Війна завершиться найближчим часом, але є обов’язкова умова: деталі
27 Червня 17:26
РОЗБІР ВІД 
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що не очікує швидкого завершення війни в Україні — конфлікт може тривати щонайменше до 2028 року. Про це він сказав під час саміту ЄС у Брюсселі.
Я б хотів, аби війна завершилася до початку нового багаторічного бюджету ЄС, але наразі не бачу підстав для оптимізму. Немає жодного світла в кінці тунелю, — визнав литовський лідер.
На його думку, затягування війни спричинене позицією самої Росії, яка не демонструє реальної готовності до миру, лише імітуючи діалог. Водночас Науседа підкреслив, що справжнє припинення вогню має бути ключовою умовою будь-яких мирних домовленостей.
Поки що про це не може бути й мови. Тому наша реакція має бути твердою — Євросоюз повинен ухвалити 18-й пакет санкцій проти Росії, — наголосив він.
На слова союзників варто зважати, але їх слід аналізувати у ширшому контексті
Ситуацію ексклюзивно для «Комерсант Український» прокоментував політичний аналітик і військовий експерт Дмитро Снєгирьов. За словами експерта, суспільство може сприйняти заяву Науседи як прояв надмірного песимізму. Проте Дмитро Снєгирьов наголошує: такі сигнали варто не ігнорувати, адже вони прозвучали на найвищому міжнародному рівні та від союзника, що справді допомагає Україні.
Дослухатися в будь-якому разі варто. Це все ж таки заява, зроблена на вищому представницькому рівні, та ще й лідером країни НАТО, яка є справжнім союзником України й надає військово-технічну допомогу, — пояснює експерт.
Але, за його словами, подібні оцінки також є непрямою характеристикою стану справ у таборі ворога — і тут є підстави для стриманого оптимізму. На думку Снєгирьова, вже сам факт того, що після майже чотирьох років повномасштабної війни Росія не змогла досягти навіть першочергових тактичних цілей, є беззаперечним свідченням її провалу.
Окупанти досі не виконали завдання хоча б на рівні виходу до адміністративних кордонів Луганської та Донецької областей. Не кажучи вже про Запорізьку та Херсонську — території, які Путін включив до складу РФ за своїми указами, — підкреслює Снєгирьов.
Це, на його думку, означає, що Кремль зазнав політичної, інформаційної та військової поразки, адже навіть перший етап так званої “спеціальної військової операції” провалено.
Попереду — битва за Донбас: складніша, ніж усе, що було раніше
Однак Снєгирьов застерігає: попри тимчасові невдачі, противник не відмовився від наміру захопити всю Донецьку область. У разі продовження наступу росіянам доведеться зіштовхнутися з одним із найскладніших викликів — міськими боями у густонаселених агломераціях Донбасу.
Наступ на Слов’янсько-Краматорську агломерацію стане надзвичайно кровопролитним. Йдеться про щільно забудовану територію з великими промисловими об’єктами — Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка. Це агломерація, де міста переходять одне в одне. Штурм таких міст — це не місяці, а роки, — застерігає аналітик.
Для порівняння: Бахмут, який окупанти штурмували 9 місяців, значно менший. І навіть там, за словами Снєгирьова, Росія втратила до 100 тисяч осіб убитими та пораненими. Крім Слов’янська та Краматорська, на шляху окупантів — Покровська агломерація (Мирноград, Добропілля), а також Лиман, Сіверськ та інші ключові населені пункти. І це лише частина лінії оборони.
Це не просто населені пункти. Це великі урбаністичні центри з добре організованою інженерною обороною, густою забудовою та розвиненою промисловою зоною. Їх захоплення потребуватиме надзусиль з боку армії РФ, — наголошує експерт.
Трамп не дистанціюється. Він готує “примус до миру”
Окремо Дмитро Снєгирьов акцентує на впливі США. Саме позиція Вашингтона, за його словами, може стати визначальною у питанні перемовин.
Сполучені Штати чинять потужний дипломатичний тиск як на Росію, так і на Україну. Їхнє завдання — посадити сторони за стіл переговорів. І не виключено, що результатом можуть бути територіальні поступки з боку України, — визнає він.
Таку риторику, зазначає Снєгирьов, вже озвучували не лише представники країн Балтії, а й президент Польщі та інші європейські політики. Попри скепсис частини політикуму щодо Дональда Трампа, експерт наголошує: президент США не відійшов від українського питання.
Заяви про те, що Трамп дистанціюється — неправдиві. Він демонструє свою спроможність вирішувати локальні конфлікти. Іран, Ємен, Сектор Гази — в усіх випадках він діє як арбітр, застосовуючи політику “примусу до миру”. І українське питання — не виняток, — підсумовує Снєгирьов.
Читайте також: Війна на фінішній прямій: 4 сценарії, що чекають на Україну
Європу влаштовує нинішній стан речей, але не Україну
Поки частина європейських лідерів прогнозує затяжну війну з Росією, з’являються й інші позиції — рішучіші та прагматичніші. На думку партнера-управителя Національної антикризової групи, політолога Тараса Загороднього, саме Україна здатна суттєво вплинути на темп та формат завершення війни. Але для цього потрібні рішучі кроки — зокрема у військовій та економічній площинах.
У розмові з журналістами «Комерсант Український» Загородній пояснив, чому ключ до миру — у діях самої України.
Підтримка з боку Заходу важлива, однак вона не гарантує швидкого завершення війни. Політичний аналітик переконаний: європейські уряди зацікавлені у продовженні нинішнього формату конфлікту, адже він дозволяє тримати Росію в рамках, не ризикуючи прямим зіткненням.
У США та Європі ситуація загалом влаштовує багатьох. Українці гинуть, стримують Росію, а Москва не наважується нападати на Захід. Їх усе влаштовує — вони думають, що це надовго, — зазначає Загородній.
Аналітик переконаний: розмови про переговори не матимуть сенсу доти, доки Росія не почне зазнавати реального, системного удару по своїй території, економіці та інфраструктурі. Йдеться не лише про фронт, а й про глибокий тил агресора.
Усе залежить від того, чи почне Україна системно бити по Росії. Наприклад, порти Балтійського моря мають бути знищені. Якщо цього не роблять європейці — це має зробити Україна. Ми повинні поставити всіх перед фактом, — наголошує експерт.
Цілі — хімічна та нафтогазова промисловість Росії
Політичний експерт наполягає: стратегічними об’єктами для ударів мають стати енергетична й хімічна галузі РФ. Особливо з огляду на падіння цін на нафту, що послаблює Кремль економічно.
Знищення їхньої хімічної промисловості, нафтогазової інфраструктури — це смертельний удар для Росії. На тлі падіння ціни на нафту — ще й економічний крах. Тоді розмова з росіянами буде не через три роки, а максимум через пів року: “Як ви збираєтесь тікати з української території?”, — підкреслює Загородній.
Політичний експерт підсумовує: мир не настане сам собою, його доведеться змусити. І головна роль тут належить Україні — не лише як жертві агресії, а як державі, що формує порядок денний війни.
Хто хоче миру — має готуватися не до переговорів, а до ударів. Тільки так Росію можна змусити говорити, — резюмує Тарас Загородній.
Отже, заява президента Литви — це не лише попередження, а й сигнал про втому Європи, яка починає готуватися до тривалої війни. Водночас Україна має розуміти: навіть найсильніша підтримка не замінить власної ініціативи. Якщо Київ прагне скоротити час до перемоги, доведеться діяти на випередження — у військовій, політичній і дипломатичній площинах. І найголовніше — готувати сценарії, в яких саме Україна формує правила гри, а не лише реагує на них.
Автор — Даріна Глущенко
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
