Військові цілі та тест для НАТО: експерти розкрили мету атаки російських безпілотників на Польщу
10 Вересня 20:18
РОЗБІР ВІД 
Атака десятків російських дронів на територію Польщі стала безпрецедентним інцидентом у повітряному просторі НАТО. Експерти наголошують, що це не випадковість, а цілеспрямована операція Кремля з метою випробувати реакцію Європи та її систем безпеки.
Дрони могли бути націлені на конкретні військові та логістичні об’єкти, але були перехоплені вчасно. Реакція НАТО з підняттям винищувачів F-16 і F-35 показала готовність Альянсу, проте можливості Європи для ударів великої дальності залишаються обмеженими. Інформаційна складова інциденту також відіграє роль: Москва вже поширює наратив про «провокацію НАТО» та «українську провокацію».
Нічна атака показала, що ескалація росії виходить за межі України, і від дій союзників залежить, чи буде зупинена подальша загроза Європі. Як реагуватимуть союзники на нові загрози, чи вдасться ефективно стримати Кремль, і що означає цей інцидент для безпеки Європи – «Комерсант Український» розбирався.
У ніч на 10 вересня росія здійснила чергову масовану атаку по Україні, яка мала наслідки і для країн-союзників. Окрім пусків крилатих ракет, безпілотники рф порушили повітряний простір Польщі — зафіксовано щонайменше 19 випадків.
Що відомо про атаку на Польщу
Близько 6-ї ранку Повітряні сили України повідомили про масовий пуск ракет. Зафіксовано запуск крилатих Х-101 із літаків Ту-95МС, а також ракет «Калібр» із кораблів Чорноморського флоту. Через Чернігівщину та Одещину ракети зайшли на територію України та попрямували у західні області. Удари фіксували у напрямку Львівщини, Івано-Франківщини та Закарпаття (Калуш, Бурштин, Стрий). Після 7-ї ранку «шахеди» атакували Луцьк, один із них знову полетів у бік Польщі.
OSINT-аналітики повідомили, що російські дрони пройшли близько 250 км углиб Польщі. Як виявилося, цього разу вони потрапили не з боку України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив: значна частина безпілотників залетіла безпосередньо з території Білорусі.
«Протягом ночі було зафіксовано 19 порушень повітряного простору. Новим у найгіршому сенсі є напрямок — дрони прилетіли не з України, не через провокації чи помилки, а як пряма загроза. Це вперше за час війни, коли значна частина безпілотників вторглася з Білорусі», — заявив Туск.
За його словами, ймовірно, було збито чотири дрони. В операції брали участь польські F-16, голландські F-35, вертольоти Мі-24, Мі-17 та Black Hawk.
Польське видання Rzeczpospolita повідомило навіть про 23 дрони, що порушили кордон. Через небезпеку у Варшаві, Любліні та Жешуві тимчасово призупиняли роботу аеропортів.
Реакція Польщі
У зв’язку з безпрецедентним інцидентом Варшава офіційно звернулася до НАТО із проханням застосувати статтю 4 Вашингтонського договору.
«Ми цінуємо прояви солідарності, але одних слів недостатньо. Польща проситиме набагато більшої підтримки від союзників», — наголосив Туск.
Стаття 4 передбачає, що будь-яка країна-член може ініціювати консультації, якщо її безпека чи територіальна цілісність опиняється під загрозою.
У Брюсселі вже підтвердили проведення відповідних консультацій. Джерела в НАТО зазначають, що це перший випадок, коли літаки Альянсу відкрили вогонь по цілях у повітряному просторі союзника.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що перебуває у постійному контакті з міністром оборони та військовим керівництвом через загрозу, яка виникла після порушення повітряного простору країни.
«Незабаром я проведу брифінг у Бюро нацбезпеки, на якому буде присутній голова уряду. Безпека нашої Батьківщини є головним пріоритетом і вимагає тісної співпраці», – наголосив Навроцький.
Після нічної атаки росії та безпрецедентного проникнення дронів на територію Польщі Варшава розпочала перекидання військ до кордону з Білоруссю. Це відбувається напередодні масштабних російсько-білоруських навчань «Захід-2025», які традиційно супроводжуються демонстрацією сили. Втім, так чи інакше, це є демонстрацією сили.
НАТО офіційно відреагувало на атаку російських дронів у Польщі
У Північноатлантичному альянсі вперше прокоментували інцидент із російськими безпілотниками, які вночі порушили повітряний простір Польщі. Про це повідомляє речниця НАТО у мережі Х.
У Альянсі зазначили, що дрони були перехоплені польською системою ППО та силами ППО НАТО, а генсек Марк Рютте перебуває у постійному контакті з польським керівництвом.
«Численні безпілотники увійшли в повітряний простір Польщі вночі і були зустрінуті польськими засобами ППО та ППО НАТО. Генсек Альянсу перебуває на зв’язку з польським керівництвом, а НАТО тісно консультується з Польщею», – йдеться в заяві.
Рютте наголосив, що незалежно від того, чи було вторгнення навмисним чи випадковим, воно є «абсолютно безрозсудним та небезпечним». Він закликав росію припинити ескалацію війни та утриматися від порушення повітряного простору країн-членів.
«Ми готові, ми пильні та захищатимемо кожен сантиметр території НАТО», – підкреслив Марк Рютте.
За його словами, Північноатлантична рада вже зібралася на екстрене засідання у відповідь на запит Польщі щодо консультацій відповідно до статті 4 Вашингтонського договору.
Союзники висловили повну солідарність із Варшавою та засудили дії Кремля. У НАТО наголосили, що подібні інциденти «не є поодинокими» й Альянс продовжуватиме посилювати пильність на східному фланзі. Засоби протиповітряної оборони залишатимуться у постійній готовності.
Водночас Reuters пише, що північноатлантичний альянс не розглядає нещодавнє вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі як напад на країну-члена.
Втім, це перший випадок, коли літаки НАТО відкрили вогонь по потенційно небезпечних цілях у повітряному просторі союзника.
«Це був перший випадок, коли літаки НАТО атакували потенційно небезпечні об’єкти в повітряному просторі союзника», – сказало джерело агентству Reuters.
В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS, а також літаки-заправники, що перебувають під управлінням НАТО.
Водночас в Альянсі наголосили: повна оцінка інциденту ще триває, але подія вже продемонструвала готовність НАТО діяти у випадку загрози безпеці союзників.
Авіаексперт пояснив, чому це не випадковість
Авіаційний експерт Костянтин Криволап у ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» відкинув версію про випадковість інциденту з безпілотниками в польському небі та назвав атаку навмисною операцією з метою випробувати кордони безпеки Європи. Натомість, за його словами, Кремль імовірно спробує списати інцидент на «технічний збій» або «українські РЕБ».
«Тут росіяни будуть казати, що це якийсь технічний збій, що це зробили українці своїми засобами РЕБ… А з моєю думкою, це абсолютно чітко російська провокація, яку треба було очікувати», — сказав Криволап.
Експерт пов’язує нічні події з іншими недавніми ударами та напруженими дипломатичними візитами, і вбачає в цьому елемент єдиної логіки ескалації.
«Я її поєдную з тим, що було на Кабміні. Удар по Кабміну і це удар по Польщі — це, на мою думку, події одного розряду», — зазначив Костянтин Криволап.
Особливо різко Криволап відгукнувся про можливих «координаторів» операції:
«Це дозвіл пана Сі. Сі дав дозвіл так працювати. Він показав, що їх троє. Путін, Сі і Кім», – Костянтин Криволап.
Це були атаки на військові об’єкти в Польщі, просто їх вчасно зупинили
Військовий експерт Анатолій Храпчинський в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» прокоментував атаку російських дронів-камікадзе на територію Польщі та спроби Кремля випробовувати межі безпеки Європи.
За його словами, неправильно зводити нічний інцидент лише до «провокації» росії, адже безпілотники могли мати конкретні цілі.
«Чому ми не рахуємо, що це вже були атаки на логістичний центр і на військовий об’єкт у Польщі? Вони просто були вчасно зупинені. Дрони були перехоплені на етапі виконання бойових задач, тому ми не можемо знати, куди саме вони летіли», – наголосив Анатолій Храпчинський.
Храпчинський порівняв дії рф із «гопником, який намагається нарватися на бійку», та нагадав, що російські спецслужби вже мали операції, спрямовані на дестабілізацію безпеки Європи – від атаки на літак єврокомісарки Урсули фон дер Ляєн до диверсій у Балтійському морі.
Експерт підкреслив, що злагоджена реакція Альянсу на атаку в небі Польщі – позитивний сигнал.
«Залучення Нідерландів, літаків дальнього радіолокаційного виявлення, F-35 та F-16 – це дуже сильна відповідь. Але тепер важливо подивитися, чи це виллється у посилення системи ППО Європи та України», – Анатолій Храпчинський.
Експерт поставив під сумнів позицію деяких представників НАТО, які заявили, що інцидент не пов’язаний із п’ятою статтею договору.
«Це не відповідає дійсності. Ми не знаємо, куди летіли ці дрони, бо вони були перехоплені під час виконання бойової задачі. Питання в тому, чи будуть дії Європи й надалі точковими та фрагментованими, чи нарешті буде сформована єдина позиція – і для захисту України, і для посилення власних можливостей», – Храпчинський.
Яка може бути відповідь і хто її дасть
Костянтин Криволап вважає, що очікувана реакція має бути військовою і спрямованою по аеродромах та військових цілях, але водночас сумнівається у спроможності окремих європейських країн завдати ефективної відповіді далекого радіусу дії.
«Реакція — це удар і відповідь по аеродромах, по військових цілях… Якщо не буде реакції, то буде якось по-дурному. І це, виходить, так, що повинні відповісти не поляки, а ми. Тому що полякам відповідати нема чим», — заявив Криволап.
Він навів різні оцінки щодо кількості дронів (від восьми до п’ятнадцяти) і нагадав про тимчасове закриття кількох аеропортів:
«Там чотири аеропорта закриті були. Але поляки підіймали літаки — вони F-16-ми збивали ці дрони. І це показує, що у поляків, у Європи взагалі, немає захисту від дронів-«шахидів», – Костянтин Криволап
Криволап підкреслює, що у європейських країн обмежені можливості для ударів великою дальністю (300–500 км), а надходження важкого озброєння і його обсяги залишаються недостатніми для стійкої відповіді на подібні провокації.
«У Європи взагалі немає… великої дальності більше там 300–500 кілометрів. У європейців немає. Ми їх і так використовуємо. Більше дати вони вже не можуть, тому що їм собі не вистачає», — констатує Костянтин Криволап.
Він також зазначив, що інформаційна обробка інциденту стане важливим елементом подальшої конфронтації — Москва, за його словами, вже готує наратив про «провокацію НАТО» та «українську провокацію».
«Росіяни зараз будуть розганяти наратив, що це все НАТО… Українці спровокували, а НАТО ескалює», — попередив Костянтин Криволап.
Реакція світу та росії
Президент України Володимир Зеленський назвав атаку надзвичайно небезпечною для Європи. Та наголосив на необхідності скоординованої та сильної відповіді.
«Вкрай небезпечний прецедент для Європи. Росіяни повинні відчути наслідки. Потрібна достатньо зброї, щоб стримати росію. Потрібна сильна відповідь, і це може бути тільки спільна відповідь усіх партнерів: України, Польщі, усіх європейців, Сполучених Штатів», — заявив Зеленський.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що росія відчуває вседозволеність і намагається підвищити градус війни.
«Замість завершення війни Путін обирає спробу її розширення. Зараз багато що залежить від сильних, скоординованих дій у відповідь. росію потрібно змусити зупинити війну. Це можливо зробити разом. Україна добре знає російські слабкі сторони», – Єрмак
Конгресмен-республіканець Джо Вілсон назвав інцидент «актом війни» і закликав адміністрацію США до рішучої відповіді.
«Путін більше не обмежується Україною, він безпосередньо випробовує нашу рішучість на території НАТО. Потрібно застосувати санкції та надати Україні зброю для ударів по рф», – Джо Вілсон
Водночас президент США Дональд Трамп проігнорував запитання журналістів щодо атаки дронів у Польщі.
Глава МЗС України Андрій Сибіга звернув увагу на те, що агресивна поведінка Путіна — наслідок недостатньої реакції Заходу на попередні злочини РФ.
«Чим довше він не отримує силу у відповідь, тим агресивнішим він стає. Слабка відповідь зараз спровокує росію ще більше — і тоді російські ракети і дрони полетять ще далі в Європу», – Андрій Сибіга
Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що минулої ночі в Польщі ми стали свідками найсерйознішого порушення європейського повітряного простору росією з початку війни, і є ознаки, що воно було навмисним, а не випадковим.
“Ми повинні підвищити ціну для москви, посилити підтримку України та інвестувати в оборону Європи. ЄС відіграє важливу роль, і ми підтримуватимемо такі ініціативи, як лінія оборони “Східний прикордонний щит”, – написала Каллас.
Росія,очевидно, ухилилася від відповідальності. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков не став коментувати інцидент:
«Всі питання до міністерства оборони», — заявив він, уникаючи прямої відповіді щодо проникнення дронів у повітряний простір Польщі.
Інцидент із російськими дронами у Польщі демонструє, що Кремль готовий виходити за межі України та тестувати реакцію союзників. Вчасна протидія НАТО показала силу Альянсу, але обмеженість європейських систем ППО і важкого озброєння вказує на необхідність посилення оборони. Наступні дії країн НАТО та України стануть ключовими для стримування подальшої ескалації та забезпечення безпеки Європи.
