуацією в Україні.
Що стосується майбутнього підписання угоди про спільний видобуток корисних копалин, Камельчук вважає, що угода все одно буде підписана, хоч і наголошує, що нічого нового в цьому немає.
“Це абсолютно нормальна угода. Нічого нового немає, якщо взяти світову практику. Це угоди, які вже десятиліттями існують з країнами Близького Сходу, як, наприклад, Саудівська Аравія чи Емірати”, — пояснив він.
Угода про мінерали: економічні та політичні гарантії
Військовий експерт та аналітик Дмитро Снєгирьов у розмові з журналістами КУ розкрив важливі аспекти майбутньої угоди щодо рідкоземельних металів та її вплив на миротворчі процеси в Україні.
Відповідаючи на питання про те, чи може підписання угоди про мінерали сприяти настанню миру в Україні, Дмитро Снєгирьов зазначив, що це питання стосується не лише економічних, а й військово-політичних гарантій з боку стратегічних партнерів України, зокрема Сполучених Штатів.
«Так, впливає. Йдеться і про економічні, і про військово-політичні гарантії з боку наших стратегічних партнерів, перш за все — Сполучених Штатів», — зазначив експерт.
За словами Снєгирьова, питання про миротворчі операції в Україні залежить від реакції Сполучених Штатів. Експерт каже про пропозиції від Великої Британії та Франції, а також готовність Німеччини відправити свої контингенти, чекають на реакцію США. Снєгирьов підкреслив, що без узгодження зі Сполученими Штатами ці пропозиції є безрезультатними. Це підтверджується і офіційними заявами президента Франції Еммануеля Макрона, який нещодавно заявив, що миротворча операція наразі «поставлена на паузу».
Важливим аспектом є не тільки економічні вигоди від угоди про спільне використання українських надр, але й її геополітичне значення. Снєгирьов зазначає, що підписання такої угоди є важливим сигналом для Російської Федерації, що Україна залишатиметься в орбіті західних військово-політичних та економічних впливів, передусім — Сполучених Штатів.
Видобуток мінералів під час війни: економічні ризики
Снєгирьов також розповів, чому видобуток мінералів в Україні в умовах війни є складним завданням і чому видобуток корисних копалин неможливий без припинення бойових дій.
«Ні, неможливо. Теоретично можливий, але це зона ризику. І це не лише економічне питання, але й політичне і військове», — пояснив він.
Він наголосив, що ці питання не можна розглядати окремо, оскільки вони тісно переплетені. Економічні перспективи залежатимуть від вирішення політичної та військової ситуації в країні.
Загалом, Дмитро Снєгирьов підкреслив, що угода про рідкоземельні метали є частиною більш широкого процесу, який включає політичні, економічні та військові аспекти. Він зазначив, що без вирішення політичної складової неможливо реалізувати економічні вигоди, і це, в свою чергу, вплине на військову ситуацію в Україні.
Отже, видобуток корисних копалин є важливою складовою економічного розвитку України, але його успіх залежить не лише від ефективного використання ресурсів, а й від політичних рішень, зокрема миротворчих ініціатив і партнерства зі Сполученими Штатами. Угода про корисні копалини є лише першим кроком до довгострокової співпраці, яка матиме практичне значення тільки після досягнення конкретних домовленостей у рамках подальших угод. Незважаючи на те, що підписана угода не містить безпосередніх економічних та безпекових гарантій, вона створює основу для залучення інвестицій та зміцнення співпраці з міжнародними партнерами, зокрема США.