Війна та довкілля: у скільки обходиться агресія росії планеті Земля
27 Лютого 2025 17:40
РОЗБІР ВІД 
Російська війна проти України – це не лише людські втрати та руйнування інфраструктури, але й масштабна екологічна катастрофа, наслідки якої відчуватиме увесь світ. Від забруднення повітря та ґрунтів до знищення екосистем та колосальних викидів парникових газів – агресія рф завдає довкіллю непоправної шкоди.
Водночас проблема довкілля – це не лише про війну, а й про відповідальність кожного. Українці повинні не лише протистояти ворогу, а й не допустити перетворення країни на звалище. Адже екологічна безпека починається з нашого ставлення до природи щодня. Разом з розчищенням відходів від руйнувань, виділяються колосальні кошти на утилізацію сміття, що також є проблемою в Україні.
Що вже сьогодні може змінити екологічну ситуацію та як сміття може стати ресурсом – далі у матеріалі «Комерсант Український».
За даними Держекоінспекції України, вже зафіксовано понад 7 тисяч випадків, які завдала росія нашій природі. Сума фінансових втрат перевищує 3,1 трильйона гривень. Війна, яку веде росія проти України, знищує не лише міста, інфраструктуру та людські життя – вона завдає нищівного удару по всій планеті. За даними науковців, лише за 2024 рік через війну викиди парникових газів зросли на 30% і досягли 230 мільйонів тонн CO₂. Це колосальні обсяги, які наближають світ до кліматичної катастрофи.
На 62-й сесії Міжурядової групи експертів зі зміни клімату в Китаї українська кліматологиня Світлана Краковська наголосила: агресія рф шкодить не тільки Україні – вона прискорює глобальне потепління та зміну клімату у всьому світі. Масштабні пожежі, вибухи, руйнування промислових об’єктів і витік шкідливих речовин спричиняють забруднення повітря, ґрунтів і води.
Експерти підрахували, що росія має компенсувати завдану шкоду довкіллю на понад 42 мільярди доларів. Адже війна не просто вбиває людей – вона отруює майбутнє.
Світова спільнота має усвідомити: боротьба за клімат і боротьба за мир – це одна битва. І перемога України стане кроком до збереження планети.
Як сміття перетворюється на ресурс: унікальна ініціатива українського фермера
Водночас Україна готується до масштабних змін у сфері поводження з відходами. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів анонсувало 200 перспективних проєктів, спрямованих на обробку сміття в різних регіонах країни. Загальна вартість ініціатив становить 4 мільярди євро.
«Ми детально проаналізували ситуацію в кожному регіоні, врахували обсяги утворення та склад відходів, а також перейняли досвід європейських країн. На основі цього сформували план розміщення нових заводів з переробки сміття», – заявив міністр Руслан Стрілець.
Наразі серед першочергових проєктів – будівництво двох сучасних сміттєпереробних заводів на Київщині. Вони забезпечать переробку 470 тисяч тонн відходів щороку та охоплять послугами щонайменше 1,5 мільйона мешканців. Втім, це поки лише в планах на майбутнє.
Вільний фермер, волонтер і засновник проєкту “Моя українська мрія” Марк Мельниченко зізнається, ще в юності не надто переймався проблемами довкілля. Але поїздки до Європи змінили його погляд на сміття та екологію.
“Побачивши чисті вулиці та річки Німеччини та Франції, я зіткнувся з контрастною реальністю України – купами пластикових пляшок і будівельного сміття, що засмічують водойми та ліси. У селах усе побутове й будівельне сміття викидають прямо в річки. Це різало мені око”, – ділиться Марк.
Спершу Марк долучався до ініціатив із прибирання, які організовували бібліотеки та місцеві активісти. Він почав навчатися сортуванню та співпрацювати з організацією “Сортуємо Ужгород”, що займається переробкою відходів. Згодом він організував власні акції – залучав волонтерів, місцеву владу та навіть ДСНС.
“Прибираючи, я зрозумів, що одного разу зібрати сміття – це мало. Треба змінювати ставлення людей до нього, навчати їх відповідальності”, – наголошує Марк Мельниченко.
Одним із найбільш показових проєктів стало прибирання озера Несамовите під Говерлою разом зі спільнотою “travel wolfs”. Це популярне туристичне місце, але місцеві працівники національного парку традиційно просто спалювали там сміття, утворюючи токсичне згарище.
“Ми разом із командою з 10 волонтерів зібрали рештки спаленого пластику, скла та бляшанок, і кожен учасник спустив із гір по два мішки відходів, а це вже багато. Я не міг просто стояти осторонь і бачити, як це прекрасне місце стає смітником”, – Марк Мельниченко.
Від сміття до будівельного матеріалу
Однією з найцікавіших ініціатив стало будівництво міні-сортувальної станції з пластикових пляшок, заповнених непридатними для переробки відходами. Поштовхом до ідеї став Ярослав, власник “Хатинки пекаря”, який зараз захищає Україну. Це – відомий пекар з Бучі, який після деокупації міста почав випікати хліб для військових та місцевих жителів. Марк почав збирати пластикові пляшки, наповнені дрібним сміттям: обгортками, блістерами від ліків, іншими відходами. А Ярослав заохочували людей приносити такі ж пляшки обмін на хліб та смаколики.
За два роки Марк самостійно назбирав 50 пляшок, а коли про це дізналися люди – почали масово надсилати свої відходи.
“За пів року вдалося зібрати 700 пляшок, чого вистачило для будівництва експериментальної стіни 3 м². Спочатку всі сумнівалися, що з цього щось вийде, але коли ми збудували першу стіну, стало зрозуміло – це працює!”, – з гордістю каже Марк Мельниченко.
Український досвід став унікальним. Адже якщо раніше з невеличких пляшок будували в Азії та Африці, то тепер технологія стала покращена й, ба більше, перевірена в українському кліматі. За словами Марка, такі конструкції можуть витримувати морози до -20°C.
“Чистий простір” – подарунки за прибирання
Наступний крок – масштабувати мотивацію людей прибирати довкілля. Це – запуск ініціативи Clean Space. Її суть – учасники збирають сміття, документують це й отримують подарунки: дощовики, арахісову пасту, комбучу, книги тощо..
“Я хотів знайти спосіб, як зробити прибирання більш цікавим для людей. Ідея з подарунками спрацювала. Спочатку на цей проєкт зібрали 18 тисяч гривень донатів, а за 5 місяців активності зібрали понад 10 тонн відходів. Приблизно третину передали на переробку, а решта була утилізована належним чином”, – Марк Мельниченко
В планах – залучати бізнес до фінансування проєкту. Компанії, які зроблять внески, отримають рекламу на сайті, а кошти підуть на підтримку ініціативи. Також для учасників програми Clean Space з’явилася альтернатива: якщо вони не хочуть отримувати подарунки, можуть передати свої бали на підтримку ЗСУ або розвиток ініціативи. Наприклад, нещодавно під час спільного прибирання з Українською академією лідерства зібрали 3 тисячі літрів сміття й передали 5 тисяч гривень на потреби військових.
Попереду ще багато викликів, але ініціатива Марка Мельниченка вже має реальні результати. Завдяки його зусиллям сотні кілограмів відходів не потрапили у природу, а стали ресурсом для нових екологічних рішень.
“Ми тільки на початку шляху, але я вірю, що можна змінити ставлення людей до сміття, якщо показати їм, що воно може бути корисним. Сподіваюся, що навесні більше людей долучиться до наших акцій, а бізнес підтримає нас. Адже разом ми можемо зробити Україну чистішою”, – підсумовує Марк.
Отже, війна росії проти України принесла не лише руйнування міст і загибель людей, а й екологічну катастрофу, наслідки якої можуть вплинути на всю планету.
Україна вже робить кроки до відновлення довкілля, інвестуючи мільярди в утилізацію та переробку відходів. Втім, приклад вільного фермера Марка Мельниченка доводить, що кожен може зробити свій внесок у збереження природи – від організації прибирань до створення екологічних рішень із відходів.
Його досвід надихає та показує, що сміття може стати ресурсом, а екологічна відповідальність – стилем життя. І сьогодні Україна має унікальний шанс не лише подолати наслідки війни, а й закласти фундамент для екологічно свідомого майбутнього.
