Війна за спадщину легендарного художника Марчука. Суд відхилив апеляцію одного з учасників конфлікту
27 Березня 13:40
Суд відхилив апеляцію Ігоря Апостола — сина колишнього народного депутата Михайла Апостола — щодо непроведення почеркознавчої експертизи у справі про авторські права Івана Марчука. Художник продовжує боротися за визнання своїх прав на картини. Про це Іван Марчук повідомив на своїй сторінці у Facebook, – інфомує «Комерсант Український».
«Суд відхилив апеляцію сина колишнього народного депутата Апостола – Ігоря (до слова, якого я ніколи у вічі не бачив, а він претендує на мої авторські права), про непроведення почеркознавчої експертизи. Експертиза буде! Дуже сподіваюся, що і рішення суду щодо мені належних авторських прав буде справедливим. Чи є нормальним такий стан речей, коли я уже майже рік у свої дев’яносто борюся у судах за мною створене за життя, щоб воно служило Україні, а не купці шахраїв? Чи є управа на потвор, і хто стоїть за їхньою самовпевненістю й зухвалістю?», – написав художник.
Суть конфлікту
Український художник Іван Марчук звинуватив колишнього депутата Михайла Апостола у привласненні авторських прав на його картини. За словами митця, у 2020 році йому нав’язали договір, який він не хотів підписувати, і згодом Апостол перестав виходити на зв’язок. Тож Марчук, щоб захистити свої права пішов до суду.
Свідком підписання договору Марчук назвав Тамару Стрипко — організаторку його виставок та творчих проєктів, з якою він співпрацює вже двадцять років. Як стверджує художник, вони разом намагалися непублічно з’ясувати ситуацію, яку спочатку сприймали “непорозумінням”.
Стрипко зазначає: на момент підписання 84-річний майстер мав серйозні проблеми із зором (операції на обох очах через катаракту) і довірився “статусному приятелю”. Проте зміст документа виявився приголомшливим.
“На другій сторінці було чітко зазначено: передача виключних авторських прав на сто років за десять тисяч гривень. Мова не про тисячу творів, а на всі твори, створені маестро впродовж вісімдесяти років — а це близько п’яти тисяч картин”, — розповідала Тамара Стрипко
За її словами, у документі фігурує не сам екснардеп, а його син Ігор Апостол, якого художник ніколи не бачив. Спроби врегулювати питання непублічно провалилися, оскільки сторона Апостола перестала виходити на зв’язок.
Михайло Апостол, відкидає всі звинувачення. Він стверджує, що договір стосується не оригіналів картин, а лише права на створення репродукцій із фотографій. Екснардеп звинувачує оточення художника, зокрема Тамару Стрипко, у маніпуляціях та спробах ізолювати Марчука від реальності.
“Тільки повний ідіот або психічно нездорова особа може звинувачувати і знову це розганяти. Договір не має жодного відношення до оригіналів картин Марчука, а тільки фото з його картин… Ні картини, ні репродукції, ні сам художник із його оточенням не становлять для мене жодного інтересу. Хочу забути це прізвище і все, що з ним пов’язано”, — написав Михайло Апостол 26 березня у своєму Facebook.
Що далі
Наразі справа переходить у фазу судової експертизи. Якщо експерти доведуть маніпуляції з підписами або невідповідність умов договору реальним намірам автора, правочин може бути визнаний недійсним. Сторона художника наполягає: головна мета — зберегти спадщину Марчука для держави, а не для приватного збагачення окремих людей.
Сам художник зазначає, що ця битва — не за гроші, а за те, щоб його мистецтво належало Україні, а не приватним особам, які “ввійшли в довіру” в складний для нього час.
Нагадаємо. 18 грудня 2025 року правоохоронці відкрили кримінальне провадження на підставі заяви Народного художника України Івана Марчука. Він скаржився на заволодіння належними йому майновими авторськими правами на твори образотворчого мистецтва шляхом зловживання довірою. Митець зазначив, що був введений в оману «щодо правових наслідків укладення ліцензійного (авторського) договору №1 від 21 травня 2020 року, на підставі якого було фактично відчужено права на належні йому картини без його усвідомлення реального обсягу та змісту переданих прав».
Що передбачав цей договір?
Художник надав вищеназваним чотирьом особам виключну ліцензію на використання авторських прав на зображення всіх своїх картин терміном на… 100 років! За це митець нібито отримав… 10 тис. грн (або $360 за курсом 2020 року) винагороди. Для художника – передбачили у договорі 5% роялті від надходжень за ліцензійні права Митець стверджує жодних десяти тисяч гривень винагороди не отримував та вважав договір нечинним, а тепер змушений оскаржувати його у суді.
Майже десять років тому, у лютому 2017-го видатний живописець Іван Марчук вже втрапляв у халепу. Його 101 картина орієнтовною вартістю $10 млн опинилася у руках спритника. Марчук передав агенту свої полотна для виставки у Національній картинній галереї «Прадо» (Іспанія). Однак жодного публічного заходу так і не відбулося. А сам агент перестав відповідати на дзвінки митця. Тоді Марчук звернувся до поліції, яка оперативно вийшла на слід агента.
Іван Марчук є лауреатом Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та членом наукової ради Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі. У радянські часи довго не міг офіційно виставляти свої твори та зазнавав утисків і переслідувань з боку КДБ. У 1989-2001 роках мешкав у Австралії, Канаді та США. У 2007-му потрапив до рейтингу «100 геніїв сучасності» британської газети The Daily Telegraph.
У 2021 році Іван Марчук удостоївся відзнаки президента «Національна легенда України». Нагороду вручено за «визначні особисті заслуги у становленні Незалежної України і зміцненні її державності, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва».
Доробок митця налічує понад 5 тисяч творів, він провів більше 150 персональних і близько 50 колективних виставок. Середня ціна полотна – $5-10 тис. Влітку 2024 року картину Івана Марчука «Зійшов місяць над Дніпром» було продано за рекордні для творів цього художника $300 тис. на аукціоні Goldens у Києві. У 2022 році інша картина Марчука «Сад спокуси» реалізована за $120 тис. на благодійному аукціоні.
Івану Марчуку, одному з найвідоміших українських художників, у травні 2026 року виповниться 90 років. Він є автором техніки “пльонтанізм” – нашарування дрібних ліній, з яких будується унікальна композиція кольору та світла. Після початку повномасштабного вторгнення він живе й працює у Відні, де вже створив близько 200 нових робіт.
